Миттєва зустріч
- 03.05.14, 20:19
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Тремтіла тінь на кінчиках повік,
Вона як йшла - мелодії плелися!
Зненацька жінку вгледів чоловік -
Завмер від здивування й зупинився.
Так і стояв. Парфумів ніжних шлейф
Залоскотав у грудях чоловіка.
Красиво хід творила дама треф,
Збагнув зненацька, що пропав навіки.
Прийшов до тями - двері відчинив
Мужчина, що заплутався в шуканнях.
- Дозвольте бути поруч, - говорив, -
Дозвольте вас оберігати, пані!
Ледь піднялися кутики губів
У жінки, що тримала орхідеї.
Почув від неї лише кілька слів:
- Спасибі, що притримав двері!
20
Коментарі
Гість: Мышуська
13.05.14, 21:07
sonce-33
23.05.14, 21:10Відповідь на 1 від Гість: Мышуська
Бусенка
33.05.14, 21:12
Гість: Рассветная*
43.05.14, 21:13
Женщина достойна восхищения!
анонім
53.05.14, 21:40
Гість: Твоя иллюзия
63.05.14, 21:45
jelina
73.05.14, 21:58
Крім останнього куплету-
Korsar-K
83.05.14, 22:27
sonce-33
93.05.14, 22:35Відповідь на 3 від Бусенка
sonce-33
103.05.14, 22:36Відповідь на 4 від Гість: Рассветная*
такі вони бувають, жінки)