з надією

Так хочу знову написати про хороше,
Переглядаючи в блокнотику вірші,
Щоб трохи більше світла стало може
Від цих рядків у кожного в душі...

Так хочу знов повірити в майбутнє,
В минуле більше вороття нема.
Щоночі сняться колосочки житні,
Яких не знищила ця в'їдлива війна...

Зігнула болісно та не діжде зломити,
В промінні сонячнім відродяться вони.
Так хочеться й надію відродити
Та по дитячому повірити у сни...

Залежності примара править світом,
Нехай не кращі зараз в нас часи.
Що надихає до життя-це наші діти
Та їх дзвінкі і ніжні голоси.

Так хочу щиро написати про хороше,
Даруючи усмішку на вустах...
Дай сили нам щоб вистояти, Боже,
Та віри в перемогу у очах!