Дитинство

На горищі нявчить кошеня,

Роздирає штани пес кудлатий,

А в хліву репетує свиня,

Причаїлось в кутку мишеня,

То -  бабусина хата.

Я в городі тихенько заліг

Та смакую солодку малину

І поцуплю зі столу пиріг,

Омине моє тіло батіг,

Скаже дід «Це – дитина!»

А в січкарні достатньо трави,

Нею дід своїх коней годує…

Що за роги ростуть з голови?

То по вулиці йдуть корови,

Кізяки я рахую.

Щоб усі позбирати харчі,

Кури землю гребуть біля клуні…

Вечоріє, і я -  на печі,

Скаженіють собаки вночі –

Шаленіє відлуння.

Пастуха із ліщини намет –

Дивовижний палац, що чарує,

Як забути із вуликів мед!

І навколо озер очерет,

Що їх спокій вартує.

Замітають минуле піски

Озирніться, будь ласка,

Там, як вбиті у землю кілки,

Залишились дитячі роки

Не повернеться казка…