Весела веснянка, далеко лунає, далеко лунає. Бурливая річка вже кригу ламає, вже кригу ламає.

Сніги розтопились, злилися струмками, злилися струмками. Земля молодіє, укрилась квітками, укрилась квітками.

З чужої чужини, з далекого раю, з далекого раю, Пташки прилетіли до рідного краю, до рідного краю.

ДРУГЕ КВІТНЯ!!!...

Перше квітня – брехня всесвітня!!!! 

Вітаю всіх прихильників мистецтва Мельпомени з Днем театру!!!


Міжнародний день театру запроваджено 1961 року IX конгрессом Міжнародного інституту театру (МИТ). Відтоді всі, хто любить мистецтво лицедійства, святкують цей день.

 

З інтерв'ю з депутатом: - Як ви проводите свій вільний час? - Ви маєте на увазі в Раді... чи взагалі?

Мазепа чи ненайпротирічніша постать в українській історії. Особа, про яку неодноразово оповідали у своїх творах письменники Байрон,  Гюго, Брехт, Дефо, Шевченко, Сосюра, Пушкін та інші....
Постать Мазепи впродовж декількох століть збурює уми  не одного історика своєю неординарністю та нетиповістю:  великий політичний діяч чи зрадник, значний мислитель чи простий доморощений філософ, поет чи звичайнісінький писака? Ось над такими питаннями ламають собі голови сучасні науковці.
Мабуть, саме тому ще не дано належної й однозначної оцінки його справам та діянням ні на державному рівні, ні серед громадського загалу...
Та все ж сьогодні Івану Мазепі виповнюється  370 років.
І Україна вперше урочисто святкує цю дату.

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві
на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де
майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної
довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом
розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про "балетну
школу" замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший —
написаний в окопі — вірш.
Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському
педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О.
М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і
найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на
рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів "Проміння землі" (1957) та
"Вітрила" (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга "Мандрівки
серця"", що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила
справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних
майстрів української поезії.
Книги Л. Костенко "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай"
(1979), "Неповторність" (1980) стали небуденними явищами сучасної
української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший
розвиток.
Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого
темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження
свободи творчої думки, різні "опали" в часи застою призвели до того, що
досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку.
Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала,
крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором —
романом у віршах "Маруся Чурай", за який вона в 1987p. була удостоєна
Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.
Перу поетеси належать також збірка поезій "Сад нетанучих скульптур"
(1987) та збірка віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987). Живе та
працює Ліна Костенко в Києві.