Здавалось, просто сон...

                Здавалось просто сон...
                Та снився все ночами
                В краплинах за вікном,
                Що пролились дощами,

                                  Той погляд проглядав
                                  Немов благання, знаю,
                                  У душу проникав,
                                  Та запевняв: кохаю!

                І знову навмання
                Запалював ті зорі,
                Як тінь нового дня,
                Жадані та прозорі -

                                  Бажання і любов...
                                  Забувши про турботи,
                                  Бо снився знов і знов,
                                  Запитувала: хто ти?

                Чому в моєму сні
                Ти як надія грієш?
                Дай відповідь мені...
                Почути я зумію!

                              - Ти знаєш все сама,
                              Живу в твоєму серці,
                              Хоч поряд ще нема...
                              Я - твоїх мрій озерце!

                І бачу тебе в снах
                Так само я, щоночі,
                З усмішкою в очах
                Та стан стрункий дівочий...

                              - Ти - мрія? Зачекай!
                    Без тебе заблукаю...
                              Зови та не зникай,
                              Наснися ще! Благаю!

                                * * *
                Зустріти так хотів...
                І що зустріну - знала...
                Той погляд з моїх снів,
                В тобі я відшукала.