ПОДРУЗІ-ПРОЗАЇКУ
- 10.11.11, 14:28
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Катрусьці
Ти любиш землю, я – асфальт,
Коханця ти, я – чоловіка,
Ти любиш прозу – в ній я дилетант,
Та разом ми уже чверть віку.Мені говориш: «Більше не пиши,
Бо вірші – не твоє життєве кредо!» Мій давній друже, я люблю тебе І прислухаюся до тебе.Та речі є такі в житті,
Яким порад твоїх не треба.
Ти любиш прозу? Так пиши, Мене ж до себе манить небо!
3
Коментарі
анонім
110.11.11, 14:40
у каждого свой вкус -своя манера
-одна любит арбуз-другая офицера...
sonce-33
210.11.11, 14:52Відповідь на 1 від анонім
прикольно
An!mA
310.11.11, 19:23
Mykolaj_58
424.12.12, 19:41
Я слухаю небо - ти слухаєш землю,
ти любиш шпака - я люблю жайворОнка,
Такі ми з тобою у нашій сторонці...
Шукаєш ти спокій - я в вирій хочу,
благополуччям своїм заплачу !
В буремний я потяг сміливо рушу,
нікого в житті ніколИ не клену.