З собою віч-на-віч
- 26.09.10, 12:33
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Розплету волосся в місячному сяйві,
Полечу блукати вітрові навстріч.
Не питай навіщо – запитання зайві,
Я з собою хочу бути віч-на-віч.
Заплету у коси мерехтливі зорі,
У віночок сплівши розмаїття снів.
Знаєш, а тобою вони знову хворі
І нема спасінні вже від них мені…
Позбираю іскри у сіянні ночі,
Щоб зуміти мрію серцем берегти…
Ну чому у неї знову твої очі
І чому до тебе знов несуть вітри?
Розіллюсь бажанням по нічному небі,
Розчинюсь в зірковім ароматі свіч…
Не питай навіщо, не питай, не треба,
Я сама з собою плачу віч-на-віч…
Розплету волосся і розправлю крила,
Я не чарівниця – просто добре так
Вільною від світу в далечінь щосили
Полетіти й мрії відчувати смак…
21
Коментарі
анонім
126.09.10, 12:50
N 47-ий
226.09.10, 12:50
Visual Fraud
326.09.10, 12:55
останній стовбчик - це вже надія ...
так що більше не стрибай у прірву ... а лети !!!
------------
гарний вірш, дуже сподобався !!!
Гість: южзх
426.09.10, 12:58
Vanyok
526.09.10, 13:02
дуже гарно!!!
Азмус
626.09.10, 16:56
Гість: Арианна
726.09.10, 17:13
Так лірично...
календарник
826.09.10, 17:51
ФЮМ
926.09.10, 17:54
Sol Y Mar
1026.09.10, 18:59