хочу сюда!
 

Aliya

36 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 42-55 лет

28 лютого - Льодове побоїще імені Богуна

...1650 рік був роком тривожного миру між козацькою Україною та Річчю Посполитою. Богдан Хмельницький провів успішні дипломатичні перемовини і досяг угоди з однією з наймогутніших держав світу того часу - турецький султан дав згоду взяти Україну як Велике Князівство Руське під *крила і протекцію неосяжної Порти*. Таким чином закладалась основа для відновлення на теренах України власної державності як прямої спадкоємиці Київської Русі. Гетьман досяг також угод з рівними вже собі васальними до Туреччини державами - Трансільванією, Валахією, Венецією, Молдовою. З донькою господаря Молдови Розандою він одружив свого сина Тимоша. Це започатковувало нову правлячу європейську династію, а можливо, і подальше об'єднання в одну державу під владою чоловіка - сина українського гетьмана та Великого князя Руського. Як колись шлюб правителів звів Польщу та Литву.
   На додаток Хмельницький за допомогою султана знову змусив стати власним союзником кримського хана.  Але дипломатичні успіхи гетьмана Богдана Хмельницького і його активність у розбудові потужної армії нарощували стурбованість в Польщі і консолідували її еліту. На сеймі у грудні 1650 р. польський король закликав до збройної боротьби проти Б.Хмельницького. Сейм прийняв рішення про створення 50-тисячної регулярної армії та про скликання посполитого рушення. Районом зосередження польського війська було обрано район біля Старокостянтинова, а згодом містечко Сокаль. У відповідь на ці заходи Б.Хмельницький оголосив збір війська до Білої Церкви.
    Прологом до війни стали бої загонів брацлавського полковника Данила Нечая і польного гетьмана М.Калиновського у прикордонній смузі за містечка Красне і Мурафу.
   Нечай з 3-тисячним військом перебував у Красному, з кожним днем збільшував його. Він виставив передовий строжовий пост у Ворошилівці підкерівництвом сотника Шпаченка, який в разі небезпеки зобов'язаний був повідомити Нечая. Польське військостояло у Станіславові. Гетьман Мартин Калиновський знаючи, що Шпаченко знаходиться у Ворошилівці з малим загоном, з військом у 14 - 15тисяч швидко напав на нього і знищив весь загін,, що навіть не залишилось ні одного козака, який би повідомив у Красне Нечаю про небезпеку. Тому напад Калиновського вночі на Красне був несподіваним.
   Козаки біля брами не очікували нападу, бо вважали, що то повертається сотня Шпаченка, тож драгуни майже безперешкодно увірвались на сонні вулиці — напередодні козаки святкували Масницю і тепер спали безпробудним сном. Сам Нечай був впевнений, що ворог далеко, і що Шпаченко в разі небезпеки повідомить його. Тому він
безпечно гуляв, поки вороги обступили місто і почали штурм. Нечай героїчно бився, отримав безліч поранень і нарешті ворожа куля полегшила його муки і відправила на той світ. Учасник тих подій, польський жовнір Станіслав Освєнцім так писав в своєму щоденнику: «Нечай,полковник брацлавський, один з найголовніших серед повстанців
бунтівник, якому самі козаки надавали перше місце після Хмельницького, скочив на коня і робив сам те, що належало робити доброму юнакові, і козаків спонукав пірначем до оборони. Але, не маючи можливості організувати належний опір, мужньо обороняючись поліг.»

   28 лютого 1651 року польські війська на чолі з М. Калиновським і С. Лянцкоронським підступили до Вінниці, взяли її в облогу і зробили спробу захопити. Вінницький полковник Іван Богун зумів організувати всі сили та засоби міста: “і міщани, і шляхта, і все населення міста стало під знамена свого полковника…”.
   У перший день бою, Богун залишивши частину козаків свого полку у місті, провів феноменальну маневрову кінну контратаку в напрямку лівого флангу польських військ. Козацька кіннота змогла потіснити знамениту та непереможну в Європі елітну ударну силу Речі Посполитої. Але під натиском значно важчих гусарів козаки, прорвавши ліве крило, почали поспішно відходити, щоб перейти Буг по кризі і вийти до монастиря, що був на протилежному березі. Поляки, побачивши *панічну втечу*, кинулись навперейми. Але відступ Богуна був маневром, військовою хитрістю. Він заманив їх на ту частину річки, де козаки навмисно прорубали ополонки у льоду і притрусили їх снігом і сіном (такі ж воєнні трюки маневрувань Богун повторював і під Пилявцями тільки із загостреними частоколами). Налетівши на ці "проруби", значна частина польської кінноти пішла під кригу. Додав ворогу втрат і вогонь із засідок обіч річки. Кілька сот знатних кіннотників Речі Посполитої пішло під воду. Серед загиблих під Вінницею був наприклад брат київського воєводи Адама Киселя, черкаський підстароста. Сам командир польської кінноти, знатний шляхтич Лянцкоронський, ледь вибрався з води. ( *Льодяна купіль Богуна* дуже вразила цього безумовно хороброго воїна. Так,що вже згодом, під Берестечком, він навіть не виконав наказ в передостанній день битви завадити козакам налагодити переправу через болото для запланованого організованого відступу з оточення. Лише дізнавшись про підхід *козаків Богуна*, Лянцкоронський поспішно відступив, маючи приблизно рівні сили. А козаки спокійно продовжили налагодження переправи.)
   Після підходу додаткових сил Калиновського військо Богуна разом з міщанами мужньо витримали двотижневу облогу. Під час якої в одній нічній розвідці Богуна ледь не схопили поляки, впізнавши його по сталевому обладунку. що зблиснув під місячним світлом. Але полковник на чолі свого кінного загону вирвався з оточення та вдало повернувся до табору. А вже коли до Вінниці рушили два прислані Хмельницьким полки, то Богун провів вдалу *інформаційну атаку*, навівши паніку на ворога запущеними чутками про *великі сили козаків*. Після чого поляки спішно рушили до Кам'янця, переслідувані Богуном з підкріпленням.
   "Вінницьке льодове побоїще" 28 лютого 1651 року безперечно входить до числа однієї з найбільш блискучих і оригінальних тактичних перемог в історії українського війська...
15

Комментарии

аноним

129.02.12, 00:07

Багату на козацькі перемоги історію маємо!

    229.02.12, 00:29Ответ на 1 от аноним

    Та й не лише на козацькі - розгром Хозарії Святославом, печенігів під Софією Ярославом Мудрим, половців на Снові - його сином Святославом.Ще Данилові Дорогичин, Ярослав та Кремінець, Орша та Ольшаниця Костянтина Острозького...А бій під Кичеєвим http://blog.i.ua/community/2540/831353/ ? Це ж взагалі чи не найуспішніші бойові дії молоді у військовій історії...

      аноним

      329.02.12, 00:31Ответ на 2 от Росомон

      Згоден. Дякую за посилання!

        429.02.12, 00:33Ответ на 3 от аноним

        Згоден. Дякую за посилання!Будь ласка.

          529.02.12, 00:45

          Із задоволенням почитав. Дуже дякую, сподобалось
          Про це вже писали, але вважаю за потрібне вказувати джерела: наприклад, використані книги та статті такі-то. Це додасть деяким читачам впевненості у прочитаному та авторові поваги як науковцю, дописувачу тощо (принаймні я так вважаю).

            629.02.12, 00:50Ответ на 4 от Росомон

            Ще додам. Інколи виникало бажання скинути той чи інший матеріал деяким людям. Так от відсутність джерел спиняє. Крім того є думка доробити власний блог де буде сторінка історичного. На жаль я не можу там вказати, що автор Росомон, якщо автор не вказав на що спирався. Це ж не художня література, чи не так?

              729.02.12, 01:01Ответ на 5 от Пробіотик

              Це зібрання кількох джерел, буквально по реченню - другому. Бо ЖОДНИЙ матеріал не давав повного розкриття теми. Навіть близько. Частина писала лише про Нечая. Частина - про бій 28 лютого, і все. 99% не знає про загибель під Вінницею таких визначних шляхтичів як брат Адама Кисіля. Дуже по - різному описують розгром війсь Нечая та його загибель. Просто глянь на Вікіпедію, аби пересвідчитись. А судячи з того. що більше половини *авторів текстів* навіть у явно рідних ресурсах не мають звички підписуватись...
              Тож якби хоч 33% статті було взято з одного джерела, вказав би точно. Тут і так кілька днів по крихті хвилин міг виділити для пошуків...Часу зараз (якщо помітив відсутність ) не дуже - справи.

                829.02.12, 01:05Ответ на 6 от Пробіотик

                Якщо вгорі чи внизу не стоїть прізвище автора, то це авторська стаття на основі далеко не одного джерела. А оскільки все ж це просвітницькі речі, а не рукопис для видавництва...

                  929.02.12, 01:06

                  Біля Сокаля зараз копошаться чорні археологи
                  А Богун один з найвидатніших українських воєвод

                    1029.02.12, 01:12Ответ на 9 от Fred Perry

                    Біля Сокаля зараз копошаться чорні археологи
                    А Богун один з найвидатніших українських воєвод
                    Так. Хіба лиш не дуже вийшло з валахами, але там командував Тиміш Хмельницький.

                      Страницы:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      6
                      предыдущая
                      следующая