"
Свобода есть право на неравенство" Николай Бердяев
Мене запитали, чому я так проти толерантності, як завжди утрируючи, що якщо не буде толерантності, це значить всі будуть бити один одному пики. Але сьогоднішня концепція толерантості, запроваджена в Європі та США, котра семимильними кроками крокує до України, є звичайна тоталітарщина лівого ухилу. Це міф, що толерантність це свобода. Немає там свободи. Я зараз покажу, що насправді ця толерантність руйнує свободу.
Дивіться, на Заході зараз появилися певні групи людей, котрі краще знають як всім жити, які знають як треба мислити, що треба робити. Прикрито це звісно красивими словами про любов, братерство і т.д. Але чи більшовики не говорили красиво? Говорили, ця кліка вважала себе людьми, котрі знають рецепт світлого майбутнього, але був нюанс - люди. Отакі погані, зашорені, неправильно мислячі, не розуміючи таких світлих істин, що несли більшовики - рівність, добро і т.д. І тому звісно ідея більшовиків була проста - зламати, перемолоти, перевиховати людей. Звідси для панування "правильних ідей" з'явився ГУЛАГ, звідси розстріли, звідси велика кількість трупів - від "поганої" природи людини, котру вони намагалися зламати і "правильних" ідей. Це саме відбувається на Заході. Тепер там також вирішили, що людей треба змінити, перевиховати, а якщо не вдасться - зламати. І все це заради тих самих ідей, котрі проголосив колись Томас Мор, котра обросла потім тисячею філософських красивих слів і епітетів, але залишилась в суті свої такою примітивною та утопічною.
Свобода зараз на Заході? А чи так? От скажімо здається якщо я власник підприємства, значить я маю право робити на підприємстві все що захочу, в рамках звісно чесної конкуренції та сплати податків. Так? Ні, не так. Закон проти дискримінації каже, що я не можу відмовити у прийнятті на роботу на підставі раси, сексуальної чи релігійної орієнтації. Питання чому? Я власник, це мої засоби виробництва, це мій колектив, я набираю собі команду і якщо я не хочу бачити на підприємстві негра, гоміка чи свідка Єгови це моє право. І навіть не важливо чого я це хочу, мої мотиви не важливі, я так хочу. Я не завдаю комусь прямої шкоди, не закликаю до насилля, навіть не підбурюю сусіда так зробити, хоча я на це також маю право, я маю право сказати сусіду, що негри погані працівники, але за це отримаю каталажку. Це до речі до питання свободи слова. Але всеодно мене змушують робити "правильно", мене змушують не звертати увагу на ті речі, які якісь "просвітлені" в еліті вважають правильним і не вважають залишити це питання на мій власний розсуд.
Або скажімо побудував я паб для перегляду футболу. І повісив табличку "неграм вхід заборонений". Можна? Не можна, закон. А чому? Це мій паб, кого хочу, того і запрошую, хай негри собі побудують паб і там тусуються, а не хочу їх бачити в себе. Та всеодно кого я не хочу бачити, я можу заборонити вхід лисим, картавим, горбатим, чому хтось забороняє мені це робити? Причому в іншої сторони, тих самих "ущемленних в правах" такі права є. Наприклад вони створюють гей-клуби. А що таке гей клуб? Клуб куди хотядь гоміки, але в свій бар заборонити їм ходити не можу. Дискримінація. Або нацмени створюють свої общини, кольорові кучкуються в своїх общинах і мають право не приймати білих, бо вони не кольорові. Це законно, а ось корінному етносу кучкуватись заборонено, бо дискримінація.
Наприкінці 80-х -початку 90-х кричали, що зі шкіл та університетів треба прибрати ідеологію. Це правильно, купа різних дебільних предметів для промивки мізків було в совку. І якийсь час дійсно вчитися в школі було нормально, діти вивчали математику, фізику, хімію, тобто науки, без ідеології. А зараз? Демократичний вибір, уроки толерантності, сексуальне виховання по шаблонам тих, хто знає "як правильно". Чим це не марксизм -ленінізм? Ідеологія повертається в українську школу, я вже мовчу про Захід - там вже школи надідеологізовані. Дітей вчать як "правильно" мислити, як "правильно" поводитись, саме за шаблонами тих хто "знає". Фрідман описує взагалі кричущі факти. Здається в Масачусетському університеті (можу помилятись де саме) професорів, старих дядьків, загнали в зал і змусили дивитися гей-порно, а всіх хто воротив пику - на перевиховання. Так, при кожному американському вузі є програми перевиховання, так звані програми боротьби з ненавистю і кожного, хто був помічений у нетолерантості, тих змушують перевиховуватись - чи ти студент безвусий чи професор бородатий. А якщо не перевиховаєшься - позбавишся роботи.
Там на заході є цілі "контори", котрі як цербери слідкують, щоб ніхто не ухилявся від "лінії партії". Це гуртки феміністок (взагалі відірваних тіток-лесбіянок, схожих на мужиків, котрі промивають мізки дівчатам), різні гей-асоціації, гуртки захисту негрів і прочих нацменшин. При чому все до болі знайомо. Як в совку було. Якщо з'являється "нетолерантний" одразу ж обурюється "спільнота", спільнота в даному випадку це ті самі члени гуртків, котрі через ЗМІ і пікети починають травлю неугодного. Схоже все на совок, згадайте, коли "трудовий колектив" обурювався "антирадянською" діяльністю, ЗМІ писали розгромні памфлети, був суд "громадськості", а потім позбавлення роботи, а в гіршому випадку - вже справжній суд. Це все відбувається і зараз.
Ця ідеологія впливає не тільки на соціальне життя, а й на науку. Заборонено досліджувати питання, котрі можуть йти в розріз з ідеологією. Варто згадати двох нобелівських лауреатів Вільяма Шоклі та Джеймса Уотсона, які були викинуті з усіх посад, якім навіть всесвітнє визнання не допомогло, коли вони зробили наукові висновки про нерівність рас між собою. І знову все пройшло по накатаній схемі - обурення "спільноти", пікети, памфлети у ЗМІ, відсторонення від всіх посад. Зараз травлі піддаються наприклад Ернст Цундел і Юрген Граф, за те, що вирішили перерахувати жертв Холокосту. Травлять Джона Філіппа Раштона через ЗМІ і пошта науковця забита погрозами розправою над ним, якщо не припинить дослідження.
Забороняють книги. Так в Європі багато книг заборонених, щоправда такого поки що немає в США. Врятувало їх прецедентне право, ще у 80-х Верховний суд прийняв рішення за яким заборонена будь-якої книги є ущемленням прав і свобод. Тому там поки що можна придбати будь-яку книгу. Але це поки-що, є наприклад тиск ЗМІ, щось вигадають. А в Росії вже створено індекс заборонених книжок, справжній Index Librorum Prohibitorum, в Німеччині є цілих список книг, котрі можуть видати тільки за спеціальним дозволом, у Франції прямої заборони немає, але через косвені норми закону деякі книги справді поза законом. В інших країнах також. Тримається поки що тільки Східна Європа та Великобританія,але східнякам ще замало мізки промили, а у брітішів дуже довга історія розуміння свободи. Тобто є "кліка" яка краще знає кому що читати, а що читати не треба. Хоча люблять позгадувати як Гітлер палив книжки Фрейда та Ремарка, але певно Фрейд і Ремарк була "правильною" літературою, а є "неправильна", яку треба забороняти. Їм там в Комінтерні видніше.
Лізуть вони і у сім'ю, через інститути ювенальної юстиції. Масштаби вражають, обурені навіть правозахисники. Міжнародна правозахисна організація World Peace Foundation звернулася до Міжнародного кримінального суду в Гаазі з питанням розглянути порушення Швецією Конвенції прав людини. В Швеції, за даними правозахисників, зруйновано 500 тисяч сімей роботою ювеналки, в країні з населенням всього 9 мільйонів людей. Міжнародна спільнота мовчить. Бо вони краще знають, що треба сім'ї, як треба виховувати дітей. Тепер над кожною сім'єю має стояти гауляйтер у вигляді соцпрацівника і слідкувати, що життя в сім'ї було згідно з "лінією партії", як в совку, коли на суд трудового колективу виставляли сімейні негаразди і трудовий колектив спрямовував сімейне життя у "правильне русло". Як висловилась одна феміністка Росії (здається її прізвище Арбатова): "Сім'я тепер має стати як на Заході - справою не особистою, а суспільною". Ось як.
Є ще один аспект, який хоч побічно, але стосується теми. Цікавий аспект. Розмовляв нещодавно з і знайомим, у нього друг в США живе, займається невеликим бізнесом. Так ось спостереження. Націоутворюючий етнос (тобто люди білої раси) зараз все менше стрибають в омут приватного підприємництва. Причина в основному в тому, що річ небезпечна, тут так: хто не ризикує, той не п'є шампанське. В той же час є більш безпечні шляхи: влаштуватись кудись менеджером, отримати повний пансіон, в сенсі соцпакет і у вус не дути, сидячи десь в офісі. В той час, як приїжджі вдало кидаються в омут приватного підприємництва. Причини дві: по-перше в них немає кваліфікації для роботи менеджерами, тому китайцю якомусь легше відкрити якусь лавку. Друге: в них є тил - місцеві общини нацменів, котрі і грошей дадуть на стартовий капітал, і пільги проб'ють від держави і в біді не полишать. Тому всі ризикові хлопці, котрі кинулися в омут і здійснили амерікен дрім сьогодні це переважно євреї (свої своїх тягнуть), японці, китайці якісь, і навіть емігранти зі Східної Європи, а типовий американець сьогодні це пузатий дядько з будинком у заставі, а з грязі в князі вибивається Цукерберг або Брін. Тобто не ті вже америкоси, що були в зачатках створення США, пробивні хлопці, що надіються самі на себе і готові ризикнути, щоб ковтнути шампанського.
Це все схоже на ситуацію перед падінням Римської імперії, коли патриції вже не хотіли йти в армію, не хотіли їхати кудись за край світу, щоб будувати свою мрію, а сиділи на державному пансіоні, дивились драматургію і читали грецьких філософів, в той час як в легіон йшли варвари. Чим то скінчилося знаємо. І це не тільки питання історичного процесу, хоч і його також, але на те ми і люди з інтелектом, щоб змінювати русло річки Нілу, а питання виховання. Все це було сказано ще у 60-70-х роках ХХ століття економістами, що для держави вигідний насамперед середній клас споживача. Дійсно середній клас залог стабільності, він опортуністичний і гедоністичний, але він не здатен приймати ризикові речі в часи криз, він не здатен змінити русло річки, а кризи були завжди в історії людства, тому америкосам би залишити собі верству білих легіонерів, а вони її вимивають, бо ідеологія така, лінія партії, в раю немає бути агресивних і напористих, в раю мають бути чоловіки з пониженим рівнем тестостерону і жінки зі збільшеним. Хай краще плачуть і їдять гамбургери, зате без ексцесів.
Загалом можна сказати одне - Карфаген має бути знищений, гідра має бути задавлена. Ця гідра - це нова лівацька ідеологія тоталерантості і якщо Європа, європейці, тобто напористі, агресивні, білі і гетеросексуальні не задавлять цю гадину, нас чекає падіння Римської імперії, падіння європейської цивілізації.