Еще одно открытие в жанре "малой прозы"
Естественно я читала его и раньше - повести про Алису, Великий Гусляр.
Но я никогда даже не подозревала что у него есть такое количество очень сильных и проникновенных рассказов. Даже мой любимый О"Генри меня так никогда не впечатлял

Як на мене то одна з кращих слов"янських письменниць. Чудова майстриня пасторалі і глибокий знавець звичаїв свого народу. Що я найбільше ціную в ній - так це відсутність песимізму притаманного більшості західно-слов"янських (українських у тому числі) письменників. В своїх творах вона не менше за Сенкевича викриває поневолення німцями свого народу, але при цьому вона дає надію на те що побороти це можна і не тільки грубою силою, а і вихованням дітей, збереженням прадавніх звичаїв. Її герої так само переживають труднощі, але вони їх долають, а не схиляються перед ними...
Її книги змушують і посміхатись і навертають деколи сльози на очі, вони зачіпають найглибші струни душі і водночас дають розраду і спокій.
Саме за її казкою знятий чудовий дитячий фільм "Три горішки для Попелюшки"

Легкі і водночас серйозні, веселі, але з ниточкою туги. Її оповідання зачіпають щось дуже-дуже глибоке і потаємне, те що ми старанно ховаємо від усіх ставши дорослими. Вона пише про дитячі страхи і перше кохання, про світ дитячими очима. Ні, це не дитяча проза, це проза про дітей яка дає можливість дорослим пережити це ще раз.

P.S. Можливо, якби майже сто років тому її і таких як вона не виставили з країни то і країна зараз була б іншою...

От наскільки я не люблю Муракамі (обох) настільки ж я люблю японську літературу загалом. Особливо новели і старовинні японські романи.
Диву деколи даєшся наскільки все-таки не зважаючи на різницю в географії, кліматі, расі, традиціях, люди схожі. І мають ті самі проблеми, переживання, біди і радості...
А ще справді вражає японський потяг до споглядання природи, начитаєшся і собі починаєш придивлятися до того як шелестять під весняним вітром дерева і блищить на сонці річка...

От чесно, так і не зрозуміла ажіотажу навколо цієї книги. Такий собі "Квадрат Малевича" в літературі, ІМХО. Прочитати варто хіба для того щоб скласти власну думку.
Моя думка - сповідь розбалуваного життя хлопчиська, який не в стані пережити типову для будь-якої пари "кризу трьох років" намагається підвести під свою слабкість "наукову базу".

Несподівано відкрила для себе ще одного майстра "малої прози" - Стефана Цвейга. Зреагувала на слово "новели" на обкладинці.
В шкільні роки він асоціювався у мене виключно з надзвичайно занудною книжкою "Подвиг Магеллана", яку (нечуваний випадок) мене змушували читати з-під палки. Про те що він ще й надзвичайно талановитий новеліст я до вчорашнього дня і не підозрювала.
Чи то мені така збірка потрапила в руки, але більшість новел про жінок і кохання. Причому чисто жіночі почуття передані надзвичайно влучно і реалістично. І самі сюжети настільки життєві що не втратили своєї актуальності навіть сто років потому.

Вкотре впевнююсь що премію імені Андерсена за просто так не дають і все що її удостоїлось можна і треба читати. Навіть дорослим :)
А ще я страшенно рада що серед сучасної дитячої літератури таки є щось більше за Гаррі Потера і жалкі потуги повторити його успіх. І що моїм дітям не прийдеться обходитись самою дитячою літературою ХІХ сторіччя.
Невеликі повісті - захопливі, цікаві, достатньо короткі щоб дитині не набридло, достатньо казкові, достатньо повчальні. Якщо ви думаєте над тим що дати почитати дитині від 6 до 10 років - беріть, не помилитесь. За казковою канвою автор дуже вміло вплітає глибокі питання дружби і першого кохання, добра і зла, взаємовідносин з батьками і рідними, друзями та вчителями.
Якщо знайдете у виданні "Веселки" - отримаєте насолоду ще й від надзвичайно якісного українського перекладу.

10 книг, які у 2012 році найбільше купували українці

1. "50 відтінків сірого", Е. Л. Джеймс

Роман розповідає про складні стосунки підприємця Крістіана та студентки Анастейши. Книга, яка має велику кількість еротичних сцен, одразу ж стала бестселером.

2. "Шантарам: Роман", Грегорі Девід Робертс

Автобіографічна історія австралійського грабіжника, що втік з в'язниці і кілька років прожив в Індії. Книга тримається в списках бестселерів протягом останніх двох років.

3. "На 50 відтінків темніше", Е. Л. Джеймс

У другій частині еротичної трилогії "П'ятдесят відтінків" автор розповідає про стосунки все тих же героїв. Але цього разу відвертих сцен у романі менше, а романтики і емоцій - більше.

4. "Кохання живе три роки", Фредерік Бегбедер

Роман-роздум про те, чому кохання не переживає трирічну річницю, Бегбедер написав багато років тому.

Однак минулого року книга повернулася в списки бестселерів - в основному завдяки нещодавній екранізації.

5. "Подібно до ріки", Пауло Коельо

Письменник вчергове викладає свою популярну філософію, в якій буддизм змішаний з християнством. Цього разу - у вигляді сотні з гаком коротких новел, що нагадують притчі.

6. Стів Джобс, Уолтер Айзексон

Біографія Стіва Джобса, бесіди з ним, його родичами, колегами та суперниками.

7. "Залишинець. Чорний ворон", Василь Шкляр

Історичний роман про боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади в 1920-х роках Василь Шкляр писав цілих 13 років. Після всіх перевидань сумарний наклад книги склав 50 000 примірників, а сам роман вже другий рік тримається в списку вітчизняних бестселерів.

8. "Биті є Книга 2. Макс", Люко Дашвар

У трилогії "Биті є" письменниця розповідає про складнощі кохання. Сюжет другої книги обертається навколо теми хворобливого розриву стосунків, який довелося пережити головному героєві.

9. S.N.U.F.F., Віктор Пелевін

Останній з написаних Пелевіним романів розповідає про кохання людини і робота. Дія розгортається в постапокаліптичному світі, проте книга наповнена сатирою, в тому числі і політичною.

10. "Дій! 10 заповідей успіху", Іцхак Пінтосевич

Книга-тренінг, в якій автор виклав основні правила, дотримуючись яких можна досягти небувалих висот

          Я читав Шантарам - книга не сподобалась, багато галасу з нічого. Читав свого улюбленого Пілевіна, як розумієте сподобалась:)

Не знаю, как вы, а я обожаю сюрреализм.

Я уже много лет влюблена в картины Сальвадоро Дали.

Так вот. На мой взгляд Мураками - это Дали в литературе. Каждое его произведение - это яркость красок, реалистичность описаниея и... неразгаданность. Фишка его произведений в том, что он никогда не даёт ответа на возникающий во время чтения вопрос "Почему так???". А не почему. Просто прими такой вариант реальности. Не понятно? Да. Но от этого ещё более интересно.

Я прочла практически все его книги, которые переведены на русский язык. Они все удивительные и интересные. Но больше всего я полюбила "Охоту на овец" "Страна чудес без тормозов и Конец света" и "1Q84".