Вимкни тишу
Вимкни тишу - мов хоч слово.
Сумно б"є по шибці дощ...
Ми самотні, як ніколи
Коли вдвох...
Ти мені навіщось снилась
І щоночі, і щодня.
Я не знав, куди подітись,
Знав - що не моя...
Я в думках писав листи,
Ти не відповІла.
Їх несли тобі пташки,
І побили крила...
І ось тепер сидим удвох
В порожній ми квартирі.
І ти мовчиш, і я мовчу -
Любов адресу загубила...
p.s. Чогось воно в мене вийшло від імені чоловічого роду)))
Хочеш,буду Ангелом Твоїм?
Я до тебе прилечу на крилах ночі.
Подарую різнокольорові сни.
Ніжно поцілую твої очі.
Я нечутно твоїх вуст торкнусь,
І ніщо чарівний сон твій не нарушить.
А на ранок в синім небі розчинюсь,
Щоб увечері до тебе знов вернутись...
Не пам"ятаю, може я колись вже кнопала це, вибачайте, якщо повторююсь)
Байдужість.
Коли прийду - тебе тут вже не буде.
Не буде запаху, тепла, прощальних слів.
І зникнуть спогади, думки...
Лиш тільки шепіт
Моїх облуплених схололих стін
Ще нагадає -
Ти тут був учора.
Ти щось хотів сказати, та не зміг,
Забракло слів, забракло духу, нот забракло...
Твоя ж душа благала відпустить...
Я відпущу. Ні-ні, мені не складно!
Я її викину в одчинене вікно,
Як зім"яте цієї ночі простирадло -
Нехай летить. Мені вже все одно.
Серце жінки – це казковий сад,
У якому легко заблукати.
Це чарівний таємничий клад,
Та його не всім дано пізнати.
Серце жінки – ніжності скарбниця,
Шлях до того серця непростий.
У країні мрії зможе опинитись
Хто знайде до нього ключик золотий.
Серце жінки – це кохання жар,
Що в морози люті зможе обігріти.
Серце жінки – це дзвінкий кришталь,
Не дозвольте ви йому розбитись.
******************************************
Два облика - как две судьбы:
Средь дня - строга и беспощадна,
Привыкла к правилам борьбы,
Устав от серых дней изрядно.
Жестокий мир вокруг весь день-
Полеты, города и встречи,
И жесткости на лицах тень,
С которыми весь день и вечер.
Никто не может разглядеть
Всей уязвимости души,
Днем главное - не ослабеть,
Среди людей - но как в глуши.
Лишь поздно вечером с тобой
Нещадности спадает маска,
Мир весь становится другой,
В нем только ты, цветы и краски.
Прекрасней, трепетней, нежней
Не будет женщины на свете,
Узнать становится сложней
Весь образ той «железной леди».
А ночью свечи ты зажжешь,
Прижмешь как милого котенка,
Во всем поддержишь и поймешь,
Возьмешь на руки как ребенка.
И мне уютно и тепло
В твоих объятьях крепких, сладких
А за окном уже темно,
И вновь твоя я без остатка.
И только в пламени свечи
Сольемся мы в безумной страсти,
Твои слова так горячи,
И снова я в твоей лишь власти.
Шальной любви горячий танец
Мы не устанем танцевать,
Сливаясь сердцем и дыханьем,
Меня ты будешь целовать.
А после этой страстной гонки
Я на руках твоих усну.
Тебя люблю я, как девчонка,
В семнадцать пережив весну.
*******************************************
НА ЛОМТИКИ ХЛЕБУШКА
МАСЛО НАМАЗАТЬ,
А СВЕРХУ - ПАШТЕТ, ВЕТЧИНУ, ИЛИ МЯСО,
СГОДЯТСЯ ИКРА, КОЛБАСА, ИЛИ СЫР,
И МОЖНО ЗАКАТЫВАТЬ МАЛЕНЬКИЙ ПИР!!!
ВСЕМ ПРИЯТНОГО АППЕТИТА!!!
Пытаясь вырваться из будничных проблем,
Ты как звезда, сорвавшись вниз, сгораешь.
Во сне ты ждешь желанных перемен,
Едва к подушке голову склоняешь,
Необычайных и не виданных красот
Воздушные выстраиваешь замки.
И нет ни расстояний, ни забот,
В объятиях морфея гибнут рамки.
В полете сна ты вновь туда спешишь,
В мир виртуальный, так манящий и зовущий
Я спрячу чувства в глубине души,
И с замираньем жду, что день несет грядущий.
