http://www.youtube.com/watch?v=znsP9FCizXs
Уж сколько их упало в эту бездну,
Разверстую вдали!
Настанет день, когда и я исчезну С поверхности земли. Застынет все, что пело и боролось, Сияло и рвалось: И зелень глаз моих, и нежный голос, И золото волос. И будет жизнь с ее насущным хлебом, С забывчивостью дня. И будет все — как будто бы под небом И не было меня! Изменчивой, как дети, в каждой мине И так недолго злой, Любившей час, когда дрова в камине Становятся золой, Виолончель и кавалькады в чаще, И колокол в селе... — Меня, такой живой и настоящей На ласковой земле! — К вам всем, — что мне, ни в чем не знавшей меры, Чужие и свои?! Я обращаюсь с требованьем веры И с просьбой о любви. И день и ночь, и письменно и устно: За правду да и нет, За то, что мне так часто — слишком грустно И только двадцать лет, За то, что мне — прямая неизбежность — Прощение обид, За всю мою безудержную нежность И слишком гордый вид, За быстроту стремительных событий, За правду, за игру... — Послушайте! — Еще меня любитеЗа то, что я умру
12 квітня в Національному університеті «Львівська політехніка»
о 12.00 відбудеться зустріч із сходознавцем, перекладачем,
засновником серії книг «Скарби сходу»,
що вийходить друком у видавництві "Навчальна книга - Богдан",
Слухайте його лекцію на тему
«Мулла Насреддін в контексті перської народної літератури»
Нещодавно "Анекдоти про Муллу Насреддіна"
вийшли друком у кишеньковому варіанті
Розширену анотацію на книгу читайте на сайті ХайВей
http://h.ua/story/186120/ Крім "Анекдотів про Муллу Насреддіна", у серії "Скарби сходу" вийшла у світ "Антологія перського гумору"
В антології зібрано найкращі зразки перського класичного та народного
гумору: анекдоти і жарти, притчі, повчальні історії, а також історичні
та напівісторичні анекдоти. Українському читачеві вперше пропонуються
фрагменти таких славнозвісних творів, як «Ґулістан» («Трояндовий сад»)
Сааді Шіразі, «Багаристан» («Весняний сад») Абдаррахмана Джамі, а також
твори маловідомих письменників, зокрема «Зібрання історій та світочі
переказів» персомовного письменника Індії ХІІІ ст. Мохаммеда Ауфі.
Практично в повному обсязі подано пародійні трактати знаменитого
перського сатирика й гумориста XIV ст. Убейда Закані «Трактат на
розвагу серця» та «Сто порад».
Перед читачем постає ціла галерея образів середньовічних мусульман —
арабів, персів, таджиків, індійців, які знають і вміють цінувати
дотепне слово, сповнене мудрощів та лагідної повчальності.
Видання розраховане на широке коло читачів.
Окремим виданням вийшла "Весела книга" Сафі Алі
«Весела книга» Алі Сафі належить до найпопулярніших творів перської
літератури. Остаточна її редакція була завершена письменником у 1533
році. Назва книги «Латаїф ат-таваїф» («Жартівливі оповіді про різних
людей») якнайповніше відображає її зміст – у ній письменник зібрав усе
найкраще і найцікавіше із арабської та перської класичної літератури.
«Веселу книгу» можна справедливо назвати антологією перського гумору –
дотепного, лагідного і повчального.
Видання адресоване читачам середнього та старшого шкільного віку.
З перської переклав Роман Гамада. 
В історії багатьох культур існує
традиція створювати писанки, прикрашати та розмальовувати пташині яйця.
Адже майже в усіх давніх міфах яйце символізувало життя та світобудову.
Давні народи вважали яйце осередком буття, з якого постає Всесвіт. Яйце
символізувало Сонце, що несло радість, тепло, відновлення природи. Тому
цілком зрозумілим був потяг наших предків до декорування, фарбування,
прикрашення та розмальовування яєць.
У слов’ян традиція розфарбовувати яйця виникла в язичницьких віруваннях ще задовго до прийняття християнства. Поряд із деревом життя наші пращури бачили в яйці дивнутаїну, коли з прозорої рідини та жовтка з’являється на світ жива істота. 
Яйце жертвували як невеличкий дарунок язичницьким богам з надією на високе покровительство та заступництво, яйця дарували один одному як символ сили й достатку, як дружній гостинець у день урочин чи торжества.
(Дряпанка від Ростислава Крамара)
Тому навіть у християнство на Великдень перейшла доісторична традиція класти на горбок померлим родичам яйця. Адже за допомогою яйця можна вступати в контакт із предками. Існує декілька видів декорованих святкових яєць: крашанки, крапанки, писанки, мальованки, дряпанки тощо. Вони були поширені на Русі з давніх-давен, але християнство привнесло в систему їхнього розпису свою символіку.
Повністю статтю читайте на сайті ХайВей
© Риженко Тетяна,2011
У Тернопільському квітковому салоні «Ігор»
(бульвар Т. Шевченка, 37)
з 27 березня 2011 року відбувається
Великодня виставка «Дряпанка від Ростислава Крамара»
Всі бажаючі можуть познайомитися з роботами Майстра, придбати й замовити їх. Художник Ростислав Крамар працює в техніці дряпанки. У колекції його робіт є різноманітні види дряпанок – від перепелиних до страусових яєць. Для їхнього оздоблення митець використовує християнські мотиви, трипільську символіку, літературні образи, народне орнаментування тощо. Для найточнішого відтворення творчого задуму сміливо застосовує поєднання контрасту барвів із фактурою яєчної шкаралупи, ажурне різьблення та суцільний фон, тонове колористичне вирішення та сюжетне наповнення. Серед його робіт можна побачити іконописні, орнаментальні, тематичні дряпанки. Роботи Майстра знаходяться в багатьох приватних колекціях збирачів писанок.
Побачити дряпанки Ростислава Крамара та
дізнатись про його творчість можна на сайті
"Дряпанка від Ростислава Крамара"
http://dryapanka.com/
