У стилі Фенікса. Не плагіат. Лише трішки Цвітлани Якимечко
- 21.12.08, 20:05
- Сенс життя
Холод і сирість цього вечора змусили чимшвидше ховатись під ковдрою.
СНІД – синдром дефіциту людей…
Ця думка міцно засіла у моїй голові. Вона не покидає мене відтоді, коли замість людей, їх любові та ненависті, їх зневаги та погорди, їх холоду чи тепла, я відчуваю лише байдужість і жалість до себе. А цього мені аж ніяк не досить, бо скоро від мене самого на світі мало що залишиться. Ще так мало встиг, та й так мало намагався встигнути до зустрічі з нею.
Ні. Я не виню її, але просто не можу забути. Надя, давши надію на щастя, сама того не підозрюючи, відібрала її у нас обох. СНІД. Після цього слова з її уст я злякався. Я злякався зненавидіти Надію. Я не бачив її вже рік, а для мене то весь час, коли я по-справжньому жив. Діагноз змусив мене кидати виклик життю. Перефразовуючи класика: «він переслідував мене, але не зламав». Я таки егоїст, раз щовечора віддавався полону солодких снів, і лише тепер промайнула думка подзвонити їй. Пів на третю. «Алло» . «Куди ми підемо?» «Я буду».Не роздумуючи, я пішов. До неї.
«Я хочу тобі щось показати» - були її перші слова. За кілька хвилин ми прийшли до закинутої хати. Вона провела мене всередину. Ми йшли в напівтемряві доти, поки не вперлися в кут, з якого не було виходу. Глухий кут життя, з обох боків стіни, і здається що ступити крок уперед немає куди. Не маючи вибору, вона обернулася. Вперше я побачив її очі, але Надя, повернувшись, не дивилася на мене. «Ти думаєш, що немає куди більше йти?»Її погляд був звернутий вгору. І лише зараз я помітив, чому в хаті не було темряви. Надя дивилася зі сльозами у очах на клаптик неба. Я зрозумів.
СНІД не передається через сльози.
16
Коментарі
анонім
1121.12.08, 21:50
а ничего, читается
жду продолжения с такими же грустными спидозными новорожденными
натурал
1221.12.08, 21:55Відповідь на 10 від Володюсик
-я занадто "прямолінійний"
Володюсик
1321.12.08, 21:59Відповідь на 11 від анонім
фініта ла комедія
Володюсик
1421.12.08, 22:00Відповідь на 12 від натурал
може, як казав мій критик, постмодерн все-таки
Гість: Фенікс Крі
1521.12.08, 22:21
щось....просто щось.
Гість: sonichka
1622.12.08, 00:17
СНІД - це лише ще один спосіб розмежувати соціум на свіоїх і чужих. Так в реальності (і віртуальності) ми нічого не знаємо про тих, хто поруч з нами. А проблема нашого "Я" нас робить байдужими і самотніми...
Володюсик
1722.12.08, 00:23Відповідь на 16 від Гість: sonichka
Гість: Clone
1822.12.08, 06:37
Мушиль
1922.12.08, 11:30
теперь до меня дошли некоторые вещи...
Karana
2022.12.08, 15:52
Так, у мріях. В житті мало кому вдається дивитись в небо.