Тривога.

Дзвінок серед спаленої ночі.

Нагадав про забуту думку,

Що живе в привабливому світлі.

А тепер стукається

В гості.

Він cтягнув в голову весь смуток

Занедбаних міських вулиць,

Що човгають собі у вусі

З неонової трубки

Мобільного телефону.

Він ще живе.

Він не вмер -

Морок,

Страх та страшна чорна тиша.

Що чекає

На кожного сплюндрованого

Забуттям того,

Як потрібно шукати далеку

Вузьку та тернисту

Батьківську дорогу.