Профиль

Іваночко

Іваночко

Украина, Ужгород

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

Хіромантія

 Читаю долю я по лініях руки,
А на долоні ліній тих багато.
Тут закодовані прожиті дні й роки.
Та чи зумію я розшифрувати?

Все починалося з помітних ледь кривуль.
Сліди вже майже стерлися на шкірі
Читаю, як ховали немовля від куль.
Навколо чатували дикі звірі.

Глибока протягнулась лінія життя
Від пальців, аж до самого зап'ястя.
А той зигзаг наліво - мої почуття -
Колись сприймався, як велике щастя!

Розігрівали поцілунки грішну плоть
І билось серце горобцем у клітці.
Та то не почуття - черговий епізод,
То щастя - ніби дрібязок каліці...

Видніється серед долоні буква ЕМ...
А борозни ем-букву обрамляють.
Тріумф у голові, але на серці щем,
Бо соловейки зранку не співають...

Зелені коники цвірінькають в росі.
Порепана долоня гладить щоки.
Твоя рука маленька у моїй руці ...
Дай Боже так ще довгі-довгі роки !

Василь Іваночко, 16.07.2021 р

І сміх, і гріх



І сміх, і гріх... Орел або решка? Підкинеш монету- І доля у тебе в руках. Орел - значить буде. І канули в Лету Всі сумніви твої, і страх. Орел - значить посмішка в 32 зуби. Ти, ніби дорослий дітвак, Повірив у то, що вона тебе любить. Хоча все далеко не так... Орел - значить сумнівів бути не може! І серце твоє - в унісон. Монеті не вірити - зовсім негоже. Все схоже на казку. На сон... Ану я монету спитаюся віщу: Чи скоро скінчиться війна? Підмітую ще раз монету, ще вище. Стараюся знову дарма... Все згодом. Все потім. Тепер не до часу, Бо жадібні владні мужі Зайняті тим, як би більше накрасти. Як стирити статки чужі... Монета на днях мені знов натякнула, Яке в нас майбутнє. - Орел! Піднімуться люди і владу обнулять. Та здохне сусідський козал... Життя - ніби пісня. Монету підкинеш- Долю рукою впіймаєш! І ти вже нікому нічого не винен. Все, що захочеш - то маєш! Іваночко Василь. 01.07.2021 р.



Істина

У далині стоїть стіна прозора,
За нею - Едем з ріками вина...
Біжиш, біжиш щосили, дуже скоро.
Так хочеться туди, аж сил нема...
І добігаєш до стіни. З розгону
Роквасиш носа - юшка потече...
Ти лобом не здолаєш перепону.
Життя тебе метне через плече...
Уже ніколи твої мрії ниці
Не збудуться. Бо масть пішла не та.
Життя ж бо покотилось до гузиці.
Це істина жорстока і проста.
Іваночко Василь. 29.06.2021 р.

Ностальгій

НОСТАЛЬГІЯ

Згадалась юність, молодість далека.
Там вечір з неба тихо зорі розсипав.
Затихло все, упала літня спека...
Губами в пазусі я зорі ті шукав!..

І шаруділо в оборозі сіно.
Одноманітну ноту грали цвіркуни.
Та пестила рука твоє коліно,
А душу колихали звуки тишини...

Уже за північ плентався додому.
Ховав від мами очі, що злипалися.
З волосся я вичісував содому
А потім на вереті ой як спалося!..

Але когут розбудить рано-рано
І бабок від клепання кіс симфонія.
А потім жайворонок понад ланом ...
Не ностальгія це - самоіронія...

Іваночко Василь. 25.06.2021р.

Прохання

ПРОХАННЯ

Не рвусь я потойбіч з своїми гріхами.
Я мабуть ніколи їх не відмолю ...
Та капає свічка моя із роками...
І пропадають краплини жалю..
.
Дуже багато гріхів накопичилось
А з ними потойбіч не пустять мене.
Треба віддати усе, що позичилось.
Та старість до жебрів нещадно жене..

Не плачте за мною, дорослі і діти,
А щиро моліться, як станеться ЦЕ.
Та, стоячи рот ви вином окропіте.
І дуже вас прошу - не хмурьте лице

Не плачте за мною, душі буде важко.
Усе, що болить - ви затисніть в кулак.
Згадайте щось добре, відкупорьте фляшку
І рюмку за мене хильніть позаяк.

Не плачте за мною. Не плачте, благаю.
Але помолітеся на самоті
Аби пропустили старого до раю,
Аби не цуралися діда святі...

13.06.2021 Іваночко Василь.

День народження

Село Товмчик на Станіславщині в кінці 1943-го – на початку сорок четвертого диміло спаленими хатами. А між згарищами час від часу бігали то совєтські, а то німецькі та угорські вояки..
Свято Введення 43-го року було сумним, холодним, сніжаним. Лунали постріли і свистіли кулі. Люди ховалися в льохах, та свіжовикопаних бункерах. А в одній з небагатьох уцілілих хатин зранку почувся плач первістка Марії та Василя Іваночків, внука Анни та Миколи Свірнюків…
Реєструвати в той час новонародженого було ніде. Охрестили мене в греко-католицькій церкві аж 4 січня 1944 року. На підставі церковних записів після війни видали метрику. І я пішов у світ ніби то на рік молодшим від самого себе.
Тепер мій день народження продовжується цілий місяць. Не заздрю я своїй печінці!

Безсонна ніч

  • 15.11.19, 11:13

Всю ніч не спав. Душевний стрес.

Гудуть мов струни нерви.

А за вікном біснує пес

Та виє без перерви.

Тривожна ніч. Я постарів

За мить на десять років.

Тягар минулого уздрів.

Безвихідність допоки.

Тримаюся з останніх сил,

Підводжуся на ноги.

До внуків-правнуків дожив!

І щиро вдячний Богу!

15.11.2019 р. В. Іваночко

Час

  • 23.10.19, 10:56
А час біжить повз нас, як і раніше. Живу від пенсії до пенсії. Голюся електробритвою навпомацки, щоб в дзеркало не дивитися і не бачити свою НЕМОЛОДІСТЬ! А душа - ще
нічого, їй хочеться пісень! Благо - природа пахне. Якщо бабине літо таке, як баби - то жінки у нас ще ого-го!

Осінь

  • 26.09.19, 23:11

Чергова осінь в безну кане.
Ми всі під маглівнтцею життя
І гепає по плечах праник,
А час біжить, біжить без вороття

Втікає час, а не приходить.
ОбрАзи внуків - на душі синці.
Не тої, мабуть я породи,
Аби пройти повз вискоки оці.

Чому ж у мене ниє серце?
Чому то так болить моя душа ?
Здається - легше би померти
Ніж пити цей чаклований узвар.

Та ні! Я буду жити, буду!
Аж світиться усміхнене лице!
Життя земне - то Боже чудо!
І дякувати Господу за це!

Іваночко Василь
26 вересня 2019

1 вересня

  • 01.09.19, 06:21

Сьогодні неділя. Один із 52 недільних днів в році.
Сьогодбні чи не найнапруженіша неділя .
Перше вересня!!!

Початок нового навчального року! Комунальники старанно розмальовували вулиці зебровим кольором, прикрашаючи дорогу першокласникам до школи. Матері перед тим, висолопивши язика, довго бігали ринками та генделиками в пошуках кому б віддати останні гривні за рюкзаки, кросівки та учнівські пенали. Заклопотано чухали шиї, почувши від класних керівників та вихователів дитячих садочків суми внесків на ремонт підлоги, меблів, стін та вікон. А сьогодні чи не в кожній сім’Ї тато, полегшено зітхнувши, витягне загодя приховану пляшечку і змиє низку неприємних спогадів.

Перше вересня. Початок дві тисячі дев’ятнадцятої осені від різдва Христового. Каштани стали рудими, гортензії потухли, не полум’яніють своїми бутонами. Міняють коліт вершечки лип та беріз. Ранки стали прохолодними. Лісові поляни переповнилися грибами. Долар помаленьку втрачає вартість. Але ціни на ринках набагато стабільніші від курсу долара.

Вже четвертий день, як недавно обрані депутати заприсяглися ощасливити українців, а новопризначені міністри обіцяють створити для людей людські умови життя. Обіцянка – цяцянка, а дурному радість. Побачимо…

Але найголовніше – це те, що 72 роки тому Чинадієвський деревообробний комбінат протяжним гудком сповістив про народження моєї майбутньої дружини Марії-Магдалини. І сьогодні після обіду до нас зійдеться все наше багато чисельне сімейство (діти, внуки, правнуки, зяті), щоб побажати бабусі дожити до 100 років, попробувати дідової паленки та закусити смачними бабчиними наїдками.

День обіцяє бути хорошим!

Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая