Анна Ярославна - королева Франції

Анна Ярославна (між 1024 і 1032 — бл. 1075) молодша донька великого київського князя Ярослава Мудрого ,дружина одного із наймогутніших монархів Європи французького короля Генріха І . Королева Франції (1024-1075)

Доля однієї з дочок могутнього київського князя – княжни Анни – дивна і романтична. Союз, який починався з чисто державних інтересів, шукаючи завдяки династичному шлюбові підтримки у могутнього в той час великого князя київського , спалахнув вогнем справжнього кохання ,адже слава про красу й розум руської князівни линула по всій Європі. Під час вінчання, яке відбулося в кафедральному соборі міста Реймс, Анна подарувала привезене з Києва Євангеліє (Євангелістерій). переписане у скрипторії Софійського собору , як оберіг у невідомій країні.  Це свідчить, що її батьківщина, Київська держава, була країною високої освіти, культури. незвичайною для середньовічної Європи , з великою кількістю освічених людей серед руських, як з вищих верств населення, так і серед звичайного люду — ремісників, священиків, купців, дружинників .Європейські монархи зі своїм найближчим оточенням кохалися здебільшого у війнах, рицарських турнірах, дворових інтригах, а в переважній більшості й узагалі були неосвіченими. Вступаючи на французький престол, ще багато століть всі пізніші королі приносили клятву на цьому Євангелії, навряд чи знаючи, що привезене воно з Києва.

Глибокий розум, краса, духовність і осітченість дозволили їй вирізнитися серед оточення французького короля й залишитися в історії не тільки через високе становище королеви.. Недаремно ж по смерті короля Генріха I Капетінга вона тривалий час фактично виконувала обов’язки правителя великої європейської країни. Не дивно й те, що королева Анна, замість участi в придворних інтригах, як тоді велося в світі, розуміє, як розумів і її батько, Ярослав Мудрий, що людина, яка збудує церкву, залишиться навіки під Божою Благодаттю і в пам’яті людській. Так робили київські князі, і так вона зробила у Франції, збудувавши там кілька церков, як свідчать історики, подібних деякими рисами до київських храмів. Королева Анна народила трьох синів - Філіппа, що незабаром став королем Франції Філіппом І, Робера і Гуго. Вона приділяла велику увагу освіті та вихованню своїх дітей. У пригоді їй стали всебічна освіта, отримана на батьківщині, книги з бібліотеки Ярослава Мудрого, привезені нею до Франції Після смерті мужа в Анни було романтичне кохання з одруженим графом Раулем ІІІ з роду де Крепі і Валуа . В 1062р. Році під час полювання граф викрав Анну з її згоди , Перевіз у свій замок і вони таємно повінчалися. Незважаючи на приказ папи римського (через скаргу першої дружини) розірвати шлюб через двоєженство , вони жили в мирі і згоді ще довгих 12 років .

 

Дочка Ярослава Мудрого гідно репрезентувала на чужині свою батьківщину, яка в ті далекі часи була значно більш розвиненою культурно й економічно, ніж Франція.

На французьких документах того часу , зустрічаються і словянські букви:  «Анна Ръина» (королева Анна).

Розповідають, що в 30-і роки сталінського беззаконня, коли більшовики хотіли знищити Софійський собор, французький письменник Ромен Роллан зустрівся зі Сталіним у Москві і захистив храм, заявивши, що його не можна руйнувати хоча б тому, що збудований він батьком французької королеви Ярославом Мудрим. Існує також версія, що посол Франції погрожував розірвати дипломатичні стосунки з Радянським Союзом на знак протесту проти планів руйнації Софійського собору.