Ми живемО у вік модерну і нейлону
- 26.09.12, 23:00
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Ми живемО у вік модерну і нейлону,
У час концернів і "наколотих" цитрин.
І манять нас із поволокою неону
Чужинські блудні очі вікон та вітрин.
Навік впокорені в бетон та арматуру,
Один в один будинки, наче близнюки.
Чужу сповідуєм релігію, культуру,
Свої лишилися лиш сленг і матюки.
Мені ж - ковток повітря в чистім полі,
Де до небес злітають горді птиці.
Там п'ють у буйних травах дикі коні
Джерельну воду з чистої криниці.
Там вольний дух славетного Тараса
Витає з козаками, дивиться з небес.
Там око Боже, невсипуще Око Спаса,
Нагадує усім, чому Христос воскрес!
Задумуюсь: а хто ми в цьому світі?
Легенький пил на кам'яних скрижалях.
СпішІмо по собі достойний слід лишити :
Відійдем в небуття - про нас і не згадають...
29
Коментарі
Гість: Chudovishna
126.09.12, 23:13
sonce-33
226.09.12, 23:17Відповідь на 1 від Гість: Chudovishna
zvezdothet
326.09.12, 23:17
sonce-33
426.09.12, 23:19Відповідь на 3 від zvezdothet
Гість: чело-век
526.09.12, 23:35
sonce-33
627.09.12, 00:18Відповідь на 5 від Гість: чело-век
спасибі, zhivu
анонім
727.09.12, 00:55
Ларисо ! І красиво, і дуже СИЛЬНО, тема дуже серйозна...
Акварель
827.09.12, 03:39
Зараз інакші цінності... слід треба лишень свій поставити, і тільки на чиїйсь спині, щоб вгору видертися... Я от живу інакше, і це часто не розуміють, бо ми по-різному з ними розуміємо бажання отримати більше, для них це виключно особисте егоїстичне звеличення в посадах і грошах, а я це бачу в щоденних справах, спілкуванні з рідними і своєму "внутрішньому" зростанні... Глибокий в тебе вірш, але мабуть він не для всіх.
Гість: друг 71
927.09.12, 05:45
black-victor
1027.09.12, 06:24
Да, стихотворение действительно и сильное, и серьезное.
Соглашусь с мыслью, что о нас не вспомнят. И не соглашусь с тезисом, что мат - то все наше родное. Большинство неполиткорректных выражений имеет в нашем языке тюркское происхождение.