Остання любов Шевченка
- 15.11.13, 14:38
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
І що у тій Лукерці він шукав:
Така ж пісна була і неохайна...
Ну свіжа... Ну юрлива... Молода...
Йому б - до пари, а вона ...звичайна.
Чи він не слухав, а чи не хотів,
А говорили ж бо про неї люди...
До неї, мов на крилечках летів,
І мріяв, як удвох любитись будуть:
Зів'ють гніздечко, заведуть діток
(Це добре, коли в хаті сміх дитячий).
І все удвох. І цілий світ на двох...
От так... Любов засліплює і зрячих...
А потім - зрада... І не стало крил.
Не вмів кохати він наполовину.
Як він любив... Він так її любив...
Так і помер з думками про родину.
Його могилу в Каневі щодень
Видублюють вітри, дощі полощуть.
А що Лукерка? В чорному бреде -
Через віки - до генія на прощу.
19-річна Лукерія Полусмак, останнє кохання поета.
35
Коментарі
prominchik
115.11.13, 14:58
sonce-33
215.11.13, 15:00Відповідь на 1 від prominchik
дякую, Промінчику!
Enigm@*
315.11.13, 15:02
Міцна жінка.
Hrab
415.11.13, 15:04
Через віки нам уже не вияснити тих складних стосунків
верь
515.11.13, 15:14
uraha
615.11.13, 15:15Відповідь на 4 від Hrab
ми і свої складні стосунки іноді вияснити не можемо.що вже там про чужі говорити.
Hrab
715.11.13, 15:18Відповідь на 6 від uraha
Із своїми мені все ясно - я завжди правий
sonce-33
815.11.13, 15:27Відповідь на 3 від Enigm@*
sonce-33
915.11.13, 15:30Відповідь на 4 від Hrab
Але була у Тарасовому житті така жінка, пізніше переосмислила усе своє життя, після смерті чоловіка переїхала до Канева. Частенько можна було її побачити на Шевченковій могилі, невеличку, одягнену у чорне. Залишилися спогади друзів.
sonce-33
1015.11.13, 15:30Відповідь на 5 від верь