Про співтовариство

всіх шанувальників рідної неньки-України
Вид:
короткий
повний

Україна-Патріот

Яка ж вона гарна, наша ненька Україна!

Хочу поділитись кількома фото з моїх мандрів.


На роковини по смерті Богдана Хмельницького

Як лишилась Україна без Богдана,
Стали бунтарі співати царям о-сану.


А царі із того тішаться-радіють,
Воєводу із стрільцями шлють у Київ,


Слід за воєводою їдуть і посли,
Та везуть з собою із Москви листи.


В тих листах - наказ царя поучать козацтво
Вольниці зректися, буде
тоді ласка,

Буде цар любити їх наче діток рідних, -
Віра бо у нас
одна, предки наші - скіфи.

Та помовкують посли, як то московітам,

Солодко чи ні, з царською ласкою жити.

Бо ті московіти ходять в
личаках,
Науки люд не знає, смути по церквах,

Розбій по дорогах, по
палатах дяки
Холопам за срібло дають мідяки,

Хто ж надумає роптати -
буде тому кара,
Не ходіть ви до царя, славні отамани.  

Роз’їжджали
ті посли, наробили лиха
І козацтво чесне збили з пантелику.

А як
розбрат зчинивсь, наплодилося Каїнів,
Що плюндрують свій край, гірш
татарина.

Йосифа повели знов брати на торжище,
І вже скоро
обернулась земля в попелище.

Як лишилась Україна без
Богдана
Розіп’яли козацький край деспоти-тирани.

Рабство і сваволя -
уся царська ласка
Чи воскресне ще коли держава гетьманська?

Влада "касти" торговців, або поставити все на свої місця!

  • 09.07.07, 13:44

Сьогодні всі галасують про відокремлення влади від бізнесу.

Чи є це можливим в українських реаліях, і взагалі - в реаліях сучасного світу глобалізації і панування міжнародних корпорацій? І чому тенденція до панування "касти" бізнесменів над "кастою" власне управлінців і, як наслідок, над цілими державами, має загальносвітовий характер?

Відповідь на це питання, на мою думку, насамперед полягає в тому, що 20-те століття багато змінило в засобах боротьби між соціально-політичними групами (державами, націями, класами, тощо).

Якщо раніше провідну роль завжди відігравала зброя, то після 2-ї світової все більшу роль починає відігравати економічна та інформаційна боротьба.

Це і призвело до суттєвого зміщення владних полюсів на світовій арені. Я зараз маю на увазі не зміну потужності окремих держав, а зміну , якщо так можна висловитися, класового впливу на керівництво державами. В умовах економічної боротьби, провідну роль поступово починають займати "торговці" над традиційно впливовими військовими діячами і професіональними управлінцями.

Я не випадково раніше використав термін "касти".  Аналогія з моделю давньої Індії багато чого може прояснити. Немає сумнівів в тому, що індійська кастова системе є регресивною і ажніяк не відповідає вимогам демократичного суспільства. Але  внутрішня структура суспільства в ній відображена дуже чітко. Тобто, мало хто з фахівців заперечує той факт, що поділ суспільства на 4 групи в індусів був таким, що відповідає соціологічній науці. Інша річ, що спадкування приналежності до соціальної групи і неможливість його її змінити є неприйнятними, але ми зараз не про це. Так от в Індії воїни і управлінці (я маю на увазі осіб, що керують державою) належали до однієї касти. Торговці до іншої. І жодним чином торговець не міг долучитися до керівництва країною, скільки б мільйонів в нього не було. Більш того, це правило стосувалось і всіх його родичів.

Подібну ситуацію (хоча й не так чітко виражену) можемо бачити скрізь аж до 20-го сторіччя. Військовий і державний діяч були спорідненими професіями.

Бурхливий розвіток ринкових відносин, як вже згадувалося вище, змінив полюси впливу на владу як таку. Тобто, каста торговців отримала широкий доступ до влади, безпосередній і опосередкований. І це є наслідком саме європейської системи демократичного управління.

Тепер повернемося до України. Проблема  в нашому випадку полягає в тому, що злиття бізнесу і влади набуло критичного ступіню. Причину вбачаю в наступному:

непрозоре, плутане і жорстке податкове і регуляторне законодавтво;

крайній ступінь забюрократизованості суспільства;

Як наслідок - малий і середній бізнес не має вільного розвитку, потребує владного "кришування", а коли домагається такого "кришування" вже не хоче працювати за законом (не сплачує податки, використовує "своїх" можновладців задля боротьби з конкурентами, тощо);  великий бізнес купує можновладців повністю або проштовхує до влади своїх людей, таким чином відбувається повне злиття велокого бізнесу і влади (олігархія) з подальшим "кришуванням" бізнесу менш потужного вже навіть не представниками влади, а, фактично, найманими працівниками олігархів з урахуванням інтересів останніх.

В сухому залишку маємо полумертвий малий та середній бізнес, як варіант - номінально самостійні підприємства, що фактично є власністю олігархів; великий бізнес переплетений з бюрократією настільки, що утворюється єдиний організм.

Тобто відмінність від Європи полягає в тому, що в Європі бізнес на владу впливає (шляхом лоббіювання потрібних законів через близьких політиків), а в Україні великиє бізнес і є владою.

Шлях виходу з цієї ситуації вбачаю лише один: силове повернення бізнесменів до їх природного виду діяльності (виробництво, торгівля, тощо). Для цього необхідно:

 

1. Реформування податкового і регулятивного законодавства, з метою зменшення контролю та податкового тиску на малий та середній бізнес;

2. Дебюрократизація країни - суттєве зменшення кількості держслужбовців, ліквідація державних установ, що дублюють функції і повноваження один одного;

3. Контроль за діяльністю, минулим, звязками держслужбовця і його родини з метою униможливлення його причетності (прямої чи непрямої) до будь-якого бізнесу;

4. Допуск до виборних посад лише людей, що пройдуть кваліфікаційні іспити. (це потрібно навіть для того, щоб керувати автомобілем, але чомусь не потрібно для керування країною).

 

Цей комплекс заходів не є вичерпним, а важливою є його спрямованість - відділення влади від бізнесу. "Торговці" повинні займатися своєю справою - торгувати, тоді вони будуть приносити користь не лише собі, але й суспільству; "управлінці" повинні займатися своєю - керувати країною, зокрема встановлювати прозорі й прості для сприйняття правила гри для "торговців".

Тоді все і всі будуть на своїх місцях, і лише тоді можна буде говорити про здорове, вільне суспільство.

Оце так!

Топ новина, передана УНІАНом. Краснодонський райсуд Луганської області, не прийняв позовну заяву, через невідповідність вимогам статті 15 частині 3.106 Цивільно-процесуального кодексу, яка передбачає написання документів офіційною мовою. Позивачу запропонували “устранить” невідповідності до 2 липня 2007 року. Але він не знає, бідака, як це зробити. Заява то українською написана.

Та і то не все, я підняв в неті той кодекс, там про мову йдеться в статті 7. http://news.gala.net/?cat=1&id=253185

 

Стаття 7. Мова, якою здійснюється цивільне судочинство

1. Цивільне судочинство здійснюється державною мовою.

2. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або
недостатньо володіють державною мовою, у порядку, встановленому
цим Кодексом, мають право робити заяви, давати пояснення,
виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою,
якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача,
в порядку, встановленому цим Кодексом.


3.
Судові документи складаються державною мовою.

http://zakon1.rada.gov.ua

 

То я так розумію з мовами в нас повний хаос. Тому, шановні проблема є.

Легенди давніх українців. Сварог.

  • 26.06.07, 14:54

 Сварог                                                                                                                                                             Сварог (Сварод, Лад)- чоловіче втілення Рода, Бог-Творець, Бог Неба і Зірок, основа мудрості і святості. Вогонь і Світло Рода, заступник шлюбу і ковальської справи, людських ремесел і умінь.  Сварог є Батько Богів, чоловік Лади і її зворотня сторона. З початку творення Всесвіту Сварог зладував - викував за 12 космічних ночей  Сонце, Місяць, Вечірню та Вранішню Зорю та інші Небесні світила, які  Богам за тіла є.

Усі Вищі Боги чоловічої статі - це Сварожичі, які є його уособленнями та проявами. Він волею своєю то підіймає, то скидає своїх синів , тим самим підтримуючи Колообіг життя .

Сварог є Світло-Вогонь Рода, вісь світу Алатир, який в основі Дерева Рода лежить і все  обеотається навколо нього . Вважалось, що у душі кожної людини горить частинка Сварога - Ведогонь, таким чином підтримується прагнення людей до високих цінностей, правди і знання.

Сварог навчив людей користуватись вогнем, обробляти мідь та залізо. З того часу за легендою і пішла традиція, коли давні язичники в святкові дні на своїх подвір'ях палять родові вогні , "щоб Рід Всевишній бачив і про дітей своїх пам'ятав".

Сварог викував перший плуг та першу шлюбну обручку і вважається, що саме ним  заповідано, що кожен має найти пару свою яка лише йому призначена і Всевишнім Родом дана. "Бо в родині кожен сильним бути має, щоб силою і мудрістю тією Рід зростав. Такій парі разом плуг праці  тягти легше". 

Будучи Вогнем,  Сварог через Мати Славу людям дав вогонь. Тому Сварог вважається Богом ковальства, шлюбу і хліборобства. Він наділяє людину мудрістю вічного, спокоєм і рівновагою, допомагає оволодіти будь-яким ремеслом, прозрінням і потягом до нового приходячи. Свято Сварога - це Народження Сонця, що і свято Рода є (22 грудня).

Сварог має в собі 12 сузір'їв, які є Богами-Сварожичами і світами їхніми.

Кожний з них панує на небі близько 2-х тисяч років. Через Сварожичів Владика керує небесним вогнем, життям та врожаями на землі. Сварог постійно спостерігає за світом через Око Лада, яке є частинкою Всюдисущого Ока Рода-Алатиря, що вдень проявляється Сонцем-Дажбогом, а вночі - Місяцем. "Се мовив Сварог наш: "Як мої творіння створив вас од перст моїх. І хай буде сказано, що ви - сини Творця, і поводьтесь як сини Творця. І будете як діти мої, і Дажбог буде Отець ваш." ("Велесова книга").

У пожертву Сварогу приносились: вівсяна каша, пиво, пироги, зерно, сало, хліб, риба (щука), локшина, кропива, тканина, молоко, сир, яйця, ягідне вино, вівсяний хліб.

Легенди стародавніх українців. Велес.

  • 22.06.07, 16:25

Велес (“Небесний бик”) з’явився ще в п’ятому тисячолітті до н.е. з початком головування в зодіаку сузір’я Тельця (Бика). Тоді точка весняного рівнодення випадала на сузір’я Тельця і Велес (“Небесний бик”) став головним богом. 

Велес дуже шанувався серед простого народу. Василь Скуратівський (“Русалії”) пише, що кияни приносили жертви не Володимировим богам, а своєму Велесові, що стояв на Подолі. В той час, коли княжа верхівка давала клятви Володимировим богам, ремісники влаштовували релігійні обряди біля статуї Велеса (Волоса). До речі, одна з вулиць на Подолі і досі має назву Волоська. Також в Україні і досі розповсюдженими є похідні від слова "Велес" прізвища: Волохов, Волоський, Власенко.

Багато хто вважає Велеса богом худоби (“скотій бог”). Але в “Слові о полку Ігоревім” маємо іншу характеристику цього бога:

А чи так би заспівати тут,
Віщий Бояне, внуче Велесів...


Як ми знаємо, Боян – це славетний давньоруський співець-дружинник, який в 11 і на початку 12 століття оспівував подвиги руських князів, і як внук Велеса якось не в’яжеться з “богом худоби”. Так само, якось неправдоподібно виглядає, що Олег, Святослав і Ольга скріпляли з греками угоди, присягаючись “Волосом яко скотьїм богом”.

Велеса також вважають богом ремесел і промислів. На місці колишнього Велесового капиша біля Почайни на Подолі – залишки давні судоверфі. Тут – на сучасній Волоській вулиці – було торжище купців. Велес опікувався ще й торгівлею, адже слово “скот”, як слушно зауважив Іван Огієнко, в давнину “визначало взагалі багатство, гроші при міновій торгівлі, тому Велес – це бог багатства і всякого достатку, торгівлі, опікун купців, ніби латинський Меркурій”.

(с) http://aratta.com.ua

Патріотизм чи демократичний плюралізм?

Аналізуючи сучасний стан речей в українській політичній та суспільній дійсності, я інколи приходжу до висновків, від яких мені стає неприємно і соромно за самого себе...

Про що це я? Скоро зрозумієте.

Не треба бути генієм, щоб зрозуміти наступні речі:

1. В Україні наразі дійсно має місце свобода слова, совісті  і суспільно політичних ідеологій;

2. Суспільно-політичні ідеології патріотичного напрямку не підтримуються державою з огляду на те, що це було б порушенням норм чинної Конституції;

3. Ідеології, які без перебільшення можна кваліфікувати як ворожі до України і українства, дуже поширені в нашій країні і мають  неабияку підтримку з боку іноземних держав;

4. Обставини, що викладені в п.1-3, з великою ймовірністю можуть привести до втрати Україною незалежності через популярізацію ворожих ідеологій і приходу політичних сил, що їх озвучують, до АБСЛЮТНОЇ влади в країні легітимним шляхом - через утворення конституційної більшості в парламенті внаслідок здобуття 67% на виборах (а це не є неможливим), або шляхом махінацій з народними депутатами  (спробу чого ми нещодавно спостерігали).

 

Дивлячись на все це, я приходжу да жахливого висновку, що змінити ситуацію, що скалалася, можна лише обмеженням конституційних прав і свобод. Тобто заборонити партії, що відверто виборюють інтереси іноземних країн. Обмежити розповсюдження ідеологій, що є ворожими для України (але ж хто буде визначати, що є "ворожим", ??). На практиці такі дії можуть призвести до появи цензури, "ідеологічної поліції" і інших "цікавих" речей!  

Ситуація ж, яку маємо сьогодні, нагадує мені балаган, де перемакає той, хто голосніше кричить!

То що ж виходить -  маємо тупіковий варіант: або балаган, або фашизм??

Але ж які альтернативи???

 

Наша рідна мова

  • 17.06.07, 20:02

Любити свою країну - це в першу чергу розмовляти на державній мові, а державною в нас є українська. то чому ж більшість спілкується на російській, це ж неповага до країни, до народу, до культури. Хоча я розумію, що деякі росли в російськомовних сім*ях, але ж це не привід....булоб тільки бажання

хоча я розумію, що зараз набагато більше людей почали виявляти свої патріотичні почуття. але все ж цього не достатньо

ми українці, ми сила, і ми маємо пишатися своїм походженням і СВОЄЮ мовою

heart Україну

Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна