Співтовариство Лента блогеров.

Вид:: короткий; повний

Лента блогеров.

Порошенко просил Януковича, тот ответил рассказом о"танцоре"

13.09.12, 23:38

Украина может защитить национального машиностроителя, применив утилизационный сбор наподобие введенного Россией, однако для этого необходимо преодолеть сопротивление автоимпортеров, заявил министр экономического развития и торговли Петр Порошенко во вторник в Днепропетровске на всеукраинском совещании по вопросам поддержки реального сектора экономики.

Он отметил, что сфера действия утилизационного сбора должна распространяться и на бывшую в употреблении сельскохозяйственную технику.

"Поставить такую ставку утилизационного сбора, чтобы восьмилетние трактора не могли попасть в Украину. Мы можем и должны немедленно принять и выпустить проект постановления и закон", – заявил П.Порошенко.

По его словам, соответствующее постановление Кабинета министров было принято неделю назад, однако из-за активного сопротивления оно до сих пор не обнародовано. "Я прошу помощи, господинпрезидент", – сказал министр

На это президент заметил: "Плохому танцору всегда что-то мешает. Что вы рассказываете и кому вы рассказываете? Я вам головы поотрываю, очень скоро. Сразу после выборов, если вы будете рассказывать и не делать. Я об этом сказал премьер-министру и сегодня вам говорю, всем остальным кто сидит здесь в первом ряду. Полтора месяца осталось. Хотите играть в политику – поиграете в политику. Рассказчики", – ответил на просьбу В.Янукович.

Как сообщалось, премьер Николай Азаров ранее заявил о намерении Украины ввести утилизационный сбор в ответ на действия России, которая взимает его с 1 сентября, чем фактически закрыла доступ украинским автомобилестроителям на свой рынок. Минприроды разработало соответствующий проект постановления правительства, однако о его принятии до сих пор ничего не было известно

interfax

Унижая министров, Янукович думает что управляет страной. hypnosis

Когда президент Виктор Янукович набросился на министра экономики Петра Порошенко и других министров с уничтожительной критикой и громкими предупреждениями об ответственности, это еще можно было воспринять в качестве политического шага. В конце концов, Порошенко говорил о необходимости введения утилизационного сбора за использованную сельхозтехнику, и мы никогда не узнаем - если не получим возможность провести специальное расследование бизнес-интересов президентской семьи и ближайшего окружения - почему это невинное, на первый взгляд, замечание могло не понравиться президенту и привести к вспышке гнева. Но когда в тот же день появилась информация о публичном унижении, которому Янукович подверг первого вице-премьера Валерия Хорошковского, стало ясно, что главная цель все же - вытереть ноги.

Цель вполне логичная и полностью соответствующая советскому стилю руководства, заимствованному, кстати, еще из имперских времен. Разница была в том, что государь был государь император и не позволял себе оскорблять сановников бранными словами. Но и он же отвечал за все, и подданные точно знали - как, впрочем, знают и сейчас, что царь хороший, а бояре плохие. Эта же логика управления передалась большевикам - не нужно, думаю, объяснять, что утвердившееся у власти хамство постепенно перенесло в высшие сферы манеры «вороньей слободки». Но раз население продолжало считать, что помыслы у вождя чисты, а чиновники не могут воплотить их в жизнь, требовалось это наглядно демонстрировать. У Сталина, в отличие от Путина или Януковича, еще не было телевидения и интернета - он бы развернулся! Зато у Иосифа Виссарионовича под рукой было НКВД: эта замечательная организация отстреливала министров и прочих любимых руководителей пачками, так что и кричать на них было не нужно.

В наше менее людоедское время публичную порку подчиненных сделали телевизионным атрибутом авторитарных правителей. Путин с удовольствием распекает министров перед камерами в начале программы «Время». Теперь ему пытается подражать Янукович. Да, Путин не оскорбляет людей, а просто сверлит их глазами и говорит жесткие слова - происхождение у российского и украинского президентов отличается, да и темперамент разный. Но цель - снятие с себя ответственности при сосредоточении в руках абсолютной и непререкаемой власти - достигается. Населению привычно нравится этот кошмар.

Ну а дальше, как и следует ожидать - хамство и расправа как стиль от главного чиновника передается чиновничкам поменьше. И вот уже одиозный мэр Харькова Геннадий Кернес тоже без очевидного повода называет подчиненного «сучьим псом». И тот покорно слушает, вместо того, чтобы отвесить пощечину зарвавшемуся градоначальнику или хотя бы подать на него в суд за публичное унижение. Нет, у нас крепостные на бояр в суд не подают, они гнобят тех, кто пониже. Поэтому те, кто пониже, вымещают зло на обычных гражданах, радующихся царским приступам запрограммированной ярости. И не говорите, что граждане этого не заслужили. Пока граждане будут аплодировать хамству первого лица - а Ющенко хамил не хуже Януковича, и Кучма не меньше Ющенко - каждый маленький чиновничек, подвергнутый показательной порке, будет иметь лицензию на издевательство над ними. Таковы уж правила феодального общежития в обществе без собственного достоинства.

Виталий ПОРТНИКОВ

Коментарі: 14

helsan

Ахіллесова п'ята диктатури Януковича. Альтернатива насиллю влади

13.09.12, 08:29

1. Сьогодні складається враження, що насиллю агентів диктатури Януковича не можна зарадити. Звідусіль чуємо, зокрема в Києві(!), як побили активістів опозиції, які агітували проти партії регіонів. Взагалі - це сором: регіонали не є домінуючою силою в Києві. Олег Тягнибок справедливо нагадав у Тернополі, що головна маса фальсифікаторів живуть не в райських містечках - а серед нас. і він навів приклад, як односельці почали морально тиснути на вчительку української мови(!) - члена виборчої комісії від "Русского единства"(!). І вона відмовилася працювати проти України.

Це - в маленькому містечку!

2. Ми вже писали про те, що наші мучителі живуть серед нас - як і Роман Карпов ("Молоді регіони") в Києві.

Але партія регіонів - не всесильна: вони не наважуються на МАСОВІ репресії як при комуністичному режимові та на вбивства.

Не через "гуманізм" (вони і слова такого не знають) - а через усвідомлення, що сил на ВСЮ Україну у них не вистачає.

3. Саме через це вони весь час ведуть розмову про автономію регіонів та про окремий статус російської мови. Бо відчувають, що рано чи пізно їм доведеться локалізуватися серед деморалізованого населення Півдня та Сходу України.

Як аналогу Північної Кореї.

Тобто, у скрутну для них годину вони згодні обійтися меншою кількістю рабів, згодних терпіти їх владу.

4. Отже вони бачать межу своїх можливостей, ми - ще ні.

Саме через те, повторимо, що вони усвідомлюють, що НЕ МОЖУТЬ програти вибори - наше населення, яке надто повільно стає народом - ЩЕ НЕ усвідомлює, що на очах втрачається сама Українська держава та майбутнє наших дітей.

5. Саме через це Об'єднана Опозиція часто-густо не може перейти до більш рішучих дій, навіть усвідомлюючи їх необхідність.

Треба розуміти якійсь елементарні речі:

1). Політична Опозиція НЕ може більше того, на що зважується критична маса народу

2). Політична Опозиція НЕ може підняти народ, але може лише організувати подолати анархію серед тих, хто піднявся на боротьбу

3). Політична Опозиція може перемогти лише тоді - коли її виборці (ширше - український народ) зрозуміють, що після 28 жовтня або масово посадять опозицію - або існуючу владу. Без альтернатив. Потім візьмуться за населення...

4). Зараз немає альтернативи між насиллям та миром. Є альтернатива між насиллям та згвалтуванням. (Як Голодомор - приклад такого згвалтування).

5). Потрібні не лише спостерігачі на виборчих дільницях - але і охорона для таких спостерігачів.

6). Охорону таких виборчих дільниць можна опробувати на захисті дрібних підприємців та ринків. Треба централізувати керівництво такими групами охорони у рамках усієї України - як Хагана до створення Держави ізраїль. Потрібне при цьому політичне, ідеологічне мотивування та керівництво, щоб не скочуватися до партизанщини.

7). Не можна думати, що диктатура "сама впаде". Не впаде. У 1917 році теж думали, що "більшовики більше двох-трьох місяців не втримаються...".

Ми знаємо, чим це закінчилося!

8). Тримати у думці, що регіонали хочуть не так пограбувати середній клас, підприємців - як знищити їх як клас - за більшовицькими зразками.

6. Не можна сподіватися на нове створення Майдану-2. Це - подія раз на століття. Тепер ІНШІ форми спротиву. Тим більше - що Янукович - не Кучма. Той не

завагається перед насиллям.

Але, повторимо: вибору між насиллям та миром - немає.

7. Нас цікавлять не ті люди, які "не вірять опозиції" - а ті, що вірять в себе, у власний здоровий глузд. Тобто працювати потрібно з тими, хто вже майже готовий йти з нами. На інших вже немає часу, за 50 днів не встигаємо.

8. Не втомимося вказувати на мнимих союзників та заплутувачів наших мізків. Останні перли: "ОО здала Донбас", наприклад. Або безкінечні дискусії про те, що "опозиція нічого не робить".

Адже що вона мусить робити - роздавати пайки?

Чи розповідати про те, про шо відкрито говорити не слід?

Чи де сховали тих, кому загрожує тюремне ув'язнення?

9. Кандидати від ОО вже зробили щось, коли висунули себе від ОО - це зараз небезпечно само по собі. (Приклад Корнацького з Миколаївщини). Якщо Констянтин Матвієнко (хто він там - "політолог"?) щось говорить про недолугість опозиції - ясно, на чию користь працює. Так зараз і не дуже важливо - хто кращий, хто гірший з опозиційних кандидатів.

10. Головне - пам'ятаємо, що клони диктатури гірші за відвертих членів партії регіонів. Клони дуже добре мімікрують під опозицію. Навіть клоун Ляшко декому здається справжньою людиною...

Приклад зі світу природи: дивувася - як це птахи не помічають зозулині яйця серед своїх - адже ми, люди їх бачимо та розрізняємо!

Знайшов: в ультрафіолетовому спектрі вони усі здаються однаковими. Ми ультрафіолет не бачимо - тому бачимо різницю у спектрі "видимому". В природі та людському житті так часто буває...

Властивості особистості роблять людей у одному відношенні проникливими, у іншому - зовсім сліпими... (Випадок Королевської!)

11. Дуже слушно веде свою студію інтернет-телдебачення Олександр Данилюк. Скоро запрацює і наш ресурс інтернет-телебачення.

Взагалі, диктатурі Януковича не вдасться ізолювіати Україну ні інформаційно, ні іншим чином.

Якщо при мінімумі спротиву регіонали не наважуються на цілковитий "Бєспредєл" - то скоро вони тим більше втратять можливість чинити безкарне насилля. Час працює ні на Путіна, ні на Януковича.

P.S. придивіться до цих "личок": Це - Роман Карпов з югенду Януковича, є також Максим Луцький (останнє фото). Ви щось думєте у них чесно виграти?

Для них вибори - спецоперація, бажано остання.

Станіслав Овчаренко
svet i teni

Коментарі: 28

helsan

Украина не может приблизиться к Европе, она больна шизофренией

11.09.12, 21:13

Не торопитесь на сайт «Деятельность КГБ в Литве», - он может находиться в нерабочем состоянии, так как желающих узнать, кто из жителей бывшей советской республики работал в зловещем ведомстве или сотрудничал с ним, хватает.

Публикация документов стала очередным этапом деятельности Центра исследования геноцида и сопротивления. А выявление агентов в Литве продолжается вот уже многие годы – лицам, которые сотрудничали с КГБ СССР, в 1999 году запретили на 10-летний срок работать в военных структурах, на государственных предприятиях, в полиции, банках, судах, на дипломатической службе и таможнях, в правовой сфере, системе связи и учреждениях образования. Даже после окончания этого моратория было решено не допускать агентов на высшие государственные посты в стране. Правда, эта норма распространяется лишь на тех, кто скрывал факт своего сотрудничества. Жертвами люстрационных законов стало уже немало крупных чиновников – среди которых, по иронии судьбы, можно было заметить бывшего главу Департамента госбезопасности Литвы Арвидаса Поцюса и бывшего министра иностранных дел Антанаса Валениса.

Не буду сейчас обсуждать размах работы литовских разоблачителей – конечно, любая люстрация может как реально отодвинуть от государственной должности настоящего агента, так и сломать жизнь человеку, который просто – согласно существовавшим в Советском Союзе неписанным правилам – отчитывался перед «органами» о результатах своей заграничной командировки. Важно, собственно, не это, а то, каким является отношение к КГБ и прочим социалистическим «комитетам» в Литве и других странах Центральной Европы и Балтии, ставших новыми членами Европейского Союза. Всем жителям этих стран совершенно ясно, что сотрудничество с репрессивной машиной не отвечает самой сути европейских ценностей и лица, которые в советскую эпоху не видели в этом сотрудничестве ничего зазорного, не могут руководить страной. И уже этим новые страны ЕС отличаются от России, в которой власть во главе с подполковником КГБ Владимиром Путиным буквально наводнена воспитанниками Лубянки.

Но Россия в ее нынешнем виде никогда не говорила о своем стремлении присоединиться к европейской цивилизации. Россия – все еще обрубок Советского Союза и большая часть ее населения может искренне верить, что сотрудники КГБ, издевавшиеся над своими согражданами и содействовавшие превращению страны в большой ГУЛАГ, защищали Родину. И в это, кстати, верит большинство населения Украины, для которого советская история вкупе с комитетом госбезопасности – свое, родное. С той только разницей, что мы продолжаем говорить о своем европейском выборе, а многие уверены, что единственное препятствие на пути к этому выбору – политика нынешней власти.

И в этом заключается украинская шизофрения. Мы не можем приблизиться к Европе не потому, что у нас «не такой» президент, а потому, что у нас «не такие» ценности, потому что с точки зрения представления о прошлом мы все еще остаемся советской республикой, жители которой уверены, что в прошлом все было правильно. Ну, если не все, так очень многое – мы можем затеять процесс против уже умерших организаторов Голодомора, но не хотим осудить саму систему. Потому что система – это мы.

uainfo

Виталий ПОРТНИКОВ

Коментарі: 2

helsan

"Свободи"й"Батьківщини"в ВР має бути більше, ніж ПР, КПУ і тушок

11.09.12, 19:10

Олег Тягнибок

10 вересня 2012 року лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок представив мешканцям волинського міста Любомль виборчий список та програму ВО "Свобода" "Своя влада – Своя власність – Своя гідність на СВОїй, БОгом ДАній землі", а також єдиного кандидата від об'єднаних сил опозиції у Володимир-Волинському виборчому окрузі №19 свободівця Євгена Мельника.

Лідер "Свободи" піддав різкій критиці діючу владу, яка відверто зневажає все українське, та окреслив перші кроки фракції ВО "Свобода" в майбутньому парламенті.

"Українців в Україні сьогодні просто принижують. І тому основне завдання об'єднаних сил опозиції, завдяки чому власне і стало можливим таке об'єднання, – зупинити бульдозер Януковича і усунути від влади існуючий режим. Але для того, щоби нам це вдалося, потрібно, щоб у майбутній Верховній Раді було якомога більше депутатів від "Свободи" та "Батьківщини". Тобто "Свободи" й "Батьківщини" у майбутньому парламенті має бути більше, ніж Партії регіонів, комуністів і "тушок". Саме ці опозиційні політичні сили і мають сформувати нову парламентську більшість. Хто з якихось міркувань не хоче голосувати за "Свободу" – підтримайте наших партнерів із "Батьківщини". Хоча, звісно, "Свободі" ці голоси нині більше потрібні. Тим паче, що політологи кажуть: без "Свободи" опозиційної більшості не буде!", – зазначив Олег Тягнибок.

У свою чергу кандидат від об'єднаних сил опозиції у Володимир-Волинському виборчому окрузі №19 Євген Мельник ознайомив любомльців зі своєю виборчою програмою та своєю діяльністю як депутата Волинської обласної ради, голови постійної депутатської комісії обласної ради з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічної діяльності та туризму. У своєму виступі Євген Мельник торкнувся найбільш болючих проблем селянина – можливого продажу земель сільськогосподарського призначення, закупівельних цін на молоко, безробіття на селі тощо.

"Безробіття – це, на жаль, тотальна проблема волинського села. Проте найбільш вражаючі факти я побачив саме тут, на Любомльщині. Ледь не все працездатне населення цього району, замість працювати на власну економіку, орієнтується на закордон, від якого й виживає. Люди по декілька разів на день "мотаються" по ту сторону кордону, лиш би вторгувати копійчину на різниці в цінах. Недолугість влади перетворює працелюбного українського селянина в гендляра", – наголосив Євген Мельник.

Окрім названих, Євген Мельник окреслив й інші проблеми волинського села. "Це вкрай погані дороги та незадовільне транспортне сполучення, а в деяких селах – узагалі його відсутність. Перевізники просто відмовляються возити людей по бездоріжжю. По селах немає вуличного освітлення, практично не працюють сільські клуби та бібліотеки, молодь не має куди подітися, нудиться, спивається… У віддалених селах не працюють магазини, а з автокрамниці, що приїздить у село не щодня, всього необхідного не купиш. Нарікають селяни й на "медичну реформу", закриття сільських ФАПів, інших об'єктів соціально-культурної інфраструктури на селі", – стверджує Євген Мельник.

Олег Тягнибок та Євген Мельник відповіли також на численні запитання присутніх.

svoboda.org.ua

Коментарі: 1

helsan

Охотничьи угодья под Межигорьем сдали в аренду Януковичу

10.09.12, 19:00
аренда, межигорье, янукович

Успех общества охотников и рыболовов "Кедр" объясняется статусом его учредителей: Юрий Бойко, Владимир Демишкан, Сергей Тулуб - друзья президента

Территорию в 30 тысяч гектаров Днепровско-Тетеревского лесхоза отдали в аренду на 49 лет Обществу охотников и рыбаков "Кедр", которое связывают с президентом Виктором Януковичем. Теперь к этим лесам применяют схему отчуждения резиденции Межигорье. Об этом пишет Forbes.ua, ссылаясь на материалы собственного журналистского расследования.

Решение о передаче государственного леса под поселком Сухолучье в аренду было принято на сессии Киевского областного совета еще 31 июля, но держится в секрете, утверждает издание.

Фото: Forbes.ua

Изначально в повестке дня заседания Киевского облсовета совета вопрос о Сухолучье вообще не стоял. Но потом "с голоса" комиссия по земельным отношениям внесла предложение о его рассмотрении.

Таким образом, "Кедр" фактически становится распорядителем охотничьего хозяйства, на территории которого находится "домик лесника" на берегу Киевского водохранилища. В нем, говорят, Янукович и останавливается, когда приезжает в лесничество поохотиться. При этом за Сухолучье даже платить не придется: согласно украинскому законодательству, плата за использование охотничьих хозяйств будет введена только 1 января 2015 года.

Сухолучье - не первые угодья, которые получает в пользование "Кедр". Этой зимой обществу выделили почти 9 000 га в Крыму, в том числе мыс Аю-Даг. Успех охотников и рыболовов можно объяснить статусом учредителей организации: среди них - министр энергетики и угольной промышленности Украины Юрий Бойко, глава Госагентства автодорог Владимир Демишкан и глава Черкасской областной государственной администрации Сергей Тулуб. А юридический адрес "Кедра" - улица Ивана Франко, 19, в селе Новые Петровцы - там же, где находится Межигорье.

Директор Днепровско-Тетеревского лесхоза Андрй Волков говорит, что еще не получил официального распоряжения по поводу "Кедра". "Было согласование, но решение Киевского областного совета я до сих пор в глаза не видел. Документа у меня этого нет", - убеждает он. По его словам, пока "Кедр" официально не принял участок в свое пользование, поохотиться в Сухолучье может фактически каждый. Но сразу добавляет: сезон охоты в этом лесхозе пока не открыт.

В Днепровско-Тетеревском лесхозе находится охотничий домик Януковича, официально оформленный на фирму "Домик Лесника". Конечным владельцем "Дома Лесника" являются те же офшорные структуры, что и в Межигорье.

ЛIГАБiзнесIнформ
Информационное агентство
www.liga.net

Коментарі: 3

helsan

Дело тимошенко:партия регионов бьет главный козырь р. кузьмина

03.09.12, 20:07

31 августа в деле Тимошенко появился новый неожиданный свидетель, выступление которого наносит удар по всей системе обвинений, выстраиваемой Генеральной прокуратурой. Депутат ПР Юрий Болдырев сделал без преувеличения сенсационное заявление на пресс-конференции в Киеве.Победа на парламентских выборах 2012 года, которую планируют Виктор Янукович* и Партия регионов, должна быть весомой и убедительной. Но она не может быть полной, если цифра, которую собираются написать сформированные из верных людей окружные комиссии и Центризбирком, не будет признана руководством США, Евросоюза, России и мирового сообщества. Однако после скандального осуждения лидеров оппозиции расчет на признание результатов Западом имеет призрачные шансы. Главным нарушением за рубежом называют устранение от выборов лидера «Батькивщины».31 августа в деле Тимошенко появился новый неожиданный свидетель, выступление которого наносит удар по всей системе обвинений, которую выстраивает Генеральная прокуратура. Депутат ПР Юрий Болдырев сделал без преувеличения сенсационное заявление на пресс-конференции в Киеве:"Я буду свидетельствовать, что от Щербаня фамилии Тимошенко я не слышал. Он мне сказал, что: "Они уже все решили", имея в виду, что его (Щербаня) убьют. Я спросил: "Кто они?". "Лазаренко". Щербань считал, что убийство Ахатя Брагина заказал Лазаренко, и следующим будет он сам. Об этом мне Щербань говорил осенью 95-го года, а осенью 96-го года его убили, но я не слышал фамилии Тимошенко в этом контексте", - рассказал Болдырев о своем общении со Щербанем.Эти показания радикально меняют картину свидетельских показаний в деле. Как известно, в настоящее время основным обвинением против Тимошенко первый заместитель Генпрокурора Ренат Кузьмин* называет заказ лидером БЮТ убийства донецкого бизнесмена Евгения Щербаня 16 лет назад. В качестве доказательств в деле присутствовали только слова двух свидетелей - сына Щербаня Артема и бизнес-партнера Павла Лазаренко Петра Кириченко. Они не были свидетелями заказа убийства - они лишь слышали, как им, якобы, говорили об этом. Артему Щербаню об угрозах со стороны Тимошенко якобы рассказал сам отец. Однако доводы Кузьмина разбивает представитель действующей власти и друг Евгения Щербаня. Который также может доказать свои близкие отношения с убитым бизнесменом. Таким образом, вся хрупкая паутина обвинения, с такими трудностями выстраиваемая Ренатом Равильевичем, рвется под ударом самой Партии регионов.Первый заместитель Генерального прокурора Ренат Кузьмин взял на себя личное обязательство перед президентом. Он гарантировал, что во-первых, у него хватит воли посадить Юлю. А во-вторых, что собранные им доказательства тяжких преступлений для европейцев окажутся неоспоримыми."Дело об исполнителях убийства Щербаня было расследовано, направлено в суд, и по нему есть приговор. Дело по заказчику выделили в отдельное производство, расследовали сотрудники центрального аппарата Генпрокуратуры, установив причастных к организации и финансированию этого заказного преступления. Мы намерены выдвинуть Юлии Тимошенко обвинения в соучастии в нем" - заявил Кузьмин в августе 2012-го.У Рената Равильевича жесткие сроки - «разоблачение» Тимошенко должно состояться до конца октября, до выборов. Каковы перспективы его работы? Ставки для Кузьмина необычайно высоки. Кузьмин имеет практически неограниченные полномочия решения вопросов в ГПУ и личный доступ к президенту Януковичу. Провал обвинений в организации убийства Щербаня для Кузьмина означает личное фиаско. Значит, доказательная база останется весьма сомнительной для общественного мнения как в Украине так и за рубежом. Значит, обязательства Кузьмина найти против Тимошенко убойный компромат останутся пустыми словами.А ведь какие силы брошены на решение задачи! Следственно-оперативная группа по Тимошенко под руководством Кузьмина войдет в историю как самое большое по численности подразделение, созданное в Украине для расследования одного дела. Это несколько сот человек, из различных ведомств и служб. Наши источники позволяют получить представление, в каком направлении действует Кузьмин в настоящее время, и сможет ли он выполнить взятые на себя обязательства перед президентом Януковичем.О том, на чем будет основано обвинение против Тимошенко, Кузьмин рассказал еще год назад: "В материалах американских уголовных дел против Лазаренко есть интересная информация. Допрошенный прокуратурой США свидетель по делу Лазаренко прямо сказал, что киллер за убийство Щербаня получил деньги со счетов Лазаренко и Тимошенко. Свидетель ссылается на разговор с заказчиком, который сказал: "Юля заплатит", имея в виду заплатит за убийство... Эти материалы находятся в США… Как и свидетели, которые давали эти показания американским прокурорам".Свидетель, о котором говорит Кузьмин - это Петр Кириченко, бизнес-партнер экс-премьера Павла Лазаренко. Тот человек, который непосредственно руководил финансовыми операциями и проводками компании «ORPHIN S.A.». Именно эта фирма аккумулировала поступления от многих бизнесов, с которых получал свою долю Лазаренко, и направляла их туда, куда решал Павел Иванович. В частности, на счета «Матроса» - криминального авторитета Александра Мильченко, который согласно приговору Луганского апелляционного суда организовал убийство бизнесмена и политика Евгения Щербаня. (При этом стоит отметить очень шаткую доказательную базу и против самого «Матроса». Поскольку Мильченко к тому времени не было в живых, суд обвинил его на основании показаний свидетеля, который якобы слышал об этом от другого свидетеля. Оба этих свидетеля в настоящий момент погибли. Один из них - прямо в камере Донецкого СИЗО)..Таким образом, для доказательства причастности Тимошенко к заказу убийства следствие должно: а) получить необходимые свидетельские показания от Кириченко; б) подтвердить факт оплаты демонстрацией перечисления средств со счетов компаний Тимошенко на Мильченко.О ключевой роли Кириченко Кузьмин сказал в августе 2011 года. Но как получить его показания? Ведь Кириченко как свидетель по делу Лазаренко находится в США, где он получил защиту и гражданство? Будет ли он рисковать своим благополучным статусом, чтобы снова становиться героем нового уголовного дела?Очевидно, нет. Но Кириченко не потерял связей с Украиной, и за эти ниточки его оказалось возможным притянуть. Здесь осталось значительное количество имущества, на которое наложен арест. В августе 2011-го Служба безопасности проводит операцию по выманиванию Кириченко на родину. По различным каналам в США передается информация о снятии ареста с киевских квартир Кириченко. Они исключаются из базы отягощений. Находятся брокеры, которые в разгар кризиса и остановки рынка недвижимости предлагают интересные цены на эти квартиры. По интересному совпадению, купить квартиру у главного свидетеля по делу Тимошенко решила... жена народного депутата Владимира Пилипенко, который находится в хороших рабочих отношениях с Ренатом Кузьминым, главным расследователем дела.4 сентября в Киев прилетает супруга Кириченко Изабелла. Она должна была встретиться с брокером, чтобы оформить сделку и получить деньги. Это была ловушка. С квартиры не был снят арест. Гражданку США задержали сотрудники СБУ, и по смехотворному обвинению, будто она желает продать квартиру, находящуюся под арестом, поместили в СИЗО СБУ.Цель была достигнута. Петр Кириченко вышел на связь. Ему были озвучены весьма простые условия - показания в обмен на жену. Сделка состоялась. В ноябре 2011-го состоялась серия допросов Кириченко по телефону.Протоколы допросов попали в распоряжение «Украинской правды». Желание освободить жену из-под стражи развязало Кириченко язык, и он «вдруг» вспомнил такие подробности причастности Тимошенко к убийству Щербаня, о которых ни разу не вспомнил на многодневных допросах американской Фемиды, за все три года следствия в США.Если на суде против Лазаренко Кириченко во всех грехах обвинял своего друга и делового партнера, то после ареста жены Кириченко начал говорить только о Тимошенко. "Гроші Мільченку перераховував за вказівкою Лазаренка в зв'язку з тим, що коли ЄЕСУ зайшло на газовий ринок Донецької області, в Тимошенко виникли проблеми, і їй була потрібна допомога кримінального авторитету. Коли вона отримала газові контракти, вона пішла в Донецький регіон, і там у неї хтось щось забрав. І, звісно, в неї виникли проблеми, була небезпека її життю, і їй знадобився кримінальний дах"."Сума 3 мільйони доларів була переведена на рахунок Мільченка в банку на Антигуа. (...) Там були проблеми, що Лазаренко не давав мені команди переводити ці гроші. Мені декілька разів дзвонив Мільченко. Я так розумію, що в Лазаренка були гроші, але він чомусь не платив. Я думаю, що він чекав, коли Тимошенко переб'є цю суму, яку треба було заплатити окремо Мільченку. Я казав, що Мільченко весь час дзвонить, непокоїться, Лазаренко відповів, що передай, нехай не хвилюється, Юля заплатить" - заявил Кириченко ГПУ.Слова свидетеля полностью опровергаются проводками по счетам фирмы «ORPHIN S.A.» Первый платеж криминальному авторитету был осуществлен еще до того, как фирма «Somolli Enterprises Ltd», которую ГПУ связывает с Тимошенко, начала перечислять какие-либо средства на счета Кириченко.Как отметила «Украинская правда»: «Далі Кириченко розповів, що коли наприкінці 1997 року "Матрос" помер, його дружина подзвонила Кириченку. Вона повідомила, що Кушнір буде замість Мільченка кришувати Лазаренка та Тимошенко."Він розповідав, чим може допомогти. Говорив, що у нього є бригада, що Тимошенко може не турбуватися. Всі проблеми, які можуть виникнути в Тимошенко, він зніме" , - переказав Кириченко зміст своєї розмови з Кушніром. У неуважного читача може скластися враження, що вбивство Щербаня і було цим "зняттям проблеми" . Але це не так - згадана розмова відбувалася не "до", а через рік "після" цього злочину в Донецькому аеропорту (и была ли эта беседа вообще? - Авт.).Крім того, в показах Кириченка незрозуміло ще одне. Якщо "Матрос" і Кушнір захищали саме Тимошенко від неприємностей у Донецькій області, то чому з ними розраховувалася не вона, а Лазаренко? Та ще з таким відтермінуванням платежу? Адже Мільченко отримав гроші в останні місяці перебування Лазаренка при владі».Изабеллу Кириченко выпустили, и она улетела в США. Но, очевидно, что показания Кириченко не оказались исчерпывающими для следствия. Вернее, для того результата, который ожидает от следствия Кузьмин. О том, что Кузьмин обеспокоен недостаточностью улик и свидетельств против Тимошенко, показал тайный визит самого Рената Кузьмина и трех сотрудников Генеральной прокуратуры в США в июле 2012 года. Как говорят источники «Цензор.Нет», поездка проходила в режиме секретности. Украинская делегация старалась не расшифровать свои цели перед американскими властями, и посещение было оформлено по старым, недипломатическим визам. В Сан-Франциско Кузьмин встретился с Кириченко и предложил ему сделку - более подробные признательные обвинения против Тимошенко якобы в обмен на… снятие ареста со всего недвижимого имущества Кириченко в Украине, и возможность его беспрепятственно реализовать.Вот список недвижимости, принадлежащей Кириченко в Киеве согласно Реестру отягощений имущества Минюста:1. Кв. №7 по улице Рейтарской, 28 в Киеве, общей площадью 147,43 кв.м.2. Соседняя кв. № 8 в том же доме, общей площадью 157,7 кв.м. Обе квартиры фактически принадлежат панамской фирме «GHP Corporation» (Панама), собственником которой является Петр Кириченко.3. Кв.№5 в том же доме на Рейтарской, 28 общей площадью 145,6 кв.м., которая оформлена на американскую фирму «Dugsbery Inc», подконтрольную Кириченко.4. Кв. № 5 по улице Ярославов вал, дом 4 в Киеве, общей площадью 304,95 кв.м, которая принадлежит лично Петру Кириченко.Общая рыночная стоимость 755 кв.метров этой элитной недвижимости в центре столицы, по существующим оценкам риелтеров, составляет на сегодняшний день от 3 до 5 миллионов долларов США.Судя по заявлениям первого заместителя Генерального прокурора, Кириченко не смог отказаться от этого предложения. По нашим данным, Петр Кириченко дал добро на личное участие в процессе против Тимошенко.Это согласие, по замыслу ГПУ, будет иметь ключевое значение для легитимизации обвинений против Тимошенко на Западе. Для всех очевидно, что показания Артема Щербаня о заказе убийства его отца, Евгения, по заказу Тимошенко не могут служить надежной уликой.Но участие в процессе Кириченко позволит Кузьмину обеспечить подтверждение слов Щербаня вполне статусным свидетелем. Официальный разоблачитель Лазаренко, располагающий видом на жительство в США, чье участие в операциях Лазаренко было установлено американским судом. Тем более если показания Кириченко и Щербаня будут подтверждать друг друга в деталях и взаимно дополнять.Однако совершенно неожиданно всю шаткость заявлений Щербаня и Кириченко опровергла сама Партия регионов в лице Болдырева!Не прогнозируемые для Генпрокуратуры последствия также создает позиция властей США. Петр Кириченко получил вид на жительство согласно контракту с Федеральным бюро расследований. Власти США не давали ему разрешения на несанкционированные контакты с зарубежными следственными органами. После встречи с Кириченко МИД Украины получил от госдепартамента США в августе ноту протеста - о недопустимости проведения следственно-оперативных действий на своей территории, не согласованной с официальными властями. В ответ украинские дипломаты заявили, что Кузьмин, находившийся с частным визитом, «инспектировал консульские учреждения» в Калифорнии.Таким образом, показания Кириченко должны стать главной уликой против Тимошенко. Но сможет ли их дать Кириченко, если власти США сочтут его поведение нарушением условий соглашения с американским правосудием?Как во времена знаменитых процессов Вышинского, царицей доказательств в деле Тимошенко должно стать признание свидетелей. Дело в том, что схема расчетов между структурами Лазаренко и Мильченко не может служить доказательством.Во-первых, показания Кириченко получены под давлением, с помощью шантажа, не смогут стать убедительным свидетельством.Во-вторых, попытка Кириченко представить главным организатором работы коррупционного тандема Лазаренко-Кириченко Юлию Тимошенко выглядит довольно абсурдно. Поскольку полностью противоречит показаниям Кириченко в американском суде. Лазаренко получил приговор благодаря свидетельствам Кириченко, что именно Павел Иванович был главой преступной организации, вымогавшей деньги у бизнесменов и отмывавшей их затем на оффшорных счетах.В-третьих, документально доказать можно только одно - что именно Кириченко осуществлял платежи на Мильченко и его супругу Снитко.Во-четвертых, определить происхождение средств, которые поступили на счета Кириченко, и которые он затем перечислил Мильченко, невозможно. Есть установленные противоречия по времени и срокам перечисления средств.В-пятых, в деле нет данных, что на счета Мильченко поступили деньги от контролируемых, по данным следствия, Юлией Тимошенко компаний - и прежде всего от «Somolli Enterprises Ltd».В-шестых, в деле есть данные, которые позволяют допустить факт перечисления средств на счета Мильченко по указанию Лазаренко, но полных доказательств этой версии следствие добыть не смогло.В-седьмых, анализ материалов относительно перечисления средств различными компаниями на счета фирм, контролируемых Кириченко, показывает - некоторые из этих компаний не являлись оффшорами, а имели вполне благополучную на Западе репутацию. Деньги на счета Кириченко поступали в качестве коммерческих договоренностей, и доказать какую-либо связь между движением этих денег и преступной деятельностью, в частности, убийством Щербаня, невозможно.И восьмое. Показания депутата ПР Юрия Болдырева уже не позволяют строить дело только на свидетельствах, полученных от Артема Щербаня и Кириченко. Имиджевая кампания Кузьмина и промо-тур по странам ЕС с презентацией дела Тимошенко рассыпается, как карточный домик. Слово против слова. Будут ли убедительными для украинского и мирового общественного мнения обвинения против Тимошенко, выбитые группой Кузьмина из Кириченко и Артема Щербаня? А без наличия хотя бы элементарных документов эти слова не стоят ничего. Как и обязательство Кузьмина доказать причастность Тимошенко к убийству Щербаня.Но самым скандальным станет не просто предвыборный провал обвинений Кузьмина. Первый замгенпрокурора накануне выборов покажет всему миру методы действий украинской власти против оппозиции. Вместо амбициозной попытки устранить с политической арены главного оппонента Виктора Януковича, Ренат Кузьмин готовит скандал, от которого украинским властям будет очень тяжело отмыться.Красноречивым показателем отношения Запада к этому делу является позиция Евросоюза. Комментируя поездки Кузьмина в Европу и его пиар-акции по рекламированию «преступлений» Тимошенко, а также деятельности Кузьмина, посол ЕС Жозе Мануел Пинту Тейшейра заявил:- Я лично не думаю, что эти инициативы могут иметь значительное влияние. Те, кто действительно интересуется отношениями с Украиной, отслеживают события в вашей стране. Поэтому их эти инициативы (Кузьмина) не могут ввести в заблуждение.Юрий Бутусов

Коментарі: 4

helsan

Африканці про Україну

02.09.12, 17:51

Коментарі: 8

helsan

Дати свободу Тимошенко може тільки Ющенко.

02.09.12, 13:14

Свідомо, цинічно й відверто. foo

Величезна помилка та поверховість, оцінювати протистояння Ющенко та Тимошенко, як особисту нелюбов, ревнощі чи суперництво.

Прочитала блог Мустафи Наєма «С каких ринков начинал Виктор Медведчук» на Українській Правді. Оскільки, через політику сегрегації редакції УП, блог там не маю, відписую на блозі «Кореспондента».

На мою думку, Мустафа – один із кращих українських журналістів. Його найбільша перевага - він зазвичай глибоко експертний і компетентний. На відміну, від багатьох колег, що замість компетентності демонструють емоційність, легко перетворюючи об»єктивне на суб»єктивне.

Мустафа Наєм пише: «В целом я с господином Медведчуком согласен. Я не фанат Юлии Тимошенко, но сегодняшние нападки Виктора Ющенко выглядят не по-джентльменски, грубо, а иногда и совсем некрасиво. Считаю, что политик в статусе бывшего президента не должен опускаться до выяснения отношений и плевков в спину своим осужденными оппонентам.»

Мустафа, це дуже емоційна оцінка! Якби мова не йшла про політику, а про стосунки двох звичайних людей – чоловіка та жінки – хай, навіть, опонентів, тоді закид про «не-джентельмена» – приймається.

Коли мова йде про політичного діяча, яка популізмом і брехнею завела пів-країни у це місце, де ми є, я би не шукала в політичних заявах Віктора Ющенка градус чоловічого або жіночого, або дефіцит гарного виховання.

На жаль, брехня Юлії Тимошенко коштувала країні демократії. Величезна помилка та поверховість, оцінювати протистояння Ющенко та Тимошенко, як особисту нелюбов, ревнощі чи суперництво. Це був конфлікт ідейних цінностей. Юлія Тимошенко свідомо і послідовно знищувала Президента Ющенка з 2005 року. Зі штабу БЮТ виходили найбільші провокації, брали початок усі політичні скандали і гучні викриття команди Віктора Ющенка. Наголошую, в меншій мірі з Партії Регіонів і комуністів… Один бютівець років зо два тому весело мені похвалився, як особистим дотепом, що образливе прізвисько «пасічник» його копірайт -2005… На моє здивоване питання: «навіщо ви це робили? Ви ж були соратниками?!!!» Почула відповідь, як з анекдоту: «ну, не любили ми єго …»

У цій відповіді дуже багато людського та особистого. І це малесенький епізод з історії «щирого» ставлення біло-сердечних побратимів, мілкий бриз.

Хто-небудь тоді зважував, що такі веселі дотепи, дошкульна критика, безкінечні політичні інтриги перетворяться на такий коктейль Молотова, який блискавично знесе нас в СРСР? Юлія Тимошенко опиниться за гратами, а Віктор Ющенко завершить президентську каденцію із 6% рейтингу.

І сьогодні, коли головні опозиціонери несуть на прапорі обличчя красивої жінки за гратами, найменше думаючи про її визволення і життя, заробляючи на цьому красивому обличчі свої відсотки рейтингів, журналісти продовжують критикувати Ющенка за те, що він говорить правду.

Ющенко говорить правду, яку мають знати українці. Він зараз дає політичну оцінку і розкриває епізоди реальної української політики. Прохання Тимошенко влаштувати Медведчука на роботу в український Уряд – дуже важлива деталь в політичному портреті цієї красивої жінки.

Нашарування політичної брехні давно вже перекрили всі можливі канали інформації. Пряме апелювання до людей – це єдине, що залишається у кожної нормальної української людини. І в цій ситуації плутати особисте з політичним видається легковажним.

Юлію Тимошенко за економічний злочин судили політичним судом, назвемо – судилищем, що неприпустимо для демократичного світу. І це – достеменний факт. А коли, журналісти називають Юлію Тимошенко політичним конкурентом Віктора Ющенка, і, натомість, хочуть почути від Президента Ющенка людську відповідь про жінку – це підміна понять. І це – теж достеменний факт.

Мустафа, хто із притомних журналістів не розумів, що Янукович і Тимошенко – це однаково погано? І хто з них не розумів, що Ющенко – з них кращий? І твоєму синові, і моїм дітям, і тобі, і мені, і нашим колегам, і мільйонам українців було би краще жити в Україні Ющенка… Хіба це не було зрозуміло?

І за Україну Януковича ми несемо спільну відповідальність.

Це не мій суб»єктивний висновок, так думають люди. Таксист з Коломиї, який віз мене на минулому тижні дуже чітко сказав: в українського народу є дві біди – влада і журналісти.

І останнє. Випустити Тимошенко на волю може тільки Ющенко. Бо – він єдиний український політик, непідконтрольний Кремлю. Дати свободу Тимошенко може лише демократія, а значить – Ющенко. Всі інші політики - дотепні політичні кар'єристи або цинічні везунчики…

Ірина Ванникова

blogs.korrespondent

Коментарі: 28

helsan

Як "регіонали" накручують рейтинги в Інтернет-голосуваннях

24.08.12, 20:24

З початком виборів на всіх фронтах почалася боротьба влади з опозицією завиборця. В соцмережах та різних інформаційних сайтах можна знайти багатоголосувалок, де виставлені або окремі партії, які беруть участь у виборах, абоокремі кандидати по окремих мажоритарних округах. В деякі голосувалки кандидативід регіонів вкладають тисячі гривень, щоб піднятися в рейтингу.

Приклад одного конкретного кандидата

За кількома конкретними прикладами ми відслідкувалишлях накрутки голосів за кандидата від влади — Богдана Гдичинського, якийвисувається по мажоритарному округу №88 (Коломийський та Городенський районІвано-Франківської області.)

Так, на сайті http://polityk.if.ua/ щотижняпроводиться голосування за двох кандидатів одного з виборчих округівФранківщини. Щотижня на головній сторінці пропонуються інші кандидати відпевного одного округу. Так, наприклад, зараз проводиться голосування за двохкандидатів з виборчого округу №88 — Олеся Донія та Богдана Гдичинського.

Олесь Доній — самовисуванець, безпартійний народнийдепутат нинішнього скликання.

Богдан Гдичинський — теж самовисуванець. КолишнійБЮТівець та «регіонал». Типова «тушка» місцевого розливу. Кілька тижнів томуГдичинський вийшов з Партії регіонів, очевидно, щоб не асоціюватися впроопозиційного західноукраїнського електорату з «регіонами». Проте, безсумніву, якщо цей кандидат потрапить в Раду, то відразу долучиться до ПР.

Віднайдення точок відліку

За кожного кандидата у цій голосувалці можнаголосувати трьома різними способами — голос зі свого IP, лайк з Вконтакту, атакож лайк з Фейсбуку. Голосування триває тиждень — з понеділка до наступногопонеділка.

Як видно з результатів голосування станом на п'ятницю,24 серпня, 13:00, за Гдичинського поступив 2561 лайк з Вконтакту і лише 6лайків з Фейсбуку. Кількість голосів з окремого IP сайт http://polityk.if.ua/не показує, проте це не змінює суті.

Чому нас зацікавила така значна кількість лайків за Гдичинського

Шляхом відвідин акаунтів останіх шести (саме шістьостанніх користувачів, що проголосували, доступні для загального перегляду)користувачів Вконтакту, які натиснули «лайк» навпроти персони Гдичинського, мидізналися, що в кожного з них в додатках є додаток Лайкер.

Тож, як виявилось згодом, всі голоси за Гдичинського(ну, або, принаймні, 99% голосів) були віддані саме з цього доступного всімдодатку. Додаток застерігає, щоб його не використовували в комерційних цілях.

Також виявилося, що 99% голосів, відданих заГдичинського, не належать мешканцям Коломийського або Городенського районів.

Що собою становить система Лайкер

В додатку Лайкер -http://vk.com/app2797985_133513996?ref=1 - будь-який користувач Вконтакту можевставити в спеціальне поле посилання на будь-яку сторінку Вконтакту, якупропонує залайкати (посилання на фотографію, на афоризм, на коментар тощо).

Користувачі, які встановили собі в акаунт цей додаток,лайкають чужі сторінки, щоб заробити собі додаткові бали, які згодом можна будевикористати для того, щоб запропонувати користувачам Лайкера залайкати якусьпотрібну для користувача сторінку.

Також, для спрощення обміну лайками, для того, щоб неклацати годинами на чужі посилання, користувач Лайкера може просто купити собілайки за валюту Вконтакта — голоси.

Кампанія Гдичинського в інтернет-голосуваннях коштує від 600 гривень заодин інтернет-батл

Розцінки наступні:

За Гдичинського з Вконтакту віддано 2576 лайків.Певний процент користувачів, залайкавши певне посинання і заробивши лайк собі,відлайкують задане посилання. Тож, грубо кажучи, для досягнення цієї цифри,потрібно було заробити (або купити) 3000 лайків.

Як видно з прайсу, для купівлі 3000 лайків людина, яказапропонувала користувачам лайкати посилання на Гдичинського, витратила 600гривень. Тобто, 200 голосів (3000 лайків) саме і коштують 600гривень.

Також, якщо голоси не купувати, а заробляти, сидячи закомпютером і лайкаючи чужі посилання, то для заробітку 3000 лайків потрібноприблизно півтора-два робочих дні.

Математика приблизно така. Для того, щоб заробити одинлайк, потрібно витратити приблизно 15 секунд (перейти за заданим посиланням,залайкати, повернутися на сторінку, яка пропонує лайкнути, підтвердити лайк,отримати 1 лайк заробітку). Відповідно, для того, щоб отримати 3000 лайків — потрібно витратити приблизно 13 годин. Грубо кажучи,потрібно два робочих дні.

Не виключено, що одна людина, яка працює наГдичинського, тупо сиділа і заробляла ці лайки. Проте, ми схиляємся до того, щоця людина просто отримала гроші від команди Гдичинського, або й з держбюджету,який розділяє і яким владарює влада.

Заскільки часу можна накрутити 3000 лайків

Ми зробили експеримент. Задане нами в Лайкер посиланняза три хвилини залайкали більше 50 людей. Тож, накрутити лайки за Гдичинськогоможна миттєво. За годину — більше тисячі лайків. Аби лиш мати зароблені чикуплені лайки, щоб розрахуватися з користувачами.

Конкретні фейковіакаунти, з яких ведеться накрутка

Забивши у пошук сайту Вконтакт прізвище Гдичинський,ми хотіли дізнатися, що, можливо, і справді за нього йде ланцюгова реакція повсьому Вконтакті, можливо, він і дійсно популянрий на Вконтакті політик. Проте,все виявилося ще сумніше, ніж очікувалося.

Одне з перших посилань на Гдичинського йшло від такогособі користувача:

Відразу можна сказати, що це фейковий акаунт. У ньогов друзях лише кілька людей. Тож, для спроби пошуку справжньої людини, яказатіяла цю всю накрутку голосів, ми відвідали всіх 5 чи 6 друзів, які були вцього бота. Один з його друзів виявився таким же ботом, як і цей:

Обмежимося одним висновком. Як людина, яка написала насвою стіну 3-4 повідовлення, яка має в друзях лише 3-4 людини, може мати по1000 лайків під кожним зі своїх повідомлень?

Єдина відповідь — бот. Бот, він і в Африцісліпоглухонімий.

Спроби пошукусправжньої людини, яка накручує голоси

Ми спробували вирахувати IP-адресу цих двох ботів. Наспеціальному сайті можна вказати ID-користувача Вконтакту, після чого цей сайтгенерує спецпосилання. Також лишаємо на сайті свій e-mail. Потім надсилаємобудь-яке повідомлення цим ботам, в яке вставляємо згенероване посилання, і,якщо людина, яка входить в акаунт цього ботом, заходить за посиланням, то нанам на пошту приходять дані з його IP.

Людина, якій ми лишили таку наживку в виглядіповідомлення з посиланням, зайшла на це посилання. І нам на пошту прийшов їїIP.

На жаль, IP-адреса користувача виявилася динамічною,тобто, змінною. Тож, вирахувати місце, з якого триває накрутка, неможливо, якщоне звернутися до провайдера. А звертатися до провайдера можна лише внадзвичайних ситуаціях, та й то не усім смертним.

Проте, якщо комусь цікаво, ось ця IP-адреса:82.207.74.201

Підсумкиі суми

На сайті http://polityk.if.ua/, на сторінці «попереднірезультати» видно, скільки баттлів між політиками пройшло, скільки голосів закого віддано, хто переміг.

Кількість витрачених штабом Гдичинського та кількохінших кандидатів у депутати коштів можна порахувати. Тож, порахуймо чужізусилля та гроші.

Він взяв участь у чотирьох голосуваннях. У кожному зних за нього проголосували, відповідно, 2785, 479, 4200, 2984 рази. З Донієм —уже п'яте голосування. Тут у Гдичинського уже 2561 лайк.

До речі, Богдан Гдичинський обігнав в таких дуеляхЛесю Оробець, яка має понад 20000 прихильників у Фейсбуку, а також відомогополітика та журналіста Андрія Шевченка.

В сумі ці 5 цифр дають 13009 лайків. Припустімо, длядосягнення такої цифри потрібно було купити 15000 лайків у мережі Вконтакт.

Шляхом нехитрих обрахувань виводимо, що це обійшлосяГдичинському в 3000 гривень.

Здавалося б, кому потрібні ці інтернет-голосування?

До речі, є ще, принаймні, 2 інші сайти, де Гдичинськиймає по 2000-3000 голосів в умовному рейтингу. Там теж можна голосувати зВконтакту. Тож, заокруглимо цю незначну, за певними мірками, суму до 5000 тисяч гривень.

Все заради того, щоб потрапити в Раду ще одному регіоналу. Все «зарадидобра».

Павло КОРОБЧУК

koroboro, UAINFO ,

Коментарі: 15

helsan

Не убий!

19.08.12, 18:19

У часи мого дитинства, у 70-80х роках, на Західній Україні росіяни (а росіянами, рускими тут завжди були усі російськомовні, про всілякі складні речі – мовляв, українець, але просто говорю не по-українськи – тоді не йшлося) вже не сприймалися як безсумнівні вороги. За двадцять років після сорокових біль притупів. Однак вони не перестали бути іншими. Незважаючи на те, що у щоденному житті все було переплетеним, незважаючи на те, що ми жили у одній країні і хоч не хоч ця країна була не тільки їхньою, але вже й нашою. Вони були іншими. Ми, зрештою, теж – для них. Тому рускі не любили нас за те, що ми українці, а ми не любили їх. Щоправда, дехто з нас старався перейти на російську, щоби його полюбили, а вони такого не робили
ніколи. Врешті ті з нас, котрі вдавалися до мімікрії, протрималися не довго – так чи інакше їм нагадували, хто вони насправді
А ще ми мусили кожного дня сидіти на уроках їхньої мови. Вони натомість могли відмовитися від уроків нашої і гуляти в цей час містом. Вони мали право зневажати все наше. Ми ж не тільки не мали права поважати свого, ще й мусили з ентузіазмом приймати все їхнє. За те, що ми хотіли любити своїх, нас називали лютими ворогами самих себе. А вони були праві завжди, від народження.
Дрібні кривди накопичувалися, діти насправді дуже чутливі до несправедливості. Не дивно, що лінія фронту хлоп’ячих побоїщ проходила між українськими і російськими школами міста. Щорічним піком цієї доброї традиції ставали загальноміські кількаденні військові збори десятикласників на армійському полігоні. От тоді можна було собі легко уявити, як мала би виглядати справжня руско-українська різня. Хоча росіяни на той час вже перестали сприйматися як безсумнівні вороги, і діти були ще дітьми, а образи були особистими.
Потім було різне. Однак незмінним залишалися найвеселіші наші анекдоти, які далі закінчувалися насильницькою смертю москаля. Анекдотами не слід нехтувати.
Народний гумор надто показовий. Гумор допомагає не робити того, з чого можна посміятися. Анекдоти – це тами, спосіб витерпіти напір образ. Маленька
некоректність заради великої толеранції. І постать москаля не є у цьому чимось особливим.
Свого часу на Західній Україні були поширені аналогічні анекдоти про поляків (щоправда, про вбивства у них переважно не йшлося, може, тому, що самі вбивства були травматичними епізодами реальності). Поляки теж були іншими. Незважаючи на те, що Західну Україну вони щиро вважали своєю історичною батьківщиною і польський «мір» видавався набагато безсумнівнішим, ніж теперішній «рускій», а переплетеність життя вимірювалася століттями. У міжвоєнної польської держави проблем було дуже багато, як і у її громадян різних національностей. З усіх проблем особливо завзято польська держава взялася вирішувати проблему функціонування української мови. Ще більше підкреслюючи іншість своїх громадян. Ображаючи українців, роблячи усіх поляків тими, хто завдає кривди.
Чим все це закінчилося у сорокових, відомо. Головне, що ніхто не міг подумати, що подібні дикості можуть статися у настільки цивілізовані часи. З того часу серед українців перестали розповідати анекдоти про поляків. Натомість з’явилися росіяни. За останніх двадцять років усі вже починали звикати до думки, що вони теж можуть бути такими самими громадянами цієї країни. Що мирне співіснування різних мов все ж таки стане можливим. Адже ми дочекалися настільки цивілізованих часів.
Аж тут така диявольська спокуса! Іншість раптом має можливість знову стати виразною. Виразною і непримиренною. Ось свої, а ось чужі. Оце принижені українці, а от – праві від народження знахабнілі рускі… До того ж насильство якось раптово стало нормою на всіх рівнях цієї колись м’якенької держави, яка при цьому парадоксальним чином продовжує називатися українською. У такій ситуації бракує тільки кількох перших вбивств із розпуки. Адже дійсно все дійшло до такого краю, коли далі терпіти не можна, і навіть комусь
із тих, хто досі залишався пасивним, стає зрозумілим, що нарешті пора щось зробити не для себе, а заради спільного добра. Найпростіше, до чого можна додуматися у такому разі – це відчайдушне і праведне вбивство. А далі вже не важить – хто почав і чия тут правда. І розмежування занадто виразне, щоби помилитися.
Насправді люди занадто слабкі, щоби ризикувати випробовувати їх аж такими спокусами. Про це добре знав митрополит Шептицький, який зі всіх сил намагався переконати своїх вірних, що убивати не можна. Що убивство – це самовбивство. Ті, які ще вчора прислухалися до кожного слова свого пастиря, через день або кидали його послання «Не убий!» до печі, або читали і не бачили написаного, або скрушно зітхали, вважаючи, що навіть митрополит почав помилятися, бо нічого іншого тут не вдієш. І анекдоти враз перестають бути веселими. Самогубців цілу вічність ніщо не може розвеселити.