Галина Крук
- 09.02.10, 14:14
поети не мають статі лише недолугі випуклини слів на тілі, як вторинні статеві ознаки багаторічний заріст вражень, яких ніяк не вдається виповісти зголити його чи лишити для шарму? бородатий Гемінгвей упольовує свою смерть — ліниву левицю у заламаній траєкторії польоту вона падає на нього стрімко і важко, як тропічна злива після довгої посухи скільки ж він мусив чекати її, спраглий, зачаєний, годуючи власною кров’ю москітів буденності?! зрештою, хто кого мусить чекати...