Деякі властивості води

  • 07.07.11, 15:21
Зазвичай вода прозора, чиста безбарвна і немає запаху.
Крижану й цілющу воду приносять нам високогірні джерела,
або ж артезіанські свердловини з шарів юрського періоду.
Водою втамовують спрагу, омивають тіло, лікують недужий дух.
Та одна крапля, скажімо, чорного чорнила здатна геть зіпсувати
 первозданну чистоту води і зробити непридатною до споживання.
Чорнило робить цілющу воду каламутною, несмачною і отруйною.
Звичайно, воду можна очистити через процес дистилювання.
І тоді вона стане придатною для вживання, та вже цілющі властивості втратить.

Це буде стерильна вода.



Та зрештою, якщо дистильованою водою полити ґрунт,
то можна воду знову долучити до природного колообігу
 і, пройшовши певний шлях, вона зможе набути цілющих властивостей.

Буває, що один необережний вчинок так само,
як та чорна крапля чорнила, перетворить твоє життя на отруту,
і ти почнеш терзатись, мучитись, але не каятись...
 тебе поїдатимуть одноманітні думки і побивання через те,
 що все втрачено й нічого не повернеш, тобі буде здаватися,
що ти ніколи не знайдеш виходу із цього мутного кола
і вже ніколи не позбудешся каламутного присмаку трійла...

Але в час відчаю можна згадати про воду, подібно до неї, продистилювати
свої почуття і пустити назад в колообіг подій, щоб набиралися досвіду.

Джомолунгма

  • 06.07.11, 16:28


навіть якщо ти проміняєш мене на Тибет
і підеш удосконалювати свої недосконалі мощі
я не виплачу більше жодної краплі сліз
я тебе забуду. назавжди

Ой на Івана – на Купала

Відомо, що від часу літнього Сонцестояння (24.06) і до Івана-Купала (7.07) – найдовші дні і найкоротші ночі у році.
Саме в цей час святкували наші предки, давні слов*яни, празник в честь бога земних плодів Купала.
А християнство приурочило цей день до урочин Івана Хрестителя.
Здавна йде повір"я, що в ці дні відкриваються магічні двері між світами.
У ці дні кармічні вузли стають не такими тугими, і їх можна послабити, або геть розв*язати.
Саме для цього стрибали хлопці і дівчата через вогонь.
Хто вище стрибне, того зла доля омине.
А вінки плели, вплітаючи усі свої нещастя, і пускали за водою.
Якщо вінок тонув, то з ним тонуло все погане у житті.
Ще вінки спалювали.
Якщо вінок перетворювався на попіл, то й всі негаразди розсипалися у порох.
А тому, хто знайде Купальської ночі цвіт папороті, тому відкриються всі земні скарби :)


Картина І. Вакурова "В ніч на Івана Купала"

Крім того, давні радять нам уважніше подивитись на себе, на свої вчинки, поведінку.
Усвідомити, що саме тобі  у твоєму житті допомагає, а що заважає.
Зробити висновки, залишаючи все позитивне і вибавляючись від негативного  - і жити далі.

Ось один рецепт баби Василини з Інтернету

Хочу розповісти вам чудовий рецепт приготування квашених яблук.  Яблука виходять дуже смачні.

Для маринаду нам необхідно: 10 л води, 200 г житнього борошна, 2 ст. ложки солі або 10 л води, 400 г цукру (600 г меду), 3 ст. ложки солі.

Починаємо готувати:

Яблука, краще за все узяти антонівські, перебрати  їх та обмити водою. Дно діжки, приготовленої для замочування яблук, вистеліть шаром листя чорної смородини або вишні. На листя покладіть кілька рядів яблук (плодоніжками догори). На яблука знову покладіть шар листя, на них знову кілька рядів яблук. Таким чином заповніть всю діжку, прикривши верхній шар яблук листям. Заливати яблука потрібно спеціально приготованим суслом або солодкою водою. Для приготування сусла житнє борошно залийте окропом, посоліть, добре розмішайте, дайте відстоятися і процідіть. Для приготування солодкої води цукор (або мед) і 3 ст. ложки солі прокип'ятіть у воді і охолодіть. Діжку з укладеними яблуками поставте у холодне місце, залийте суслом або солодкою водою. Яблука накрийте дерев'яним кружком, на який покладіть вантаж. У перші 3-4 дні яблука будуть вбирати багато вологи, тому діжку необхідно доливати суслом або холодною водою. Рівень рідини під час замочування і зберігання повинен бути на 3-4 см вище дерев'яного гуртка. Через 30-40 днів яблука будуть готові.

P.S. Моя мама й бабця для закваски яблук не клали  ніякого борошна не

використовували! Але, думаю, можна додати трохи кориці (бо яблука люблять корицю) і трішки (зовсім мало) гвоздики, щоб не було надто притомного смаку.

афоризм у руку

  • 01.07.11, 15:54
Історія повторюється тричі: один раз як драма, другий - як комедія, і третій - як фарс.

1 липня об 11:40 часткове Сонячне затемнення!

  • 01.07.11, 10:44
1 липня об 11:40 часткове Сенячне затемнення! Головне, що приблизно в цей самий час наступає й новий Місяць. Тримаймося і думаймо позитивно!

[ Читати далі ]

Новая пєсня о ґлавном

  • 30.06.11, 17:30
Повно роботи, запарка, але
Жанна Аґузарова піднімає настрій


Поживні квіти до вашого столу

Маю повно роботи, тому статтю не перекладаю і не роблю заміткою, а показую на загальний осуд. І як вам, ЛЮДИ, виявляється квіти можна їсти: Из летнего букета готовим... десерт
Из летнего букета готовим... десерт

Вслед за Японией, Таиландом, Францией и США, россияне открывают для себя цветочную кулинарию.

А ведь цветы всегда, везде и во всех цивилизациях ели! Ацтеки фаршировали и жарили цветы прародителя современной тыквы и кабачков. В древней «Римской кулинарной книге» упоминается о гладиолусах, которые вкушали с солью и оливковым маслом, а лаванду добавляли в соусы и пасты вместе с медом. Японцы столетиями прославляют хризантему в стихах, живописи и – кулинарии. Китайцы едят многие цветы, но особенным почетом пользуются пион и лилия. Французская Тулуза познакомила весь мир с засахаренной фиалкой… и нет числа примерам того, как цветы украшают наше меню. В современном мире цветочное меню оказалось востребованным не только по эстетическим соображениям, но и в силу своего богатого витаминно-минерального содержания. Люди стали повсеместно позволять себе невиданную ранее роскошь – съедобные цветы. Стали возникать специализированные фермы по выращиванию съедобных цветов. Открываются школы цветочной кулинарии, как например французская школа Ива Терийона. Гурманы могут назвать сотни лучших ресторанов, которые предлагают попробовать лепестки и тычинки всевозможных цветов.

[ Читати далі ]