Війна
- 26.05.22, 16:50
- Знання є сила
Юрій Бутусов
3 год ·
Яких слів варто боятись на війні? Відступ? Це слово лякає, бо політики уникають непопулярних наказів, але в деяких місцях це слово необхідне - бо воно розумніше ніж слово розгром. Відступу лякатись не треба, бо карта змінюється, наприклад, ми багато втратили в центральній Україні, але потім змогли розгромити росіян та забрали своє, тому що у нас має бути головне.
Головне у війні - це ті професійні, організовані люди зі сталевою волею в очах, які здатні витримувати тиск сучасної війни та системно знищувати ворога. Головне - це боєздатність підготовлених військ - злагоджених, навчених, бо тільки там є той стрижень ротних офіцерів та сержантів, який веде солдат у бій, який розуміє тактику та техніку, який вміє взаємодіяти та ламає опір ворога.
Це вони роблять різницю на полі бою. Це вони і є тою лінією фронту яку ми бачимо на картах. Це тільки вони і можуть ефективно застосувати нову зброю, бо у них є розуміння злагодженості та застосування, якому нових людей треба дуже довго вчити. Якщо ми збережемо підготовлені війська, якщо вони будуть діяти не в оточенні , а при якісному постачанні, якщо ми посилимо їхнє тактичне становище, забезпечення, поповнення - ми стримаємо ворога та підемо вперед.
Так, політики хочуть популярних рішень, вони хочуть кожного вечора повідомляти про перемоги, про те, що все доьре, що жодне місто та село не здали, політики хочуть інтерв’ю та рейтинги замість чорнової роботи. Але для того щоб повідомляти про перемоги треба нарешті почати робити системні рішення по підготовці фахового поповнення, резервів, про аналіз невдалих та вдалих операцій, запроваджувати успішні практики бойового застосування та карати тих, хто не здатен керувати. Владі треба працювати на перспективу, працювати з людьми та критично ставитись до своіх дій та бездіяльності. А не само заспокоюватись чи вести себе так ніби все саме собою вирішиться. Не вирішиться. Треба ухвалювати рішення ще до того як ситуація стає критичною або безнадійною. Не треба витрачати зусилля щоб здавати героів у полон - треба думати як знищувати ворога та зберігати армію.
Війна - це боротьба двох систем, і перемагає та система, де є кращий аналіз ситуації та де краще впроваджуються зміни. Ворог несе величезні втрати, ворог теж втомлений, він докладає усіх зусиль, але не здатен проломити нашу оборону, ворог має численні вади, які ми можемо використати набагато ефективніше. Чи впроваджуємо ми зміни?
Владі варто замислитись над питанням якісної підготовки оперативних резервів, припинити бездумну практику спрямування на фронт людей без мінімальної підготовки. Тобто подивитись на власну ефективність та неефективність, підвищувати якість роботи, замість того щоб доповідати кожен вечір що все добре.
А поки наші військові мають ухвалювати оперативні рішення по обстановці. Це їхня відповідальність та їхнє бачення. Тому не лякайтесь слова відступ. На війні треба лякатись слова безвідповідальність.
3 год ·
Яких слів варто боятись на війні? Відступ? Це слово лякає, бо політики уникають непопулярних наказів, але в деяких місцях це слово необхідне - бо воно розумніше ніж слово розгром. Відступу лякатись не треба, бо карта змінюється, наприклад, ми багато втратили в центральній Україні, але потім змогли розгромити росіян та забрали своє, тому що у нас має бути головне.
Головне у війні - це ті професійні, організовані люди зі сталевою волею в очах, які здатні витримувати тиск сучасної війни та системно знищувати ворога. Головне - це боєздатність підготовлених військ - злагоджених, навчених, бо тільки там є той стрижень ротних офіцерів та сержантів, який веде солдат у бій, який розуміє тактику та техніку, який вміє взаємодіяти та ламає опір ворога.
Це вони роблять різницю на полі бою. Це вони і є тою лінією фронту яку ми бачимо на картах. Це тільки вони і можуть ефективно застосувати нову зброю, бо у них є розуміння злагодженості та застосування, якому нових людей треба дуже довго вчити. Якщо ми збережемо підготовлені війська, якщо вони будуть діяти не в оточенні , а при якісному постачанні, якщо ми посилимо їхнє тактичне становище, забезпечення, поповнення - ми стримаємо ворога та підемо вперед.
Так, політики хочуть популярних рішень, вони хочуть кожного вечора повідомляти про перемоги, про те, що все доьре, що жодне місто та село не здали, політики хочуть інтерв’ю та рейтинги замість чорнової роботи. Але для того щоб повідомляти про перемоги треба нарешті почати робити системні рішення по підготовці фахового поповнення, резервів, про аналіз невдалих та вдалих операцій, запроваджувати успішні практики бойового застосування та карати тих, хто не здатен керувати. Владі треба працювати на перспективу, працювати з людьми та критично ставитись до своіх дій та бездіяльності. А не само заспокоюватись чи вести себе так ніби все саме собою вирішиться. Не вирішиться. Треба ухвалювати рішення ще до того як ситуація стає критичною або безнадійною. Не треба витрачати зусилля щоб здавати героів у полон - треба думати як знищувати ворога та зберігати армію.
Війна - це боротьба двох систем, і перемагає та система, де є кращий аналіз ситуації та де краще впроваджуються зміни. Ворог несе величезні втрати, ворог теж втомлений, він докладає усіх зусиль, але не здатен проломити нашу оборону, ворог має численні вади, які ми можемо використати набагато ефективніше. Чи впроваджуємо ми зміни?
Владі варто замислитись над питанням якісної підготовки оперативних резервів, припинити бездумну практику спрямування на фронт людей без мінімальної підготовки. Тобто подивитись на власну ефективність та неефективність, підвищувати якість роботи, замість того щоб доповідати кожен вечір що все добре.
А поки наші військові мають ухвалювати оперативні рішення по обстановці. Це їхня відповідальність та їхнє бачення. Тому не лякайтесь слова відступ. На війні треба лякатись слова безвідповідальність.
1
Коментарі