Все круче поднимаются ступени,

Ни на одной нам не найти покоя.

Мы вылеплены Божьею рукою

Для долгих странствий - не для косной лени!

 

Опасно через меру пристраститься

 к давно налаженному обиходу.

Лишь тот, кто в путь всегда готов пуститься

выигрывает бодрость и свободу!

 

Вчера хорошему парню пообещал сегодня про любовь написать.

Вот, выполняю.

                                                      "С любимыми не расставайтесь..."

                                                    (это эпиграф такой, кажется из кино)

 

В любимых долго не влюбляйтесь,

Не нужно сто раз повторять!

Бегите к ним и отдавайтесь,

Чтоб счаcтья миг не утерять!

Любимые о вас мечтали,

Они уже устали ждать!

Гоните прочь тоску - печали!

Летите к ним себя отдать!

Прашу перидать маей любимай дефчоначке, а также всем

нармальным пасанам и падругам (хто рулид) етот музонавый автопревед!!!

Песня не шедевр.

Но так светло почему-то  на душе от неё,  хорошо.

Послушаем?

 

Остроумная девица
Одна аж в трех лицах.
Интригой гордится - 
Не хочет раскрыться!

        Боюсь ошибиться -
        Уже четверится!!!
        Осталось напиться 
        И тазом накрыться!

Громадяны, допаможить медным тазом, хто как может!

          Що ж це за магія? Як ти це робиш? Якесь містичне диво у тім, що ти насправді нічого такого не чиниш аби сподобатись чи звабити... Ти просто існуєш (хвала Всевишньому!) і зрідка нагадуєш про це своїми появами на сайті.
          Що ж повинно відбуватись у всесвіті, щоби твоя наступна присутність змушувала
колотитись  серце, немов у зайченяти, щоби я шаленів від передчуттів можливого коротенького діалогу, а якщо таке сталося і ти перекинулася зі мною парою простих слів - я отримую тижневу порцію адреналіну! Чому я після роботи, як кіт кружляю біля компу, а протягом дня подумки фантазую про те, як би  було б чудово побазікати ні про що або, поруч сидячи, дивитись у небо... 
            Невже байки про астральний зв`язок між близькими душами має реальне підгрунття? Ну як це ще можна пояснити?! Не знаю, але дуже - дуже відчуваю!
            Напевно так виходить у тебе не навмисно, (навіть більше!) ти скоріш за все і не здогадуєшся про якісь там у когось "тонкі вібрації душі". Проте, це ще більше робить тебе такою прекрасною, жаданною, як і... недосяжною.
            Я відчуваю, ти з тієї когорти  жінок, заради яких чоловіки кидаються творити подвиги або втрачають розум, та мабуть ще ніхто не розбудив тебе!
            Як я бажаю що би ти скоріше зустріла своє кохання! Відчула нарешті себе царицею світу!
            ... Зачекай ще трохи, не йди вже. Дослухаємо музику разом.

© ded_sad

Плывет сегодня
                   также,
                            как вчера
жара  густая,
                   вязкая, 
                          слепая.
Опять жужжит
                   настойчиво пчела,
над неподвижным
                     лотосом летая.
И мучится,
               и мечется
                              пока,
как будто встрепенувшись от удара,
не устремится в глубину цветка,
не прикоснется к сладкому нектару...
..........
Но лишь нектар попробует она, -
Как сразу воцарится тишина.

Кілька днів тебе поспіль немає,

Відгукнись моя мила, благаю! 

Не потрібні ні блоги, ні жарти. 

Сайт без тебе нічого не вартий!

Я тебе лише з профілю знаю, 

Але, Боже! Чому ж так скучаю? 

Чому серце тремтить, як тростина? 

Відгукнись моя люба дівчина!

Ти про мене, напевно, й не чула. 

Мої вірші "не знали й забули". 

Та чому ж мене погляд твій кличе 

З аватарки, що так тобі личить.

Так чому ж у очах така туга? 

Мені мало вже буть лише "другом"? 

Я не вірю у те, що чекаю, 

Хай щастить тобі та, що кохаю...

© ded_sad