Різдвяний піст: це солодке слово "свобода"
- 25.11.12, 17:00
- Торжество православия
Звичайне наше навколишнє повсякденне життя. І думається, і думається про нього ... що в нас усіх спільного, у цих, що стали звичними, ситуаціях? Одне: дух несвободи і безвідповідальності. І вже неоригінальна ця тема, і вже скільки про це написано, і світськими, і церковними проповідниками, - а дух цей тяжкий все витає в нашому житті, все не вивітрюється, як перегарний чад в кухні на ранок після довгої пиятики ...
Думається про це в особливості ще й тому, що наступає - Різдвяний піст. При чому тут піст вже ж, скажете? Та при тому, що ми ним готуємося зустрічати Різдво Христове, а це - свято найбільшої свободи і величезної відповідальності, яку явив нам Бог.
Багато нині, до речі, бурчать проти цього посту: навіщо він потрібен взагалі?! Зрозуміло - Великий піст: суто покаянний час, страсті Христові, - а тут Різдво, радість, янголята, колядки, в печері ослик їсть овес, у яслах лежить Христос, - і знову чогось постися! ...
Ну, вільному воля, до посту ніхто нікого не примушує, а от щодо радості ... Радість-то радість, це так. Але й страшне, нестерпне, на розрив: ЧИМ дісталася Христу радість ця ... Навіть нам, простим смертним людям - страшно народжуватися в світ, пронизаний псуванням гріха, зла, страждання, смерті. Спитати б новонародженого, що розкриває утробу, про що він так гірко кричить, на що так скаржиться - він адже людина, не тварина, явно кричить не тільки від фізичних незручностей, неминучих навіть при самих благополучних родах ...
Страждання - наслідок гріха, розриву, тріщини між Богом і людиною. А у Христа-то, Сина Божого - ніякого гріха немає. Йому-то як, абсолютно безгрішному, терпіти все те, у що Він вступив Своїм народженням? Як це вільному - опинитися у в'язниці, здоровому - бути замкненим у палату до божевільних, птиці - жити під землею?
Ось воно як, з Різдвом-то. І зробив Він це - вільно. Ніхто абсолютно Його не змушував. Любов до нас змусила: не міг Він спокійно дивитися, як ми тут мучимося, повинен Він був допомогти нам, врятуватися - і Сам прийшов до нас у пекло. Прийшов зовсім вільно - і в цій свободі вчинку звалив на Себе відповідальність.
Відповідальність - головна ознака свободи, цим свобода відрізняється від вольниці, від беззаконня, про яке ми часом так мріємо: буду робити все, чого ліва моя нога забажає, а там - хоч потоп! ...
Мало того - вільний Син Божий хоче і нам дати цю свободу, повернути нам її. Заради цього Він пішов на хрест, пройшов шлях гріха і смерті до самого кінця. Любов і свобода - два стовпи, на яких стоїть світ і людина, без них все завалиться, це Богоданні, вроджені, упаяні в нас речі, яких ми так боїмося, якими так тяготимося - але жити без яких, жити життям справжнім, не можемо ...
Про це ми не раз читали у святих отців, чули від досвідчених християн: вищий прояв свободи - відповідально і вільно цю свободу обмежити, віддати. Пам'ятайте, що апостол Павло написав у листі до галатів: «До свободи покликані ви, брати», - але далі додає: «Тільки б свобода ваша не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному» (Гал. 5,13) .
Де свобода - там заради любові - обмеження її. Велика таємниця хреста, на перший погляд незрозуміла розуму, почуттям, в клапті розриває те, що ми гордо іменуємо «життєвим досвідом»: вища свобода - вільно дати себе прибити до хреста, принести самого себе в жертву ... Крайня, як здається, ступінь несвободи обертається вищої свободою-тому, хто добровільно розп'ятий заради любові, втрачати нічого, він ні від чого не залежить, він нікому не раб. Хрест його стає - звільненням, його тяжкі поперечини - крилами.
Звичайно, у кожного з нас - своя міра. Нам, християнам, ця свобода ВЖЕ дана Христом, Його жертвою, смертю і воскресінням, ми взяли її через таїнство хрещення у Христі і продовжуємо мати, - але це, звичайно, не означає, що треба чекати саме того, що ось рота солдатів поведе нас , при публіці, на лобне місце і там в прямому сенсі приб'є цвяхами до хреста ... Наша Богодана свобода проявляється вже зараз, перш за все, в нашій відповідальності за наше життя, за те, що ми думаємо, говоримо, робимо або, навпаки, не робимо, за наш щоденний побут, зі погляду на який ми і розпочали сьогодні розмову. Попросту - за наш хліб насущний, за те, що ми під цим хлібом розуміємо, і про що в молитві «Отче наш» просимо у Бога ...
Ми просимо - а Він відповідає: хочете хліба насущного? - Звичайно, ось, даю його вам. Але дар, який Я даю - не халява, а інструмент. Хліб насущний не падає з неба по щучому велінню Ємелі в рот. Здобувайте його самі - а Я допоможу, добувайте в поті чола, інакше - не зрозумієте його сенсу і ціни, не скуштуєте його життєдайної ситі. Цей світ - зовсім не булочна, де на прилавку горою навалено безкоштовні батони і бублики. І навіть не пекарня. І не тільки млин ... Світ і наше життя в ньому - це дике поле, яке треба перш очистити від каменів, викорчувати пеньки, впрягтись в плуг і розорати, проборонити і засіяти, причому зробити все вчасно і за правилами, дочекатися сходів, не спати ночей , охороняючи їх від граду, заморозків і вороння, зжати колосся, просушити і промолотити, змолоти борошно, вкласти закваску і розтопити піч ... Робіть. Я даю вам всі необхідні інструменти і Сам впряжуся працюватиму з вами, говорить нам Бог. Я допоможу вам у всьому - тільки пам'ятайте: невільній і безвідповідальній людині, яка сама не хоче робити нічого, допомогти неможливо.
6
Коментарі
nolofinve
125.11.12, 17:53
Гарний піст - якраз на Новий Рік
ну не дають добрим людям розслабитись)
претендент
225.11.12, 18:23Відповідь на 1 від nolofinve
А коли язичники Новий рік справляли ?
Весною...
nolofinve
325.11.12, 19:22Відповідь на 2 від претендент
Новий рік на Зимове Сонцестояння. А Нове літо - на весняне Рівнодення. Це є трошки різні речі
Кривовус
425.11.12, 21:41Відповідь на 2 від претендент
Хіба не восени?
претендент
525.11.12, 23:53Відповідь на 4 від Кривовус
Восени вже після того, як перенесли з весни...
претендент
625.11.12, 23:54Відповідь на 3 від nolofinve
Здається, це ти трохи переплутав...
Новий рік є Новий рік... І святкувався він весною...
Кривовус
726.11.12, 00:05Відповідь на 5 від претендент
А, ну то, даруйте, давно те було, вже не пам"ятаю...
претендент
826.11.12, 09:26Відповідь на 7 від Кривовус
Та я теж тільки по чуткам і переданням знаю...
Але здається правильним святкувати Новий рік, коли все розпочинається, а не тоді, коли відпочивати збирається...
nolofinve
926.11.12, 10:17Відповідь на 6 від претендент
Рік словяни і взагалі всі європейські язичники числили від народження сонця, воно ж Зимове Сонцестояння. Християни, не довго думаючи, поставили різдво Христове саме на цю дату.
Раніше визнавали дві пори року, зиму і літо. На рівнодення святкувалось новоліття, тобто по більш сучасному - прихід весни.
А восени новий рік відзначають іудеї, та грекоортодоксальна церква))
Nech sa paci
1026.11.12, 11:44Відповідь на 1 від nolofinve
Раніше Різдво було 25 грудня, а Новий рік -- 1 січня. Все було гармонійно. Потім календар поміняли.