Банки збирають досьє на клієнтів

Банківські анкети ідуть до правоохоронців та податкової?   У постанові Нацбанку ідеться, що банки зобов’язані включити до своїх  анкет запитання про те, чи належить клієнт до публічних осіб або  пов’язаний із ними, і чи має він «контролера» (ідеться про довірених  осіб та фінансових радників). НБУ зобов’язав банки зібрати дані про  їхніх клієнтів до 22 жовтня, але банки не встигли, і термін збору анкет  було подовжено.  Радіо Свобода вирішило з’ясувати, чи зможе тепер пересічний українець  покласти гроші на депозит чи оформити споживчий кредит і не заповнювати  розроблену НБУ анкету? Виявилося, що в охочого відкрити депозит вимагають розповісти про свій  майновий стан та публічну діяльність дві третини банків, в яких побувало Радіо Свобода. У того, хто хоче взяти кредит, вимагають відповісти на  всі запитання анкети НБУ 85% від перевірених фінансових установ.  «Анкета є, можете її переглянути. Ви маєте обов’язково заповнити  фінансовий стан», – говорили нам у більшості банківських відділень. Кожен п’ятий банк готовий прийняти кошти на депозит, не запитуючи у  клієнта про публічну діяльність. І лише один банк з усіх перевірених  погодився відкрити депозит лише за паспортом та ідентифікаційним кодом та надати кредит без запитань про громадську активність. Радіо Свобода з’ясувало цікаву закономірність: всі банки з іноземним  капіталом вимагали заповнення анкет. Їхні працівники в неофіційних  розмовах пояснюють, що таким чином материнський банк перестраховується,  щоби його філія в Україні не мала проблем із владою. З іншого боку,  всіма нечисельними банками, які не задають клієнтам особистих питань,  володіють українці, наближені до чинної влади.   Українцям пропонують брехати, щоб захистити себе Коли ж кореспондент Радіо Свобода говорив, що не хоче так багато  розповідати про себе, в половині випадків працівники банків неофіційно  радили йому просто написати, що він не є публічним діячем, і не має ніякого коштовного майна.  «Ви публічний діяч? Напишіть, що ним не є, ніхто все одно не перевірить», – почули ми. Говорити банкам неправду або судитися з ними закликає в таких випадках депутат від НУНС Володимир Ар’єв. Якщо це робити масово, наголошує він, система збору досьє на українців розвалиться. «Банк мусить виконувати рішення НБУ. Але ви – ні. Примушують – подавайте до суду. Чи є ви публічною особою? Ця інформація не стосується того, що має знати про вас банк. Якщо людина не хоче розповідати про себе, я  особисто закликаю надавати банкам неправдиву інформацію про свою  громадську та політичну діяльність. Приховувати реальну ситуацію», –  радить депутат. Подавати до суду на банк у такому випадку радить і директор із інституційних зв’язків «Унікредіт-банку» Ярослав Солтис.  Чимало депутатів Верховної Ради, в тому числі й представники  парламентської більшості, запевнили Радіо Свобода, що не чули про нові  анкети Нацбанку. Зокрема, лідера фракції Партії Регіонів Сергія Єфремова це здивувало і обурило. «Я вперше чую про це. Я в це не вірю. Ви називаєте конкретний банк? Я  доручаю перевірити інформацію з цього питання», – сказав Єфремов.  Інший депутат-регіонал, керівник Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів, вважає цю ініціативу НБУ цілком законною.   «Нацбанк не може випустити жодного акту, який би не відповідав  національному законодавству. На це є процедура, контроль з боку  Міністерства юстиції», – каже він. Нардеп від НУНС Олександр Омельченко припустив, що анкетування у банках не є ініціативою керівника НБУ Сергія Арбузова, і що він лише виконує доручення згори. НБУ: Банки самі виявляють злочинців за анкетами  Нацбанк на офіційний запит Радіо Свобода відповів, що… не збирає в  банків інформацію про їхніх клієнтів. Але водночас пояснив, що банки  ведуть збір таких даних із метою протидії тероризму та економічній злочинності. «Банк зобов’язаний ідентифікувати клієнта і вивчати його фінансову  діяльність. Це необхідно для запобігання використання банківських послуг для легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму», – ідеться у відповіді банку.  Більше того, в НБУ пояснюють, що розробили нові анкети на вимогу  Міжнародної організації з протидії відмиванню коштів та фінансування  тероризму (ФАТФ), і що лише завдяки цьому ФАТФ виключила Україну зі  свого чорного списку.   В Україні, як і в Сирії, запроваджують фінансовий контроль незгодних – експерт  Справжньою метою анкетування банківських клієнтів є спроба влади взяти  під контроль фінанси всіх своїх опонентів, так вважає екс-голова  «Ощадбанку» Андрій Пишний. «Рішення НБУ продовжує логіку розбудови поліцейської держави. За минулі  два роки фінансування Генпрокуратури зросло на півтора мільярди гривень, на стільки ж – фінансування МВС, СБУ – на мільярд. Ці органи повинні  чимось займатися. Чим? Своїми громадянами. Чи належите ви до публічних  людей? Це і є ключове запитання в анкеті! Щоби потім, за потреби,  заблокувати операції чи отримати інформацію про перебіг ваших  банківських рахунків», – каже Пишний.  Андрій Пишний та інші експерти сходяться на думці, що збір особистої  інформації про українців не випадково активізувався напередодні  парламентських виборів.   Вони порівнюють Україну з Сирією, де під час революції влада почала  блокувати фінансові операції всередині країни. І не виключають, що  подібна спроба фінансового контролю над громадянським суспільством у разі протестів проти дій влади можлива і в Україні.