Замок у Старому Селі

А що зараз???

З боку залізничної колії замок виглядає монолітом, нехай і пошматованим часом. Це дивно, адже постійні вібрації не можуть піти на користь пам’ятці архітектури.

З південного ж боку — рана великого пролому, фантомні болі неіснуючих уже веж: з шести вціліли лише три.

Зараз пам’ятка архітектури нікому не потрібна. Нікому — крім циган, що часом розбивають у замку свій табір, та місцевих дітлахів, які із задоволенням приміряють на себе ролі екскурсоводів по одній з найбільших українських твердинь. Це вам не жарти: два гектари території, а ще ж є залишки оборонних земляних валів... Хлопчакам, щоправда, не до статистичних даних: їм цікавіше переповісти легенду про зведення замку, яка пояснює, чому стіни фортеці дожили до ХХІ століття.

А тепер тут пасовище, паркінг і місце, де збирається місцева молодь. За такою картиною можна поспостерігати, потрапивши за старовинні мури.

Як відомо, спроби відновлення замку траплялися регулярно ще з 70-х років минулого століття, але, як кажуть, віз і нині там: завершити справу коштів не вистачає. Отже, пам’ятка архітектури XVI-XVII століття ще досі в аварійному стані.

У 2010 році замок 17-го століття у Старому Селі було передано в концесію на 49 років директору мережі ресторанів „ДеМанджаро” Михайлові Рибі. За інформацією прес-служби Львівської облдержадміністрації, "потенційний концесіонер зобов’язався виготовити проектно-кошторисну документацію на консервацію, реставрацію та пристосування пам’ятки. До кінця 2012 року підприємець планує вивести замок із аварійного стану. У 2013 році інвестор пообіцяв здійснити консервацію об’єкту, зміцнити фундаменти, підвести інженерні мережі, влаштувати водовідведення та каналізацію. Цього ж року було заплановано ввести в експлуатацію першу чергу реставрованого об’єкту – північно-західну вежу. У 2014-2015 роках підприємець продовжуватиме виконання робіт з реставрації та пристосування пам’ятки, а після їх завершення планує ввести об’єкт в експлуатацію - створити у замку в Старому Селі пізнавально-мистецький центр із художніми, творчими майстернями та закладами громадського харчування".

Отже, інвестор пообіцяв вивести замок з аварійного стану до 2012 року. Термін обіцянки спливає менше як за 4 місяці. То, може, як це в нас буває, роботи почнуть із настанням морозів? Хтозна….

Перше, що спадає на думку, коли близько підходиш до старих стін, - аби щось на голову не впало.

Та й замок, цю стоїть на 2 гектарах землі, лякає своїми закутками. На жаль, від колишньої величі старовинної споруди зосталися хіба що незначні елементи.

Оборонні стіни замку обладнані бійницями у три яруси та завершуються аттиком, який прикрашений аркатурою. Башти замку вищі за стіни та завершуються білокам’яними аттиками.

З шести башт збереглися три, а найкраще з них — східна башта з уцілілими зубцями корони, обрамленої ліпним та різаним орнаментом.

З житлових приміщень збереглися південний та східний палаци. Аркади та переходи палаців ще є, а от стіни майже всі зруйновані. 

Незважаючи на занедбаний стан фортеці, краса та велич замку відчуваються і зараз.

Як твердять дослідники, замок осів на три метри в землю. Кажуть, це через вібрації, які йдуть від залізниці, що поруч. Виникає враження, що будівля від цього ось-ось розвалиться...