10 речей, про які мама ніколи не розповість:

1. Вона плакала через вас. Часто.

Вона плакала, коли дізналася, що вагітна. Вона плакала під час пологів. Плакала, коли вперше вас обійняла. Плакала від щастя. Плакала, бо переживала за вас. Вона глибоко розділяє з вами ваший біль і все ваше щастя, навіть коли ви не усвідомлюєте цього. Бо ваш біль - її біль і ваше щастя - її щастя.

2. Вона все-таки хотіла той останній шматок пирога.

Але, бачачи, як ви на нього дивитеся своїми величезними очима, просто не могла його з'їсти, кажучи : "Я справді не хочу". Бо знала, що стане набагато щасливішою, спостерігаючи за тим, як ви з задоволенням наминаєте його.

3. Їй було боляче.

Боляче, коли ви малими смикали її за волосся. Боляче, коли вона годувала вас грудьми, а ви покусували їх. Ви пошкодили їй ребра і живіт, коли вибиралися з її утроби. І ваший прихід в цей світ був пов'язаний для неї з важким болем.

4. Вона переживає за вас. Завжди.

З моменту зачаття вона зробила все, щоби захистити вас. Вона берегла себе, коли ви "жили" в її животі. Вона була біля вашого ліжка, коли ви хворіли. Її серце затріпотіло, а руки хотіли підтримати вас, коли ви робили перші кроки. Вона не спала, щоб переконатися, що ви повернулися додому в безпеці, і прокидалася раніше всіх, щоб провести вас до школи. Вона була готова вирвати вас з лап нічного кошмару. Вона завжди була поруч, щоби переконатися, що ви в порядку.

5. Вона знає, що не ідеальна мама.

Вона сама для себе найгірший критик. Вона знає свої провини перед вами і часом ненавидить себе за них. Вона хотіла бути досконалою матір'ю і все завжди робити правильно, але вона людина і здатна на помилки. Напевно, вона все ще намагається пробачити собі їх. Всім своїм безмежним материнським серцем вона хоче повернутися в минуле і дещо змінити, але це неможливо. Тому будьте ласкаві до своєї мами і знайте, що вона зробила для вас найкраще, що могла на той час.

6. Вона спостерігає за вами, коли ви спите.

Були ночі, коли сидячи біля вашого ліжечка о 3 год. ночі, вона молилася, щоб ви нарешті заснули. Вона співала вам колискову, хоча сама тримала очі ледь розплющеними. А коли ви нарешті засинали, вона лежала поруч і вся її сонливість зникала в одну мить, коли вона дивилася на ваше обличчя, відчуваючи до вас безмежну любов.

7. Вона носила вас значно довше, ніж 9 місяців.

Вона була потрібна вам. Тому інших варіантів не залишалося. Вона навчилася тримати вас, поки прибирала в будинку, коли їй уривками вдавалося поїсти і навіть коли спала. Руки втомлювалися, а спина нестерпно боліла, але вона тримала вас, бо ви хотіли бути ближче до неї. Вона притискала вас до себе, цілувала і бавилася з вами. Ви відчували себе в безпеці в її руках, і ви були щасливі, тому вона брала вас на руки так часто, як вам цього хотілося.

8. Кожен раз, коли ви плакали, її серце розривалося.

Для матері немає нічого жахливішого, ніж чути плач її дитини і бачити, як сльози течуть по вашому наївному дитячому личку. Вона робила все, що в її силі, щоб зупинити ваші сльози і, коли їй це не вдавалося, її серце розбивалося на мільйон маленьких кусочків.

9. Ви для неї завжди на першому місці.

Вона могла обходитися без їжі, без душу і без сну. Вона завжди ставила ваші потреби вище власних. Вона витрачала ввесь день на вас, а до його кінця сил на себе просто не залишалося. Наступного дня вона прокидалася раніше і робила все це знову, тому що ви означали для неї набагато більше, ніж все інше.

10. Вона пройшла б через це все знову.

Бути мамою - найважча і водночас найпрекрасніша робота в світі, найвища місія жінки. Ви плачете, вам боляче, ви стараєтеся, ви вчитеся. Але ви також відчуваєте дуже багато радості й любові, що, здається ваше серце ледь може вмістити. Не зважаючи на ввесь біль, страждання й безсонні ночі, через які пройшла ваша мама, вона із задоволенням випробує все це знову, бо це того варте, бо ви її дитина. І скільки б років вам не було, для своєї мами ви завжди дитина.