Чи світ буде завжди?

Ти  говориш,  як  учений,  проте  не  знаєш,  що  вчений  –  це  той,
 хто  розуміє  природу  тіла  і  душі,  хто  не  тужить  за  тілом
 взагалі  –  ні  за  живим,  ні  за  мертвим.  (Бг.-гіта  2.11).

Хвилина  пробивається  через  зачинене  вікно,
Крізь  сум  ми  епохально  йшли  назустріч  смерті,
Боялись,  та  йшли  думаючи,  що  світ  буде  завжди,
А  порох  кісток  розмивали  гіркі  сльози…
Рейси  сірих  вагонів  тягнуться  під  зміну  настрою,
Сутінки  усміхаються  білому  погляду,
Вовча  ненависть  стягує  рожеву  шкіру  воїнів,
А  ті,  що  бояться,    думають  –  світ  буде  завжди…
На  дереві  шнур  для  Содоми,  Гамори,    Аврори,
Безлика  свідомість  на  хвилі  телепатичній.
Не  вижило  серце,  згноїла  страшна  бактерія,
Тих,  хто  боявся  і  думав,  що  світ  буде  завжди…
Висохла  літня  капля  простого  терпіння,
Терновий  вінок  добрався  до  моря  крові.
І  злим  демагогам  ввижається  тінь  суїциду,
А  Він  не  сумує,  бо  світ  з  Тої  Істини  –  вічний…