Ой, мамо, так нині тоскно... Ой, мамо, дощі та зливи.Весна тарабанить в вікна. І я, нібито, й щаслива...Стрічаю між ночі сонце, готую млинці, як в тебе...Перу, прибираю мотлох, а часом дивлюсь до неба...А, часом, згадаю ніжність твоїх блякло-млоснихпівонійІ стишусь, і розгублюся між світу цього агоній...І так щось заниє в серці, аж туга зайде до хати...Ой, мамо, буває плачу. Нема кому рятувати...Поблякли старі світлини, та пам'ять в душі тримаєсукенку із крепдешину ...
Читати далі...