Як по- різному плине час.

Як по-різному плине час...Огортає  твої вуста

ніжним спокоєм слів і фраз осінь тиха і золота.

І зникають у жовтні сни в ніжнім шелесті килимів,

у потоках авто нічних, у коктейлі із смутку і слів.

Ароматів осінніх парфум...Залишає по собі печаль.

Тонкий шлейф, що нагадує сум. Ні? Здалося. Пробач, на жаль.

На останок слова : "Відпусти..." -  Утечу з цьго мороку днів,

поховали Любовь - не знайти.. Відзвенів поховальний спів...