З тобою

 З тобою в небо не літаю... І не пірнаю у глибини...

Не піднімаюся високо, та і не падаю униз.

Не знайду привід бити посуд… І не нервую ні хвилини..

Нема причини дати ляпас. І очі висохли без сліз…

З тобою вчуся просто жити. І не вигадувать проблеми.

Для щастя руки простягати. Приймати все, що просто є.

У серце, хвореє від болю,  твоє кохання йде по венам.

Твоє кохання проростає у серце змучене моє.

З тобою вмію вже радіти простим, наївним, щирим речам.

З  тобою спокій відчуваю. З тобою радість, не журба!

Твої обійми – рідний дім, а поцілунки – з буднів втеча.

Міцний зв`язок сердець і тіл. То є любов, не боротьба…                                                  

З тобою в небо не літаю…І не пірнаю у глибини..

Живу сьогодні  кожним вдихом. І в світі сонця, не у млі

Босоніж легкою ходою завжди  із посмішкой дитини

В вінку із маків й незабудок іду з тобою по землі…