Тэффи

Легкі і водночас серйозні, веселі, але з ниточкою туги. Її оповідання зачіпають щось дуже-дуже глибоке і потаємне, те що ми старанно ховаємо від усіх ставши дорослими. Вона пише про дитячі страхи і перше кохання, про світ дитячими очима. Ні, це не дитяча проза, це проза про дітей яка дає можливість дорослим пережити це ще раз.

P.S. Можливо, якби майже сто років тому її і таких як вона не виставили з країни то і країна зараз була б іншою...