Ти закриєш двері тихо

Ти закриєш двері тихо
І підеш у небуття,
Як єдина моя втіха,
Як ціле моє життя.

Т а у боротьбі з пітьмою
Знов позбудешся себе
Душу твою вже весною
Знов в безодню віднесе.

Ти піднімеш очі в небо,
За краплинами дощу,
Я ж піду у даль без тебе
І собі вже не прощу.

Не прощу все що зробила
Я за свій недовгий вік,
Всі ті мрії що я вбила
Й не залишила тобі.

Так забудусь у пітьмі я
Десь за горизонтом снів,
І помре ще одна мрія
За лавиною із снів…