Американськi медики навчились вiдрощувати пошкодженi частини тiла
Чоловiка,
який випадково вiдрiзав палець руки, а потiм повнiстю його вiдростив,
вважають медичним дивом. Новою методикою регенерацiї тканин
зацiкавилися лiкарi вiйськових госпiталiв.
69-рiчний продавець Лi Спiвак випадково вiдрiзав пiвтора сантиметра пальця, ремонтуючи гвинт лiтака. Вiдсiчену частину
знайти не вдалось, тож лiкарi порадили чоловiковi ампутувати запаленi тканини й
накласти гiпс.
Проте друзi з Пiттсбурга передали пану Спiваку лiки, завдяки яким
його пошкоджений палець... вiдновився --разом з нiгтем i навiть
iдентичним вiдбитком!
Про дивовижнi лiки розповiв науковець, який їх розробив - доктор Стiвен Бадиляк iз Пiттсбурзького унiверситету регенерацiї (США).
-- Докторе, як ви пояснюєте таке одужання?
-- Тут немає нiякої магiї. Звичайно, дивлячись на руку Лi Спiвака,
нiхто не здогадується, що на нiй кiлька тижнiв тому не було половини
пальця. Насправдi ж цей випадок дуже цiкавий для детального вивчення.
Пiд дiєю речовини, яку ми називаємо "позаклiтинна матриця", рана на
зрiзi пальця не загоювалась, а натомiсть вiдбулась регенерацiя тканин.
Знадобилось дещо бiльше як мiсяць, щоби палець став повнiстю рухомим i
чутливим, як до травми.
-- Вiдкрийте, будь ласка, секрет: з чого складається "позаклiтинна матриця"?
-- Я багато рокiв вивчаю процес регенерацiї. Проводячи експерименти,
ми використовували клiтини з внутрiшньої оболонки сечового мiхура
свиней. Адже цi тварини є генетичними родичами людей. Оболонку
обробляємо кислотою, висушуємо i зберiгаємо у формi порошку та пластин.
-- Який принцип дiї цiєї речовини на пошкодженi тканини?
-- Органiзм людини може мати безлiч сигналiв, якi ще не вивченi наукою. Сьогоднi медицина навчилась керувати сигналами, що
сприяють загоюванню ран i створенню шрамової тканини. Мене ж найбiльше зацiкавив сигнал регенерацiї.
Якщо пояснювати спрощено, складовi компоненти "позаклiтинної
матрицi" дiють на вiдкриту рану таким чином, що органiзм не виробляє
сигналу її загоєння i утворення шрамiв. При цьому активiзуються сигнали
конструктивного вiдновлення тканин.
Ця дiя вiдбувається на клiтинному рiвнi, i для її успiху необхiдно
створити максимально сприятливе мiкросередовище росту клiтин. Отже, як
бачите, нiякої мiстики, лише потенцiал, закладений в нас самою природою.
-- Чи можна з допомогою таких методiв вiдрощувати кiнцiвки?
-- Про такi можливостi ще трохи рано говорити. Зараз триває багато наукових експериментiв iз вивчення перспектив
використання
"матрицi" в медицинi. Гадаю, через рокiв десять ми розробимо методи
стимуляцiї вiдновлення кiсток i функцiональних тканин, що їх оточують.
Наразi проводимо дуже важливий експеримент, який має визначити
можливостi регенерацiї внутрiшнiх органiв. Ми хочемо допомогти
жiнцi, яка хворiє на рак стравоходу. Вражену частину
стравоходу буде видалено, а за допомогою "позаклiтинної
матрицi" ми сподiваємось стимулювати прилеглi клiтини до
вiдновлення видаленого сегмента органа.
-- А як ставляться до цього винаходу вашi колеги-медики?
-- Є схвальна реакцiя i пiдтримка, не бракує й критики.
Я детально описую та обгрунтовую експериментальнi дослiдження
в наукових статтях, якi є доступними в Iнтернетi. Вiрю, що
"позаклiтинна матриця" стане новою сходинкою в медицинi. Якщо
дослiдження даватимуть бажанi результати, ми зможемо не лише
вiдрощувати ампутованi пальцi, але й вiдновлювати шкiру
пiсля сильних опiкiв та навiть регенерувати внутрiшнi органи.