Редакція Svetiteni: З Новим Роком!Борімося – поборемо!

Під в’язницю треба йти не з квітами і навіть не з плакатами, а з тим, з чим йшли парижани під Бастилію. Юлію Тимошенко відправили до Качанівської колонії під Харковом. Може ця колонія і буде першою «Бастилією»? Влада не залишає вибору взагалі.
Інакше там нічого робити…
Відчуття, що ми сприймаємо свято Нового Року як колись під час Другої Світової війни: оцінювали власні перемоги та поразки – і висловлювали надії на остаточну перемогу над ворогом. Думаю, під час тієї війни кожного Нового Року мали надію вже жити в мирній країні, але вже після перемоги.
2011 рік для України був роком і перемог і поразок – все було.
Режим Януковича посилив репресії не тільки проти політичної опозиції, але й проти громадянського суспільства взагалі.
Це було головною помилкою Януковича та його радників: зазвичай диктатори спочатку знищують опозицію, і вже потім нищать громадянське суспільство, яке залишається без захисних політичних та юридичних механізмів. Але Янукович діяв не за розумом, а за інстинктом – тому те, що привело його до успіху – обов’язково його згубить. Це також доля усіх нерозумних диктаторів.
Хоча, як подумати, розумних диктаторів не буває. Адже вони змушені керувати за спрощеним руйнівним варіантом – відповідно до власних розумових здібностей – на власну погибель.
Вперше Україна об’єдналася проти диктатора та його вузького кола. І не знайшлося місця у цьому об’єднанні ні шовіністичному українському націоналізму, ні російському імперському рухові.
Вперше Україна не поділена на Схід та Захід.
Але ми також і програли: не зуміли ні відстояти права та інтереси середнього класу, ні запобігти розправі над керівниками політичної опозиції Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком.
Усі чекали, що після літніх канікул та відпусток громадянське суспільство прийде до тями – і переможе диктатуру Януковича.
Не сталося.
Ми в редакції Svetiteni це передбачали - і говорили, що виборів не буде ніяких – доки правоохоронні органи та виборчі комісії контролюються диктатурою.
Ми вважаємо, що, ніякі виборчі рейтинги вже не мають ніякого значення, а тому ніякі загальні списки теж нічого не вирішують.
Ми живемо вже в зовсім іншій країні. Режим НЕ переймається думкою українського суспільства про власні дії та наміри – все одно адміністративний ресурс зробить своє. Це не помітно лише сліпому. Нам ще дають висловитися – але вирішальні важелі вже не в наших руках.
Тому основну увагу потрібно скеровувати не на «об’єднання опозиції» - а на згуртування лише найстійкішої її частини.
Тобто, нас повинна цікавити не так електоральна більшість, як рішуча, ясно мисляча та діюча революційна меншість. Не потрібно ілюзій – нам не допоможуть ні Захід, ні Росія, навіть демократична.
Цьому є реальна передумова: українське суспільство усвідомило, що треба домагатися не окремих цілей окремих професійних та соціальних груп, а громадян України проти диктатури взагалі.
З цим режимом немає про що говорити. Участь у виборах – лише привід для повалення диктатури Януковича, яка стрімко перетворює державу Україну в спрощену державу-«малину», де видатки по інфраструктурі перекладаються на суспільство, а доходи – на вузьке коло кримінальних авторитетів.
Адже ми повинні розуміти – що маємо справу з хлопчиками, які у разі програшу за гральним столом – дуже просто можуть розтрощити саме казино…
Це треба весь час пам’ятати.
Умовою будь-яких переговорів з владою є визволення політв’язнів. До тих пір – поки вони у в’язниці, нам повинно бути совісно за веселість за святковим столом.
Адже наступними за гратами можемо опинитися ми самі.
Неймовірно?
Але Голодомори саме так і починаються: коли селяни радісно хазяйнували на власну користь – їх ватажків у цей час катували та вбивали чекісти. Ці дві реальності не сполучаються – історія яскраво це доводить.
Своєї долі не уникнути – «природу не обманиш». Найгірша помилка – слабкість власної особистості.
Саме тому свято, світло можна мати лише заслужено. Своєю працею, боротьбою та ясним послідовним мисленням.
Дива не буває – кожна сильна особистість повинна про це пам’ятати. Незалежність та безпеку, заможність можна мати лише подолавши зло – його не можна «відсунути», проігнорувати. «Як роса на сонці» зло не гине, а лише розмножується.
Щоб навести лад у справах – спочатку треба навести лад у думках, у своїх почуттях. І не довіряти тим, хто хоче ясне та просте заплутати, нагнати на нас страху.
Зараз режим використовує єдино правильний механізм – маніпулювання нашою свідомістю за допомогою так званих «об’єктивних» журналістів та політологів, соціологів.
Ми усі знаємо їх імена та прізвища – не будемо їх повторювати.
Краще єднатися з тими, хто з нами. Їх им теж добре знаємо.