Ото, я скажу життя у наших нардепів:
посидять трохи за ґратами,
тоді на сцені повиступають,
тоді в залі засідань ВерхРади посамовиражаються,
тоді знову посидять у тюрязі - і так до безконечності....................
як у пісеньці "... у попа була собака...".................



не життя, а роман.......................

Не знаю, Народе, як ви, а я люблю вживати  розмаїті прянощі до столу.
Вони надзвичайно урізноманітнюють будь-яку страву і дають неоюхідні вітаміни нашому тілу.

Наприклад, до звичайного салату із домашнього сиру завжди додасть смаку гілочка кіндзи  коріандру) чи пучечок петрушки, базилику.

[ Читать Рецепт ]

          Народ! Ви всі добре знаєте, що з кульбаби готують вино. Рецепт його приготування детально і популярно розповів Рей Дуґлас Бредбері (один із моїх улюблених письменників) у однойменному романі. Колись я навіть писала у блозі, як ми куштували таке вино http://blog.i.ua/user/853169/393515/

Але кульбаба має надзвичайно багато вітамінів, і у Франції цю рослину навіть розводять як салатну культуру. Салат із кульбаби я теж куштувала. І скажу вам, що він досить смачний, а що поживний, про те – навіть не йдеться.

Зараз весна, кульбаби на лугах багато розвелося, і вона радує зір характерним для неї кольором сонця.



                                                   

 Так от, нарвіть кульбабового листя. Добре вдома помийте його під струменем води і покладіть у миску з підсоленою водою на хвилин 30. Це робиться для того, щоб зникла гіркота (а вона зникає, якщо не за 30 хвилин, то за 40-50 напевне).
Коли листя стане їстівним, відіжміть його, візьміть іншу зелень: петрушку, кріп, зелену цибулю і поріжте, додайте порізаних огірків, редиски, помідорів і перемішате у салатнику.
Для заправки можна взяти несолодкий йогурт, кефір або сметану, можна також додати трохи рідкого меду (якщо любите, поперчіть або ж додайте трохи цитринового соку, це вже кому як до смаку), посипте зверху тертим сиром і думайте, що ви насичуєте свій організм вкрай здоровою їжею.
Салат можна заправляти також олією з оцтом чи олією і цитриновим соком, це теж як кому подобається!

Отже, смачного!

(Фантастичне оповідання, основане на реальних подіях)

21 травня 2011 року (саме на мій день народження) о 6 вечора 89-річний
американський проповідник Гарольд Кемпинг пророкує кінець світу.
Не знаю, що і думати.
Єдине, що трохи заспокоює: цей чоловік вже раз пророкував Нове пришестя Христа у 1994 році,
і тоді нічого такого не сталося.
Хоча зі мною останнім часом відбуваються дивні речі.
Навіть і не знаю, як все трактувати.
Якось (у березні 2011) я заходжу в Інтернет,
випадково бачу новоствореного данським науковцем робота,
що записаний на відео. Жахаюсь. Демонструю усім присутнім
зі мною у кімнаті це відео зі словами – куди ми котимось:
скоро ніхто не ідентифікує нашої справжності.
(Бо, ви ж бачили, данський робот – майже як жива людина.)
Як виявилось: данського науковця надихнули японці.
І от – у Японії 11 березня 20011 року стався землетрус, цунамі…
А Данія в даний час (про це я дізналась сьогодні, 19 травня 2011 року)
 почала претендувати на загарбання Північного Полюса!
Дивні події, чи не так?…
(А якщо вони пов*язані між собою?)
(А якщо це не просто так?)
(Що скажете на це, га?)
Тому сьогодні я починаю відмотувати події моєї реальності назад:
4 березня на Сонці відбуваються спалахи і магнітні бурі.
Починаючи з 5 березня 2011 року і включно до 8, мене вирубає з поточності.
 (Я напівмертва лежу вдома на канапі.
Не можу навіть ковтнути води, не те,
що підняти голову з подушки).
9 березня мені різко стає нормально, я йду на роботу і заходжу в Інтернет.
Майже одразу натрапляю на статтю, що в Японії стався землетрус магнітурою 9, 8 балів
 за шкалою Ріхтера – і це небувалий землетрус!
 У тій самій статті я читаю ще й про таке, що 11 березня, у п’ятницю,
 чекають велике цунамі на берегах Японії.
Я обговорюю ці новини зі своєю подругою, розповідаю про свій стан під час свят (5-8 березня)
 і кажу, між іншим, таке: «А землетрус, тому я була непритомна ці дні».
І живу далі до 11 березня, пятниці.
11 березня в п*ятницю я приходжу на роботу, народ говорить про землетрус у Японії магнітурою 9, 8 балів за шкалою Ріхтера і про небувале цунамі на берегах цієї країни, що забрало з собою тисячі життів.
Всі жахаються, охкають, ахкають, а мені не страшно,
бо я знаю про цунамі 11 березня у п*ятницю на японських берегах.
Єдине, чого я не можу ніяк втямити 11 березня, у п*ятницю,
чому це японці завчасно не евакуювалися, адже 9 березня їх попереджали про цунамі 11!
А народ тикає на мене пальцями і каже, що я розповідаю усілякі нісенітниці і ніякого землетрусу у Японії 9 березня не було і про цунамі 11 ніхто нічого й ніколи не казав.
Я пошарила в Інтернеті, справді, повідомлень про землетрус 9 березня 2011 року немає. Хоча потім з*ясувалося, що 9 таки був був землетрус, але магнітурою 7.6 балів. [Можливо, відкрився потаємний канал з майбутнього, що передає інформацію минулому!(АБОЩО!)]

Люди, але про те, що в Японії 11 березня 2011 року відбудеться сильне цунамі, я читала в Інтернеті 9 березня. (Як зараз пам’ятаю!!!!!!!)
А ще мені всі свята (від 5 до 8 березня 2011) було дуже кепсько,
я не могла встати з ліжка, а мама казала щось про магнітні бурі
а хтось інший - про спалахи на Сонці, а 9 березня я читала в Інтернеті про землетрус магнітурою 9, 8 балів і про цунамі 11 березня.

Тепер данці претендують на Північний Полюс, але він скоро стане Південним!
Бо зараз полюси міняються місцями!
Ці катастрофи якраз і передують зміні магнітного поля Землі!
А коли ці недолугі науковці ввімкнуть удруге коллайдер ми станемо чорною дірою і, вірогідно, безодня нас поглине………………………….
Всіх, крім 2 процентів тих сектантів, яких готує 89-річний американський проповідник Гарольд Кемпинг 21 травня 2011 року (саме на мій день народження) о 6 вечора до кінця світу.

http://news.rambler.ru/9949212/



І не смійтеся, вчора в Тернополі, біля вокзалу я бачила такий самий плакат,
тільки написаний українською.

© Риженко Тетяна,2011

ZAXID.NET повідомляє, що до Львова на Форум видавців 
15-18 вересня із Нью-Йорка (США)
завітає письменник
Василь Махно



Відомий поет, літературознавець, есеїст  презентує широкому загалу нову книгу
"Зимові листи", що виходить у видавництві "Критика".

Скажу до слова,
(бо як тут не вставити свої п’ять копійок)
у творчості Василя Махна є вірш,
що мені дуже подобається:

ОДНОКЛАСНИК РОМАН

може кодекс зламав свій - злодійський закон –

може ляпнув щось зайве своїм язиком

я не знаю – братан -

три відсидки за ним - кілька зон - кілька зим -

ухиливсь від кастета - та не від коси...

однокласник роман



блін – летить він ввесь білий неначе десант

випав з часу – з вікна: хтось штовхнув - може сам -

я не знаю - братан –

чи блатний його світ з ним отак порішив

чи то бог його в хмару навіки зашив

однокласник роман



раз чи два ми з ним бачились в барі: естет

цикнув двом дружбанам це – (про мене) – поет

це я знаю – братан –

затягнувсь сиґаретою – з димом пустив:

ця остання відсидка...там я довго гостив

однокласник роман



так посиділи з ним: щось згадалось - щось так

підбираючи ключ - підбирали не в такт

що я знаю – братан –

сука - скурвилась– каже - чекатиме син –

тільки персні синіли на пальцях - як синь-

однокласник роман



хтось покликав його – з дружбанів – хтось із них

по одній ще залили у шлунки - й він зник

що я знаю - братан –

що поезія може?- на жаль – парашут

не пошиєш із віршів - щоб затриматись тут –

однокласник роман



і блатна його зграя прийшла провести

щоби впевнитись може – чи сліди замести

не відомо – братан –

ти летиш у цім вірші – ще в ньому живеш

я навмисно розтягую строфи – без меж

однокласник роман
                                                                         (Василь Махно)
                                             

Перші історичні згадки про цитрину (російською лимон) ведуть у Китай у 8 сторіччя.
В 11 сторіччі араби привезли цю культуру в Іспанію, де рослина прижилась
 і, як вважають вчені, набула сучасного вигляду.



У Росії цитрина з’явилась у 19 сторіччі, і селяни села Павлово
під Нижнім Новгородом вирощували її у кадушках.
 Ці цитрини так і називали: павловські кімнатні лимони (українською – цитрини).
Думаю, що й в Україні цитрина з’явилася саме тоді, як і в Росії, і то була кімнатна цитрина.
[ Читать дальше ]

Сьогодні на i.ua, очевидно, профілактичні роботи.
Півдня неможливо потрапити у поштову скриню,
тому цікаво, чи ми потрапимо туди сьогодні, чи ні?

У Запоріжжі живе чоловік, що харчується сонцем!
Його звати Микола Долгорукий, і він вже не їсть п"ять років!


Микола Миколайович Долгорукий


(ця замітка створена мною спеціально для того, щоб потрапити у співтовариство "Философия желудка", хоча українською правильно звучало б: "Філософія шлунка")

Сьогодні п"ятниця, 13-го!

Коли десь (немає значення де) знайомишся з будь-ким і кажеш, що ти з Тернополя.
Майже завжди чуєш таку відповідь:
– А Тернополь, это где?
– Та як вам сказати, поблизу Львова?
– О, там у вас горы, красиво, наверное?,– запитують  вони.
–Та ні, до гір трохи задалеко...
– Тогда где-то там возле вас Ривненьська Атомная станция, там недавно выброс был... Наверное, и вас задело?– питають чомусь переважно кияни...
– Та, як вам сказати, пані-киянко чи пане-киянин, Рівненська Атомна електростанція знаходиться у місті Кузнецовську і до неї мені приблизно стільки ж кілометрів, як і вам до неї. Так что задєло нас з вами приблизно однаково...
                   
                    
                     Фото Ростислава Крамара           

Так де ж той Тернопіль знаходиться?