Про співтовариство

Поезія-це стан душі.У співтоваристві друкуються виключно авторські вірші.Ласкаво просимо до світу поезії!

Важливі замітки

Вид:
короткий
повний

Поезія сучасних авторів.

Устала

  • 26.11.09, 14:53


 
Солнечный душ подсушит
 Влажные наши души.
 К вечеру будут суши
 И чуть охрипший джаз.
 Жалует ночь-кликуша 
 Месяцу дар пастуший, 
 Посох, и серьги в уши, 
 И утомлённых нас.

И снова - дождь

И снова - дождь. И окна - нараспашку.

И горький запах желтых хризантем. И в доме - никого. И чай в прозрачной чашке. Мобильный телефон. Как времени тотем. Деревья небо пьют, листву роняя в лужи. И ветер все спешит сентябрь обогнать. И хочется шептать молитву: "Ты мне нужен". И, завернувшись в плед, словам любви внимать...


89%, 8 голосів

0%, 0 голосів

11%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

В кружку вермута налить

В кружку вермута налить.

И уставиться в окно. И не пить.Но - пригубить. Чтоб не стало все равно. Мы по улице бредем. Расставаться нелегко.  Боль, размытая дождем, Завтра будет далеко.

100%, 4 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Мій світлий Ангел

Уже осінь від нас відходить,

Вже з дерев облітає останній листок.

Білосніжна зима на підході,

У майбутнє ми робимо ще один крок.

 

Час біжить, нам його не спинити,

Рік за роком у вічність летить.

Все пройде, промине у цім світі,

І життя промайне, наче мить.

 

Коли ще один рік нас покине,

Завітає новий в кожен дім,

Світлий Ангел до мене прилине,

І пригорне крилом своїм .

 

Він нечутно мене запитає:

Як прожила ти, душе, цей рік?

Хоч насправді чудово все знає,

Бо найкращий Він мій оберіг.

 

Скільки раз ти мене засмутила,

Заглушаючи поклик душі?

Скільки кроків невірних зробила?

Я ж кричав, та не слухала ти.

 

Коли серце налилось журбою,

Я незримо тебе потішав.

Посміхалась – радів я з тобою,

І веселку в душі малював.

 

Я молитви твої всі приймаю.

Радість, біль і печаль – все мине.

Я завжди тобі відповідаю,

Та ти часто не чуєш мене.

 

Був я даний тобі охоронцем,

Щоби душу твою у житті берегти,

Я для тебе сіятиму сонцем,

Лиш дозволь мені поруч з тобою іти.

 

Ти пробач мені, Ангеле милий,

За небесні сльозинки твої.

Перед Богом заступник мій щирий,

Покриваєш усі Ти провини мої.

 

Не дозволь ти вогонь мій сердечний

Загасити холодним і лютим вітрам…

 

Ти моя найдорожча Людино,

Я нікому ніколи тебе не віддам…

Части силы...

  • 26.11.09, 03:47

                          Части силы......

    Все просто....

Мы все ,части силы.

Мы часть вселенской красоты...

Планеты мы ,и этим милы.

Мы жизнь,неважно,хоть цветы...

Мы канопляным быть творением,

Да можем,можем и не быть..

Животным миром что под тенью

Таят свои инстинкты жить..

Галактики,мы звезд скопление.

Мы множество неполных лун..

Мы даже флора в подземелье,

Мы музыка изящных струн...

И даже после смерти живы..

При встрече с бесом на равне..

Мы в Б-га океане рыбы.

Отсюда мы,

Хоть и извне....

 

Ты чувствуешь, ты помнишь...

  • 25.11.09, 17:33

Ты помнишь, это был весенний вечер?
Я помню все, как кадры из кино.
Я в этот день назначил тебе встречу,
Еще не зная, что быть вместе суждено!

Мы по земле тогда ходили, и не знали,
Какой сюрприз готовит нам судьба.
Мы майским вечером с тобою повстречались,
Чтоб быть друг с другом вместе, навсегда!

Я помню как, мы изучающе смотрели,
В глаза друг-друга, лишь порою пряча взгляд.
Мои глаза как угольки тогда горели,
Ведь у меня они так много говорят.

Не знал тогда еще я твоей жизни…
Но почему-то, так хотелось мне,
Заполонить тобой все свои мысли,
И думать только о любви, и о тебе!

Потом, при каждой следующей встрече
Когда я видел прелесть твоих глаз...
Я понимал - моя любовь навечно!
И потому,  тебе пишу сейчас.

О том что ты, мой самый, самый лучший,
Ты самый близкий и желанный человек!
Мне без тебя всегда бывает скучно,
Поверь, что утром уходить желанья нет!

С того момента, нашей первой встречи,
Себя теряю я, в самом себе…
Я терпеливо жду, когда наступит вечер,
Чтоб прикоснуться ласково к тебе!

Я полюбил тебя всем сердцем и душою!
Твой нежный взгляд, и душу нежную твою,
От всех невзгод, я заслоню собою,
И никому тебя я не отдам, не отпущу!

Ты чувствуешь, ты помнишь, я не знаю!
Моя любовь тебе быть может, не нужна?!
Но я любить тебя одну всегда желаю,
И быть с тобою рядом, НАВСЕГДА!!!

Пойми, что мысли все мои, полны тобою,
Я голос слышать постоянно твой хочу!
Ты знаешь, от тебя я не укрою,
Как очень сильно я тебя люблю!

Зоряна зустріч

Ми живемо у різних світах,

Ми в галактиках різних родились.

Та між нами – Чумацький шлях,

Ми з тобою на ньому зустрілись.

 

В тихім сяйві  сріблястих зірок

Ми забули про біль минулий.

Наша зустріч – в майбутнє квиток,

Наші душі й серця це відчули.

 

Так багато в житті перешкод,

Щось будуєм, а потім ламаєм.

І в стрімкої буденності водоворот

Ми так часто від себе самі утікаєм.

 

Та сьогодні з тобою забудем про всіх.

Десь у просторі ми наші руки зєднаєм.

Віддамося стрімкому польоту душі,

Сплячим Всесвітом ми у цю ніч поблукаєм.

Вольная птица


Я закрыла  в прошлое дверь,

Оставляя на память улыбку,

Пусть сквозь слёзы и боль потерь,

Но любовь не бывает ошибкой.

 

Может, снова наступит весна,

И холодный лёд в сердце растает.

А пока белой птицей любовь моя

В синем небе свободно летает.

Молитва

Подари мне, Господи, надежду ,

Дай отраду жаждущей душе моей.

Свет любви не по-земному нежный

В моё сердце хоть немного ты пролей.

 

Подари мне, Господи, смирение,

Под крестом упав, дай силы встать.

А когда придет душевное смятение,

Умоляю, не позволь Тебя предать.

 

Господи, прошу, пошли мне покаяние,

Научи с открытым сердцем предстоять.

Чтобы не было ни слова оправдания…

Разреши Ты мне святую истину познать.

 

Чем сильней душа, тем жёстче испытания,

Ты её шлифуешь грани, как алмаз.

Посылаешь Ты нам скорби и страдания,

Но я знаю – свыше сил моих не дашь.

 

Видишь, Господи, души моей стенания,

Но за боль не жду я никаких наград,

Высшая из них – Твоё призвание,

Радость встречи в алтаре сердечных врат.

 

Подари мне, Боже, слово утешенья,

Как когда-то подарил ты Магдалине.

Дай очам души моей прозрения,

Подари мне, Господи, прощенье …

РЕЦЕПТИК ДЛЯ semicvetik

  • 23.11.09, 10:57

ИСПЕЧЕМ СЕЙЧАС МЫ ТОРТИК,
И ПОКЛАВ КУСОЧЕК В РОТИК,
ОЩУЩАЕМ, КАК ОН ТАЕТ...
И ТУТ... КАЖДЫЙ ПОНИМАЕТ,
ЧТО ВКУСНЕЙ, НЕТ НИЧЕГО!
ХОТЯ...У КАЖДОГО СВОЕ...

                       ТРИ ЯЙЦА ВЗБИВАЕМ,
                       САХАР НАСЫПАЕМ,
                       СТАКАНЧИК СМЕТАНЫ
                       ТОЖЕ ДОБАВЛЯЕМ,
                       РАСТОПИМ МАРГАРИНА,
                       ГРАММОВ ГДЕ-ТО СТО,
                       А ПОТОМ МУКУ,КАКАО, СОДУ
                       ВОТ И ВСЕ!!!

ТЕСТО, МЫ В ДУХОВКУ
СТАВИМ ВЫПЕКАТЬ,
А ПОКА-ЧТО К КРЕМУ
НУЖНО ПРИСТУПАТЬ!

                 НАМ, ДЛЯ ЭТОГО ТОРТА,
                 КРЕМЧИК НУЖЕН - ЗАВАРНОЙ,
                 ВСЕ-Е-Е-Е ЗНАЮТ КАК ГОТОВИТЬ, 
                 РЕЦЕПТИК ЗДЕСЬ ПРОСТОЙ!chih
                 МАСЛО, САХАР И ЯЙЦО,
                 МОЛОКО, ВАНИЛЬ, МУКА,
                 ПОМЕШАЛИ, ЗАГУСТЕЛО?
                 СНИМАЙ С ОГОНЬКА!

ОЙ-ОЙ-ОЙ, ЧУТЬ НЕ ЗАБЫЛИ omg
ПРО КОРЖИ, ВЕДЬ ИСПЕКЛИСЬ!!!
ВЫНИМАЙ! ЧТО-БЫ ОСТЫЛИ!
ШОКОЛАДОМ ТЫ ЗАЙМИСЬ!

               И ТАК! КРЕМА НЕ ЖАЛЕЯ
               ТОРТИК ПЕРЕМАЖЕМ,
               ДАВАЙ! ДАВАЙ СМЕЛЕЕ!
               ЧЕМ БОЛЬШЕ НАКЛАДЕМ,
               ТЕМ БУДЕТ ОН НЕЖНЕЕ!

ТЕПЕРЬ КАКАО, САХАР,
МАСЛО И СМЕТАНУ РАСТОПИЛИ,
И СВЕРХУ ТОРТ ЗАЛИЛИ!
ПУСТЬ ПОСТОИТ, ХОТЯ Б С ПОЛ ДНЯ!

              И НЕ ПРОСИТЕ ВЫ МЕНЯ
              СЕЙЧАС ПОДАТЬ ВАМ К ЧАЮ!!! nini
              ДА! ДА! Я ПОНИМАЮ,
              ЧТО ЗАЖДАЛИСЬ,
              И ЧТО ХОТИТЕ!!!  dada
              НУУУ, ИЗВИНИТЕ!!! yazyk