Скажи, дідусю, чи не ятрять рани?

Дідусеві Найдену Олексію Леонтійовичу
присвячую

Скажи, дідусю, чи не ятрять рани?
Як спиться тобі там, в чужій землі?
Що тобі сниться, вічний партизане,
Який поліг на Другій Світовій?

А в нас весна! Земля проснулась,
Джмелі гудуть, цвіте в саду бузок.
Моторні бджоли з квіточок у вулик
Несуть на крилечках легких медок.

А пахне так, що хочеться літати!
Тепло і благодать панує навесні...
Нуртує травень. Наближається дев'яте,
Лунатиме повсюду переможний спів.

В колонах йтимуть ветерани сиві,
Хоч значно поріділи їх стрункі ряди...
Твої, дідусю, вірні побратими
В історії лишились назавжди...

Та на параді серед них тебе немає -
Від України до Румунії не близько...
Щороку я кладу букет конвалій
Чужому визволителю до обеліска...

Весна бентежить груди ветеранів,
Сміються-плачуть в травні солов'ї.
Скажи, дідусю, чи не ятрять рани?
Як спиться тобі там, в чужій землі?