Космічний голос України

  • 12.01.09, 10:55
Спроба біографічного начерку про видатну співачку  Квітку Цісик, що мешкала в Америці.


Навесні 1998 року сотні музичних радіостанцій Америки передали сумне повідомлення: "Кейсі Цісик, котра починала свою творчу кар'єру як оперна співачка, але згодом стала володаркою одного з найпоширеніших у світовому ефірі голосів,  померла в Манхеттені 29 березня. Кейсі було всього 44 роки… Чудовий голос пішов зі світу живих…".
Ідентичні некрологи було опубліковано у більшості ЗМІ Північної Америки — від транснаціональної агенції «Associated Press» до газети штату Міссурі «Сент-Луїс Пост».
Така незвична одностайність американських часописів спричинила певне здивування, адже Квітка ніколи не була мегазіркою шоу-бізнесу, за нею не водилося жодних скандалів і ніколи не волочилися зграї фанатів. Та мешканці американського континенту шанують і поважають професіоналів. Саме такою була для них Квітка Цісик, котра не будучи поп-зіркою, досягла небувалого успіху. Її голос був символом провідних виробників Америки, її голос знала вся Америка, її голос чув кожен американець, окрім, може, глухого. Її голос звучав в найгучніших ефірах, передавався у записах, лунав з кіноекранів, доносився з джинглів музично-рекламних роликів, у яких співачка виконувала вокальні партії.
Народилася Квітка Цісик 4 квітня 1953 року в нью-йоркському районі Квінт. У родині Іванни та Володимира Цісиків, післявоєнних емігрантів із заходу України. Дівоче прізвище Квітчиної матері – Лев, походить вона із Коломиї. А от чи був Квітчин батько, Володимир, родичем Дарії Цісик-Ребет — дружини визначного діяча ОУН доктора Лева Ребета — встановити поки що не вдалось.  Та достеменно відомо, що Володимир Цісик був знаним концертним скрипалем. 1940-х роках закінчив Львівську консерваторію і у повоєнні роки викладав в Українському музичному інституті Америки.
Квітка мала ще старшу сестру, Марію, котра народилася в концентраційному таборі для переміщених осіб в Німеччині 1945 року.
Марія Цісик – відома у світі піаністка, деякий час була директором консерваторії у Сан-Франциско, викладала у знаменитій Джульярд-скул, неодноразово проводила майстер-класи у Карнегі-Холі.
Після школи Квітка вступила до державного університету Нью-Йорка до класу скрипки. Та з дитинства вона більше любила співати, й тому через рік залишила університет з надією знайти щастя на ниві оперного співу.
Рідкісне колоратурне сопрано допомогло Квітці стати стипендіаткою Mannes School of Music, де вона пройшла повний курс вокальної науки під керівництвом хранителя віденської оперної традиції, єврейського емігранта з Австрії – професора Себастіана Енгельберга.
Коли у 1974-му Квітка закінчила консерваторію, вже три роки не було на світі її батька Володимира.
“Я мала його пальці й техніку, але мріяла співати, і досі я почуваюся винною, що покинула скрипку”, — зізналася Квітка Цісик в інтерв’ю журналу «Форд Мегезін» у 1990 році.)
Працювати Квітка почала ще під час навчання: треба було платити за ноти, сценічні костюми, музичний супровід та допомагати родині. Короткі оперні ангажементи не давали тих грошей, які пропонувала поп-музика.
Досконала вокалістка, для якої не існувало технічних труднощів, Квітка швидко увійшла до еліти сесійних музикантів, котрі вільно почуваються в будь-якому музичному стилі й, на відміну від ідолів шоу-бізнесу, самі вибирають власний ритм життя. Тоді ж Квітка прибрала псевдонім Кейсі (Kacey), що походить  за англійськими звуками перших літер її імені й прізвища К.С.
Касеу навперебій почали запрошувати до участі в записах своїх альбомів джазові, поп- і рок-зірки.
Меломани та знавці популярних музичних авторитетів кінця ХХ сторіччя згодом назвуть імена кількох із тих десятків артистів, кому Квітка Цісик допомагала створювати шедеври. Це Майкл Френкс, Боб Джеймс, Девід Санборн, Майкл Болтон (теж українець, до речі), Роберта Флек, Лінда Ронстад, Карлі Саймон, Керол Кінг, Дейв Валентін, Мікіо Масуо, а також Квінсі Джонс — найпотужніший із аранжувальників-продюсерів Америки, який «сконструював» феномен Майкла Джексона. До слова, із майбутнім поп-королем Джексоном Квітка часто співала в хорі.
Квітка також виконувала заголовні пісні до фільмів. В 1977 році вона навіть здобула нагороду Оскар в номінації "Краща пісня для кіно" за саундтрек до фільму "You Light Up My Life"(«Ти світло мого життя»).
Щоправда, Квітка проігнорувала запрошення на церемонію вручення “Оскара” через юридичну тяганину між рекординговою компанією і кіностудією, внаслідок якої права на пісню привласнила третя особа. Проте пісня, якій дала життя Кейсі, продовжує свій хід в десятках версій. Останню записала в одному із своїх альбомів Уїтні Х’юстон.
Одночасно з творчою роботою в студіях звукозапису Квітка працювала над суто комерційними проектами. Дуже скоро вона стала однією з найбільш високооплачуваних виконавиць рекламних мотивів для радіо та телебачення. Її голос звучав в рекламних роликах таких відомих американських брендів як Coca-Cola, American Airlines, Mr. Pibbs, Sears, JC Penney, Safeway grocery stores and Starburst candies. За з1982 року й до смерті вона була єдиним і незмінним голосом компанії Ford Motors.
Проте в душі Квітка Цісик завжди залишалася українкою і надзвичайно тужила за своєю етнічною батьківщиною. Вона завжди відчувала, що повинна зробити щось для неї.  Тому в 1980 році співачка записує свій перший альбом українських мелодій – "Пісні з України". В 1989 році виходить у світ другий альбом під назвою у "Два кольори". Від самого початку альбоми були некомерційними проектами і Квітка не збиралася заробляти на них. Вона свідомо вклала у їхнє виробництво 200 тисяч доларів.
Завдяки своїй професійній репутації, душевній вдачі та щедрим гонорарам, що пропонувала найкращим студійним інструменталістам Нью-Йорка, Квітка для українських сесій збирала такі бездоганні ансамблі, які нечасто могли дозволити собі більшість тодішніх поп-зірок США. Партії рояля незмінно виконувала сестра Марія, на гітарах грав фантастичний виконавець Стюарт Шарф, а за вимовою пильно слідкувала мати.


Недарма ці диски невдовзі назбирали безліч нагород у Канаді, а 1990 року були номіновані на "Греммі" в категорії contemporary folk.
Варто подякувати чоловікам Квітки Цісик за україномовні альбоми, які ми сьогодні слухаємо з такою насолодою. Обидва рази Квітка була заміжня з музикантами. Перший чоловік – композитор-аранжувальник Джек Корнер, другий – інженер звукозапису Ед Ракович. Перший диск "KVITKA" було записано у 1980 році, а "TWO COLORS" у 1989 році. Між записами відбулися Квітчині  розлучення з Джеком і шлюб із Едом (саме йому вона народила сина Едді). Проте всі троє гуртом плідно працювали над створенням обох альбомів.
Коли у вересні 1989 року повернувся зі своїх перших заокеанських гастролей Ігор Білозір, то чи не найдорожчим американським сувеніром він вважав аудіокасету Квітки Цісик "Два кольори". На цій касеті з-поміж інших у виконанні Квітки була й його композиція на вірші П. Запотічного "Коханий". Михайло Маслій, друг композитора, згадував потому, що Ігоря надто вразило не лише самобутнє виконання його пісні, а й аранжування. Як не дивно, зроблене зовсім не українцем, а англійцем, котрий сміливо ввів у приспіві акустичну гітару з невластивими у першоваріанті Білозіра іспанськими тембровими інтонаціями.
Квітка  змогла відвідати свою батьківщину лише у 1983 році, тоді ще було заборонено ротацію її пісень на вітчизняному радіо. Та Квітці із її матір’ю Іванною дуже сподобалась Україна. Співачка  мріяла виступити тут із концертами. Проте не судилося Україні й українцям почути божественний голос своєї співвітчизниці, талант, котрої розквіт за океаном і підняв українську пісню до космічної висоти.
Згодом Марія, Квітчина сестра, встигла дати фортепіанні концерти в Києві та Львові у 1990-х, коли голос її геніальної сестри знала вже вся небайдужа до справжньої музики Україна.
Якась зла доля пройшлася над жіночою лінією сім'ї Цісиків.
Спочатку, 1994 року, померла Іванна, у 1998-му – Квітка, у 2003-му – Марія. Діагноз один і той самий – рак грудей.
 На далекій американській землі в знак пам'яті про Квітку Цісик, її нев'янучий талант, засновано Фонд підтримки музично обдарованих дітей; на пам'ять про Марію – Фонд "Адже життя прекрасне", що акумулює кошти на закупівлю мамографічного обладнання для України.
Схильні до статистичних екстраполяцій американці вирахували, що голос Кейсі прослухало більше людей, ніж може коли-небудь заселити нашу планету — понад 22 мільярди! Приблизно стільки разів прозвучали в ефірі твори, вокальні партії  в яких виконувала українка Квітка Цісик, наша з вами землячка.

       

Анекдоти на газову тему

***
Ющенко запитує голову "Нафтогазу" Дубину:
- Ви точно відіслали грошовий переказ за газ? У "Газпромі" кажуть, що досі нічого не отримали...
-Хай шукають винних на російській пошті! Втім, можливо, не варто було надсилати квитанцію про переказ у ювілейному конверті із зображенням Бандери з приводу його 100-річчя?! Та ще й з такою ж маркою.

***
- Куме, я чув шо Газпром хоче підняти ціну на газ до 400 доларів.
- А шо поробиш? По 400, так по 400… Будемо не платити по 400.





 

Колядки

  • 09.01.09, 10:28
Колядин, колядин...

Колядин, колядин, Я у батька один. Мене не дивуйте, Ковбасу лаштуйте. Колядин, колядин, Я у батька один. По коліна кожушок, - Дайте, дядьку, поясок.

* * * Коляд, коляд, колядниця

Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниці, А без меду не така, - Дайте, тітко, пирога. А не дасте пирога, Візьму бика за рога, Поведу на торжок, Куплю собі пиріжок.

Свято продовжується...

Отже, свято продовжується і сьогодні день Марії...


Вітаю всіх  Марій із днем Ангела!

Щороку під Новий рік ми дивимось фільм "Іронія долі, або..."

  • 05.01.09, 14:31


І ці Новорічні свята були відзначені неодноразовим переглядом знакового для нашої спільноти фільму "Іронія долі, або з легким паром"...
Насправді, сьогоднішній показ для мене чомусь був печальним... Чомусь не веселив епізод купання Іпполіта у пальто під душем... не радували  улюблені приколи та фрази, що давно стали афоризмами...
Чомусь було дуже сумно дивитися на Надиних подруг та Жениних товаришів... Чомусь вперше за стільки літ я відчула самотність цих людей... Але ж тема самотності була заявлена Рязановим з самого початку, вона починалась ще від задуму фільму... пошук ідентичних уявлень, пошук розради, пошук  ліків від самотності...

А як вам цей фільм?

56%, 10 голосів

28%, 5 голосів

17%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Нова радість стала



Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світу засіяла.
(2)

Де Христос родився, з Діви воплотився -
Як чоловік пеленами убого повився. (2)
Ангели співають, «слава» восклицають,
На небеси і на земли мир проповідають. (2)
Давид виграває, в гуслі ударяє,
Мелодійно і предивно Бога вихваляє.
(2)

І ми теж співаймо, Христа прославляймо,
Із Марії рожденного, смиренно благаймо:
(2)
Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії сего дому господарю.
(2 )

Даруй господарю, його господині,
Даруй літа щасливії нашій неньці Україні. (2)
В мирі проводити, Тобі угодити,
І з Тобою в царстві Твоїм на вік віків жити.
(2)




 


 

 


















 








 

 

Вітаю всіх із прийдешніми святами



 
... коли в суспільстві лишень і розмов, що про кризу економіки та моралі, коли сумніви снують довкола  –  заплющіть очі та прислухайтеся… і ви неодмінно почуєте срібний різдвяний дзвіночок…
його голос спочатку ледь чутно, та потім він стає усе ближчим і ближчим – дзвенить прозоро, немов сміється дитина…
«Свято іде в кожну домівку! – провіщає він. - Свято приходить до кожного серця!»
Тепла вам сердечного , люди, віри щирої, різдвяного снігу – найніжнішого і найбілішого.
Щастя,  радості, міцного здоров’я, спокою і натхнення. Плекайте світлі почуття, бережіть одне одного, тримайтеся міцно за руки у Новому 2009 році.
Хай береже вас Господь Бог.

Рейтинг співаків 2008

Хочу трохи відвернути народ від проблем, тому пропоную таку замітку:

Рейтинг найталановитіших співаків України очолив Олександр Пономарьов.

Друге місце дісталося лідерові групи Океан Ельзи Святославу Вакарчуку.

До першої п'ятірки також увійшли оперний тенор Володимир Гришко, естрадний виконавець Віктор Павлік і соліст групи "Тартак" Олександр Положинський, передає Кореспондент.net.

При цьому 10% відповіли, що не знають талановитих українських чоловіків-виконавців, а 28% респондентам важко відповісти.

Під час аналогічного опитування за темою найталановитіших співачок України, важко було відповісти лише 6% особам, і лише 2% респондентів відповіли, що серед сучасних вітчизняних співачок немає талановитих.

В дослідженнях імена номінантів не пропонувалися, респонденти самі називали найталановитіших виконавців.

 

Про що гадаєш ти, поете?

  • 29.12.08, 11:23
Оце гортаю рукопис юної дівчини. Дівчина пише, як їй здається, вірші. Та й хто не пише в ранньому віці віршів. Мабуть усі, та не всі їх оприлюднюють.
Зазвичай, вірші цього періоду (14-18 років ) присвячені вічним темам - темі кохання та темі смерті від нерозділеного кохання.
Чомусь усі ці вірші, чи майже всі,  написано російською мовою. У текстах домінує рима: "тебя", "меня". (Мабуть, російською писані ці вірші через те, що в основному російською мовою виконуються в Україні твори популярної музики, також, до речі, з домінуючою римою "тебя", "меня").
А ще я помітила, що у всіх поетів-початківців надто  збіднений лексичний запас. Їм не вистачає слів для висловлення своєї думки.

Тому не можу втриматись, щоб не дати безплатної поради.

Якщо ви пишете вірші, то хоч інколи  читайте вірші інших поетів. А краще -- читайте вірші інших поетів щодня.
Російська класична поезія дуже багата й різноманітна... Там до вас були Пушкін, Цвєтаєва, Євтушенко та безліч інших відомих поетів, мова яких може слугувати взірцем багатства та розмаїття російської мови.
Я вже мовчу про українських поетів, про їхні пошуки на ниві словотвору.

На смерть хом’яка

От і перша смерть у нашому домі –

Вчора не стало хом’яка.

Не стало – оскільки не відаю, що робиться з хом’яками

після того, як життя їх покидає:

помирають вони чи відходять,

кінчаються чи згасають,

переставляються чи віддають Богові душу

Хотілось би вірити в останнє,

бо якщо є хом’яча душа,

отже, мусить бути і хом’ячий Бог, і хом’ячий рай

(і пекло, звісно, але це вже надто жорстоко!).

 

Що можна сказати про нього?

що був добрий і лагідний,

не зробив нікому анінайменшої прикрості,

що був затятим поборником порядку і чистоти,

що не відносився до категорії балакунів

і за це його любив ще один домашній мовчун –

чорний кіт Мачо.

 

Треба сподіватися, що і йому було незле з нами,

у будь-якому випадку, ми старалися як могли,

хоча наше розуміння щастя – це тільки наше його розуміння,

отож, якщо й ненавмисно чимось скривдили,

то просили би прийняти щонайщиріші вибачення,

бо він справді був добрим хом’яком,

і смію запевнити, значно добрішим від більшості представників

роду людського.

 

Що ще зробити задля пошанівку його пам’яті?

Вірити, що хом’ячий рай не менш реальний, аніж людський,

і що десь у тому раю знайшлося місце і для нашого хом’яка.

Знаю вже навіть, як той рай мав би виглядати:

безмежне поле перестиглої пшениці

впереміш з усілякими іншими злаками;

оддалік - кришталеве озерце завбільшки з дитячу долоню.

А над усім цим -

безмір неба. Безмір сонця. Безмір нашої любові...

                                                                                        Борис Щавурський