Люди, будьте бдительны!!!!

Що висвітлюють і приховують потенційні президенти: декларації кандидатів на пост Президента України

Центральна виборча комісія зареєструвала 23 кандидата на пост Президента України, позачергові вибори якого відбудуться 25 травня 2014 року. 23 особам було відмовлено в реєстрації. Про це свідчать дані опубліковані на сайті ЦВК.

Всього до ЦВК подали документи 46 осіб, бажаючих балотуватися на пост Президента України. 

Офіційні кандидати на пост Президента України та цікаві дані із їхніх декларацій:

Богомолець Ольга – 48 років, освіта вища, проживає в місті Києві, ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець», головний лікар, лікар-дерматовенеролог, безпартійна, cамовисуваниця.

Ольга Богомолець одружена і виховує двох доньок. 

Кандидат у президенти Ольга Богомолець задекларувала за минулий рік, понад 3 мільйони 311 тисяч гривень. З них 318 тисяч 802 гривні – заробітна плата. Дохід від викладацької, наукової і творчої діяльності лікаря-підприємця становив понад 33 тисячі гривень.

Крім того, Богомолець вказала у декларації отримання 45 гривень «авторської винагороди». Дивіденди та проценти склали 67 тисяч 328 гривень, аліменти – 80 тисяч гривень, спадщина – 108 тисяч гривень.

Дохід від відчуження рухомого й нерухомого майна Богомолець склав орієнтовно 98 тисяч гривень. Дохід від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності – 2 мільйони 40 тисяч 724 гривні. Дохід від передачі в оренду майна – 511 тисяч 552 гривень. Інші види доходів – 53 тисячі 279 гривень.

Члени родини Богомолець у 2013 році заробили 1 мільйон 157 тисяч 764 гривень. З них заробітна плата склала 134 тисячі гривень. Дохід від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності членів родини Богомолець становив 1 мільйон 23 тисячі 750 гривень.

Як виявилося, у кандидатки в президенти 5 земельних ділянок на загальну площу 65 сотих Також житловий будиночок на 34 м. кв. та маєток на майже 540 м. кв. На лікаря також записані 7 квартир загальною площею понад 760 кв. м.

Цікаво, що у  графі «інше нерухоме майно» Богомолець записала ще 7 об`єктів більшість з яких чималого розміру.

Згідно з декларацією, лікар має 4 автомобілі: Daewoo Lanos, ВАЗ 21310, Mitsubishi Outlander та Mercedes-Benz ML. На рахунках в українських банках у Богомолець заледве 279 тисяч гривень.
 

Бойко Юрій – 56 років, освіта вища, проживає в місті Рубіжне Луганської області, тимчасово не працює, член Партії регіонів, самовисуванець.

Ю. Бойко одружений та є батьком шести дітей. Згідно декларації згальна сума його особистого доходу за минулий рік становить 438 678 гривен. Водночас статки його сімейства зросли на понад 17 млн грн. З них понад 750 тисяч – зарплата, майже 5 мільйонів – дивіденди та понад 3.5 млн грн. – подарунки чи виграші. Найбільше сім’я Бойків заробила на відчуженні цінних паперів та корпоративних прав – понад 8 млн грн.

Кандидат володіє двома земельними ділянками на 1952 та 600 м кв. крихітним житловим будиночком на 30 м. кв., гаражем на 20 м кв. та квартирою на 113 м кв. Натомість у його сім’ї  дві ділянки землі майже на 4 гектари житловий маєток на понад 440 м кв. та майже таких же розмірів садовий будинок. Також у власності сім’ї Бойка дві квартири на майже 450 м кв. та два гаражі.

З транспортних засобів Бойка на фоні старенької «Копійки» виділяється Mercedes-Benz GL класу та трейлер. Натомість на його родину зареєстровано 5 авто з яких варто виділити: Mitsubishi Pajero, Mercedes-Benz S 500, Audi A8 та Range Rover.

Цікаво, що на банківському рахунку Юрія Бойка 731 тисяча гривень з них минулого року було покладено майже 420 тисяч. Натомість на рахунках його сім’ї понад 20 мільйонів гривень.
 

Гриненко Андрій – 44 роки, освіта вища, проживає в місті Харкові, фізична особа – підприємець, безпартійний, самовисуванець.

Андрій Гриненко одружений і має троє дітей. Кандидат у президенти задекларував понад 5 млн 604 тисячі гривень доходів у 2013 році.  З цієї суми 4 384 617 гривень становлять подарунки, призи, виграші, 719 438 гривень – дохід від підприємницької та незалежної професійної діяльності, ще 500 тисяч – інші доходи.

Окрім того, Гриненко задекларував 2 земельних ділянки площею 1 760 кв.м та 2 460 м кв., садовий будиночок (169,6 м кв.) та інше нерухоме майно площею 1 211,3 кв.м.

У власності кандидата перебуває автомобіль Mercedes-Benz GL500, гідроцикл, квадроцикл і баггі Bombardier Commander 1000.

При цьому розмір внесків Гриненка в статутний капітал товариства, підприємства, організації становить понад 21 мільйон гривень, з яких у звітному році – 10 мільйонів.

Члени його сім`ї задекларували понад 4 млн 370 тисяч гривень, з яких 26 634 гривень становить заробітна плата, 119 174 гривень – спадок, 19 972 гривень – дохід від підприємницької та незалежної професійної діяльності, 4 834 гривень – дохід від передачі в оренду майна і 4,2 мільйонів гривень – інші види доходів.

Члени його сім`ї володіють земельною ділянкою площею 29,3 га і 5 квартирами (101,6 кв.м; 61 кв.м; 70,7 кв. м; 37,2 кв.м; 68,3 кв. м). Окрім того, членам сім`ї належить автомобіль Porsche Cayenne Turbo.
 

Гриценко Анатолій – 57 років, освіта вища, проживає в місті Києві, народний депутат України, член Політичної партії «Громадянська позиція». Суб’єкт висування – Політична партія «Громадянська позиція»

Анатолій Гриценко одружений, має сина та доньку.

Згідно з декларацією про доходи за 2013 рік, депутат сукупно заробив 438 тис. 278 грн, а члени його родини понад 1 млн 120 тис. гривень.

Із загального доходу Гриценка зарплатня становила 204 тис. грн, авторська винагорода – 700 грн, прибуток від продажу авто – 84 тис. грн, пенсія – майже 150 тис. грн.

За Гриценком нерухомого майна не значиться. Однак члени його родини мають три квартири загальною площею менш як 170 м. кв., та солідний дачний будинок площею 347,4 м кв.

Натомість Гриценко володіє  новеньким Volvo XC 90 та водним мотоциклом Yamaha. Окрім того лише заледве 751 тис грн кандидат тримає на банківських рахунках.
 

Добкін Михайло – 44 роки, освіта вища, проживає в місті Харкові, тимчасово не працює, член Партії регіонів, самовисуванець.

Добкін одружений має сина і двох донььок

Сукупний дохід кандидата в президенти України Михайла Добкіна за минулий рік склав понад 21 млн. грн., дохід членів його сім`ї майже – 18 млн. грн.

Згідно з декларацією про доходи, зарплата Добкіна склала 82 тис. грн., дивіденди, відсотки – 10,37 млн. грн.

Дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав – 6,59 млн. грн., інші види доходів – 4,03 млн. грн. Доходи членів сім`ї кандидата від відчуження рухомого та нерухомого майна склали 149,4 тис. грн., дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав – 6,48 млн. грн.

Також Добкін володіє квартирою 44,4 кв.м., а члени його сім`ї – двома квартирами 79 кв.м. і 78,2 кв.м. Крім того, він задекларував три автомобілі Toyota, останню з яких він придбав торік та чотири плавзасоби У членів сім`ї Добкіна три німецькі красені авто – Mercedes, Volkswagen та Porsche, а також 4 плавзасоби. На банківських рахунках у кандидата всього 4 тис. 995 грн. в «ПриватБанку» і 93 тис 887 грн. у банку «Золоті ворота».

Клименко Олександр – 49 років, освіта вища, проживає в місті Донецьку, Голова Української Народної Партії, член Української Народної Партії. Ссуб’єкт висування – Українська Народна Партія.

Олександр Клименко одружений, має двох синів.

Кандидат у Президенти України, лідер «Української народної партії» Олександр Клименко в 2013 р. отримав не повні 248 тис. грн. доходу. З цієї суми дивіденди та проценти становили майже 210 тис. грн, дохід від передачі в оренду майна – 37 тис. 500 грн.

У власності Клименка перебуває житловий маєток площею 743,1 кв. м та садовий будинок площею 195,7 кв. м.

Також Клименко володіє легковим автомобілем Lexus LS.

Члени сім`ї Клименка отримали 1 млн 74 тис. сукупного доходу. Із них 33 тис. 143 грн становить заробітна плата, 220 тис. грн – дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна, понад 821 тис – дохід від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності

У власності членів сім`ї Клименка не задекларовано жодного нерухомого майна. Водночас, вони володіють трьома легковими автомобілями – Lexus RX, Skoda Octavia A5 та новий Land Rover.

Розмір внесків членів сім`ї Клименка до статутного капіталу товариства, підприємства, організації становить майже 9 млн грн.
 

Коновалюк Валерій – 48 років, освіта вища, проживає в місті києві, генеральний директор тов «центр антикризових програм», безпартійний, самовисуванець.

Валерій Коновалюк одружений.

Кандидат задекларував всього 55 391 гривню доходів у 2013 році. Весь його дохід становила зарплата, при цьому його дружина задекларували майже 108 тисяч гривень.

Коновалюк володіє земельною ділянкою площею понад 1,5 га, квартирою та гаражем – 190 та 26 м кв. відповідно.

Родина кандидата у президенти володіє квартирою площею 143,2 кв. м, а також іншим нерухомим майном – 12,1 кв. м.

У розпорядженні Коновалюка знаходиться автомобілі Mercedes-Benz S-500L і Range Rover.

Королевська Наталія – 39 років, освіта вища, проживає в місті Києві, тимчасово не працює, член Партії Наталії Королевської «Україна – Вперед!», cамовисуваниця.

Наталя Королевська одружена та виховує двох синів.

Екс-міністр соцполітики, Наталя Королевська у 2013 році заробила лише 191 310 гривень. З них 94 гривні – це дивіденди і проценти.

Водночас її родина у звітному році заробила понад 1 мільйон 375 тисяч гривень. З них 800 тисяч гривень – авторська винагорода, інше – доходи, дивіденди, проценти та відчуження майна родин.

Королевська володіє земельною ділянкою на 20 сотиків та іншим нерухомим майном площею 545 квадратних метри. При цьому вона не має квартири та жодних садових будинків. Водночас родині Королевської належить квартира площею 264,1 кв. м.

Кандидатка також без машини, але за родичами закріплено Mercedes S350. На її рахунках заледве 2 тисячі гривень, ситуація в родині краща – майже 719 тисяч гривень.

Водночас Королевська витратила 95 тисяч гривень на утримання майна.
 

Кузьмін Ренат – 47 років, освіта вища, проживає в місті Києві, адвокат, безпартійний, самовисуванець.

Батько двох синів.

Колишній перший заступник генпрокурора та заступник секретаря РНБО у 2013 році заробив понад 1 мільйон 312 тисяч гривень. В своїй декларації в графі посада Кузьмін зазначив «адвокат».

Заробітна плата Кузьміна у 2013 році становила 527 893 гривні. Між тим у графі «інші види доходів» зазначається майже 785 тисяч гривень.

У Кузьміна також є квартира площею 166,7 м кв., дачний будинок 122,7 м. кв. Однак виявляється, що в кандидата немає гаража, але задекларовано власне паркомісце, на якому ймовірно красується Mercedes S-550 та мотоцикл Harley Davidson.

Більш як 636 тисяч гривень Кузьмін тримає у Приватбанку, з них 266 324 гривні було вкладено у 2013 році.

Куйбіда Василь – 56 років, освіта вища, проживає в місті Києві, професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, член політичної партії Народний Рух України. Суб’єкт висування – політична партія Народний Рух України.

Василь Куйбіда в декларації не згадав про дружину та дітей.

Кандидат у президенти України, лідер «Народного Руху» у 2013 р. задекларував майже 230 тис. грн доходів.

Зокрема Куйбіда отримав 48 тис. грн у вигляді заробітної плати та майже 117 тис. грн склав дохід від викладацької діяльності, понад 64 тис. грн – дивіденди і відсотки та 3101 грн – матеріальна допомога. Куйбіда володіє квартиро площею 121 кв. м.

На банківських рахунках у Куйбіди 891 тис. грн. З них 92 тисячі вкладено в звітному році.

Жодних транспортних засобів у колишнього мера Львова немає.
 

Олег Ляшко – 42 роки, освіта вища, проживає в місті Києві, народний депутат України, член Радикальної Партії Олега Ляшка. Суб’єкт висування – Радикальна Партія Олега Ляшка.

Кандидат у президенти одружений та виховує доньку.

Минулого року Ляшко заробив 195 тисяч гривень, а його сім’я згідно його декларації нічого. Крім того, депутат вказав  отримання 300 грн «авторської винагороди».

Нардеп володіє земельною ділянкою на 1.26 га та двома квартирами на понад 95 і 367 м кв. Водночас у декларації зазначено, що більша квартира розрахована «під сімейний дитячий будинок.

Також у власності Олега Ляшко три хороші авто – Toyota Prado, Mercedes-Benz S класу та Range Rover.

 

Маломуж Микола – 59 років, освіта вища, проживає в місті Києві, радник голови Служби зовнішньої розвідки України, безпартійний, самовисуванець.

Микола Маломуж одружений, дітей у декларації не вказано.

Кандидат у президенти України, радник голови Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж задекларував заледве 313 тис. гривень. З цієї суми 249 тис – заробітна плата, а ще 64 тис гривень – дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна. Крім того, радник голови Служби зовнішньої розвідки має квартиру площею 81,1 кв. м, при цьому жодного авто у його власності немає.

Дружина Маломужа у 2013 р. отримала близько 2 млн 771 тис. грн доходу. Вона володіє земельною ділянкою площею 511 кв. м, житловим будинком площею 208,3 кв. м, двома квартирами площею 55,2 кв. м та 111,8 кв. м, а також має автомобіль Toyota Auris. 

Порошенко Петро – 49 років, освіта вища, проживає в місті Києві, народний депутат України, безпартійний, самовисуванець.

Петро Порошенко одружений виховує сина та двох доньок.

Доходи народного депутата України Петра Порошенка за минулий рік становлять майже 52 млн. гривень, членів його сім`ї – 52 тис. грн.

Як випливає з декларації про доходи кандидата, за минулий рік зарплати, винагороди Порошенка становили 240 тис. грн, дивіденди, відсотки – 13,53 млн грн, доходи від відчуження цінних паперів і корпоративних прав – 38,06 млн грн.

Порошенко володіє п’ятьма земельними ділянками загальною площею близько 4,6 га (одну з них площею 3,3 га було придбано минулого року за 3,9 млн грн). Кандидат також задекларував три квартири площею майже 285 кв. м. та житловий маєток площею 1,3 тис. кв. м (придбаний минулого року за 29,8 млн грн).

П.Порошенко також задекларував три легкові автомобілі: ВАЗ, Mercedes-Benz Vito, BMW E02 та човен Bayliner 185 R.

На рахунках у банках у кандидата 114 млн грн, у членів його сім`ї всього 105 тис. грн.

Він також володіє цінними паперами на 8,6 млн грн та має внески до статутного капіталу підприємств та організацій у розмірі 71,57 млн грн.

Рабінович Вадим – 61 рік, освіта загальна середня, проживає в місті Києві, Голова Наглядової ради ТОВ «Ньюс Нетворк», безпартійний, самовисуванець.

Вадим Рабинович одружений, має сина.

Кандидат у Президенти України, президент Всеукраїнського єврейського конгресу, бізнесмен Вадим Рабинович за підсумками 2013 р. задекларував 1 млн грн сукупного доходу.

Усю суму доходу виручено від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.

Також Рабинович числиться главою наглядової ради ТОВ «Ньюс Нетворк».

Крім того, на рахунках у банках він тримає всього 87 тис. грн, натомість розмір його внесків до статутного капіталу товариства, підприємства, організації становив майже 551 тис. грн, з яких у звітному році внесені 147 тис. грн.

Згідно з декларацією, Рабинович не володіє жодним нерухомим майном, проте має два легкові автомобілі – новий Lexus GX 460 та старенький Mercedes-Benz.

Водночас сукупний дохід членів його сім`ї у 2013 р. склав понад 252 тис. грн, з яких не повні 43 тис. грн – заробітна плата, а дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна – 210 тис. грн.

При цьому з нерухомого майна у власності родини Рабиновича три земельні ділянки площею понад 2.5 га, два житлові будинки загальною площею майже 800 кв. м, маленька квартира на 29,67 кв. м та садовий будинок на 357,8 кв. м.

Серед рухомого майна у родини Рабиновича – три автомобілі Toyota  Land Cruiser, Lexus 2X470 та Lexus 2X570 .

 

Саранов Володимир – 49 років, освіта вища, проживає в місті Києві, генеральний директор ТОВ «Інтерагроекспорт», безпартійний, самовисуванець.

Володимир Саранов одружений, виховує двох синів.

Київський бізнесмен, глава Інтерагроекспорту Володимир Саранов задекларував за 2013 рік лише 14 тис. 485 гривень, а сума доходів членів його сім`ї склала заледве 125 тис. гривень.

Згідно з декларацією, всі доходи Саранова склала заробітна плата. Із загального доходу членів його сім`ї заробітна плата склала орієнтовно 46 тисяч гривень, страхові виплати та відшкодування – 33 тис. гривень, дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна – 45 тис. грн.

У власності декларанта перебувають п`ять земельних ділянок загальною площею понад 74 сотих. Ще дві ділянки він орендує. Крім цього, Саранов володіє житловим будинком на 87,8 кв. м і незначними частинами двох квартир.

На рахунку у його сім’ї три земельні ділянки на 16 сотих землі та п`ять квартир площею понад 585 кв. м.

Крім цього, його родина володіє двома дачними будинками.

Саранов володіє новими автомобілями: Mercedes S, двома Volkswagen Tiguan, а також автомобілем Audi Q3.

Також цікаво, що згідно з декларацією в 2013 році бізнесмен придбав яхту Linssen Grand вартістю 2 мільйони 838 тисяч гривень.

Члени його сім`ї володіють автомобілями: Audi A8, Range Rover, Audi Q5, Subaru Forester. Розмір внесків кандидата в президенти в статутні капітали підприємств товариств і організацій складає 46 млн гривень, у тому числі в 2013 році – майже 5 мільйонів. Водночас, якщо вірити декларації на рахунках в банках у Саранових грошей немає.
 

Симоненко Петро – 62 роки, освіта вища, проживає в місті Києві, народний депутат України, член Комуністичної партії України. Суб’єкт висування – Комуністична партія України.

Петро Симоненко одружений та виховує доньку та сина.

Симоненко за 2013 рік заробив 314 тисяч 315 гривень. Майже весь свій дохід він отримує із заробітної платні, що за минулий рік склала понад 214 тисяч гривень. Ще 73 тисячі гривень кандидат виручив за рахунок відчуження майна

Симоненко заощаджень у банку не тримає. Доробився до квартири на 70 м кв. та земельної ділянки на 12 соток. Ще дві квартири зареєстровані на членів його родини по 75 та 153 м кв. відповідно.

Якщо вірити декларації то слуга народу від комуністів не має жодного авто. Без автівок пересуваються і його родичі.

Тимошенко Юлія – 54 роки, освіта вища, проживає в місті Дніпропетровську, Голова політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», член політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Суб’єкт висування – політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

Юля Тимошенко перебуваючи за ґратами заробила 180 тисяч гривень.

Колишній прем’єр-міністр України володіє квартирою на не повних 60 м. кв і все... Більше ніяких пунктів у декларації Тимошенко не заповнено.

Очевидно, що кандидатка на пост президента «забула» про своїх доньку та чоловіка.

Тігіпко Сергій – 54 роки, освіта вища, проживає в місті Києві, народний депутат України, член Партії регіонів, самовисуванець.

Тігіпко одружений і є батьком трьох дітей. Бізнесмен задекларував за минулий рік сукупний дохід у сумі 263 млн. 579 тис. 662 грн., дохід членів його сім`ї – 8 млн. 596 тис. 627 грн.

Дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав – 23 млн. 244 тис. 862 грн., дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна - 592 331 грн. Доходи членів сім`ї Тігіпка від відчуження рухомого і нерухомого майна склали 167054 грн.

Тігіпко вказав у декларації , що володіє земельною ділянкою 33960 кв. м і квартирою 40 кв. м. Члени його сім`ї володіють земельною ділянкою 64971 кв. м , житловим маєтком площею 1252 кв. м і квартирою 99,8 кв. м.

Крім того, Тігіпко задекларував п`ять автомобілів: BMW 760, Lexus LX 470, Toyota Prado, Mercedes S500, Range Rover, та Volkswagen Multiva. Однак всі вони знаходяться в оренді або іншій формі користування. У членів сім`ї Тігіпка ніяких транспортних засобів немає.

На банківських рахунках у Тігіпка всього 1 млн. 306 тис. 828 грн. Також він володіє цінними паперами на суму 140 млн. 37 тис. 306 грн. Торік цінних паперів було куплено на 14 млн. грн. Бізнесмен також вказав, що вніс до статутного фонду підприємства 31,8 млн.грн. Члени сім`ї володіють цінними паперами на 6,7 млн грн.

Тягнибок Олег – 46 років, освіта вища, проживає в місті Києві, народний депутат України, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Субє’кт висування – політична партія Всеукраїнське об’єднання "Свобода"

В Олега Тягнибока є дружина, дві доньки і син.

Лідер партії «Свободи» Олег Тягнибок задекларував всього 243 гривні доходів в 2013 році. З них майже 242 тисячі – зарплатня, а решта дивіденди чи відсотки.

Члени його сім`ї, згідно з декларацією, отримали майже 60 тисяч гривень.

Він і його сім`я володіють, орендують або застосовують інше право користування двома квартирами – загальною площею 96,9 кв. м і 116 кв. м.

Тягнибок також має у безоплатному користуванні автомобіль Toyota Sequoia.

Щодо членів сім`ї, він задекларував, що в безкоштовному користуванні перебуває автомобіль Toyota RAV4.

Крім того, Тягнибок має чверть мільйона гривень на рахунку в банку «Південний». У членів його сім`ї у цьому ж банку 118 тисяч гривень.
  

Царьов Олег – 44 роки, освіта вища, проживає в селі Старі Кодаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, народний депутат України, член Партії регіонів, самовисуванець.

Олег Царьов одружений, виховує двох синів та двох доньок.

Кандидат у президенти Олег Царьов задекларував 234 тисячі гривень доходів у 2013 році. Всі його доходи склала заробітна плата.

Крім того, кандидат в президенти вказав, що володіє двома земельними ділянками площею понад 28 соток, житловим будинком і квартирою – 154 та 64,5 кв. м. відповідно.

До власності декларанта також входять два автомобілі Lexus LS600HL і Toyota Camry.

На рахунках Царьова у банках майже 509 тисяч гривень, з них 60 тис 800 гривень він вніс у 2013 році.

У власності членів його сім`ї п`ять земельних ділянок на загальну площу близько 280 гектарів.

Крім того, його сім`я володіє шістьма квартирами площею 51,4; 79,6; 151,1; 60,9 ; 93,6; 198,3 кв. м; садовим будинком площею 190,8 кв. м, а також іншим нерухомим майном загальною площею близько 208 кв. м.

У володінні сім`ї також автомобіль Porsche Cayenne S.

 

Цушко Василь – 51 рік, освіта вища, проживає в місті Києві, тимчасово не працює, безпартійний, самовисуванець.

Василь Цушко одружений, інформація про дітей у декларації відсутня.

Кандидат у Президенти України, колишній голова Антимонопольного комітету України Василь Цушко в 2013 р. отримав майже 177 тис. грн доходу. З цієї суми заробітна плата становила близько 174 тис. грн, дивіденди, проценти та оренда майна понад 2 тис. грн.

У власності Цушка перебувають дві земельні ділянки загальною площею понад 27, квартира площею 57,5 кв. м, та невеликий гараж.

Дружина Цушка в 2013 р. отримала майже 2 млн 663 тис. грн сукупного доходу, з яких орієнтовно 2 млн 662 тис. грн становить дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна.

У власності жінки перебуває земельна ділянка площею 1 тис. 350 кв. м, житловий будинок площею 160 кв. м, квартира площею 57,5 кв. м, гараж площею 40 кв. м.

При цьому в Цушків немає жодних транспортних засобів.

 

Шкіряк Зорян – 44 роки, освіта вища, проживає в місті Києві, тимчасово не працює, безпартійний, самовисуванець.

Зорян Шкіряк виховує двох доньок.

Кандидат у Президенти України, екс-депутат Київради у 2013 році не заробив ні копійки. Про це свідчить його декларація опублікована на сайті Центральної виборчої комісії.

У декларації Шкіряк також зазначив, що тимчасово не працює.

Кандидат має квартиру площею 74 кв. м, а також два автомобілі – Toyota Camry і Nissn Primera.

Варто додати, що попри відсутність будь яких коштів у банках Зорян Шкіряк вніс до статутного (складеного) капіталу товариства, підтриємства, організації майже 76 тисяч гривень. Окрім того він погасив майже 22 тисячі гривень позики.
 

Ярош Дмитро – 43 роки, освіта вища, проживає в місті Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, тимчасово не працює, член Політичної партії «Правий сектор», cамовисуванець.

Дмитро Ярош одружений та виховує сина та двох доньок

Кандидат у Президенти України, лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош тимчасово не працює. В 2013 році він задекларував відсутність доходу.

Ярош має квартиру площею 46,4 кв. м, та володіє легковим автомобілем Skoda Octavia.

Члени сім`ї Яроша за весь рік отримали всього 803 гривні доходу.

Крім того, вони володіють квартирою площею 53,9 кв. м і автомобіль Opel Astra.

Дані кандидатів оновлюються…
Фото: ЦВК (с)

Сегодня на работе среди разношерстных мнений и мненищ о "наболевшем" и "сьогоденні" обрисовалась "украинская мечта", весь смысл которой свёлся к тезису "а я хотел бы на пмж в омерику". Аргументы? Их есть много. Америка - страна, где царит демократия, где каждый в ответе перед законом и где каждый получает то, что заслуживает. И про Россию есть - страна, где есть великий Пу, гарант стабильности и великости. А вы, хотели бы на пмж в США? Или в Россию? На фоне надвигающейся "презвыборной" истерии, меня одолевают мнения и мненища...вкуда...ну хотя бы гипотетически...навремя...А может это просто сегодняшнее настроение. И завтра будет лучше?

История с Крымом, которой предшествовала скандальная история с Олимпиадой, подвела общество к расколу, который маскируется сегодня народными гуляньями и празднованием по поводу присоединения Крыма. Простодушный наш народ дружно радуется по прописанной программе, но люди более образованные, более информированные видят картинку другую. На два шага вперед. И картина эта не про Майдан, и даже не про Крым, а про безумную, свихнувшуюся власть, которая сегодня роет могилу своей стране, вступая в конфликт с остальным миром.

Планета наша стала маловата для размножившегося человечества, ресурсов не хватает уже, а через 50 лет вообще все будем сидеть на водном и продовольственном пайке. И Германия, страна с самой сильной экономикой в Европе, не тратит деньги на дорогие развлечения вроде Олимпиады, чтобы мир удивить, а развивает технологии и науки, и занимается объединением Европы, чтобы совместно решать проблемы завтрашнего дня. А наша страна, с покосившейся экономикой, позволяет себе безумные, как Олимпиада, и провальные в экономическом отношении, как присоединение Крыма, мероприятия, исключительно из купеческих амбиций, — мир удивить своей крутизной.

Никто с нами не борется, от нас обороняются, — вот что происходит. История последних лет: Чечня, Грузия, а теперь вот Украина — от нас обороняются. Мы стали агрессивным государством. Мы стали авторитарным государством.

Проблемы Майдана в Украине уже нет: он победил. Закрыли тему: Януковича убрали за бездарность и воровство, поставили новых начальников, и через некоторое время мы узнаем, лучше они или хуже старых. Но почему-то Россия все еще переживает проблему Майдана: сколько там было (и есть) фашистов и экстремальных националистов? Были! И фашисты самодельные, и просто шпана — потому что при всякой революции всегда пена поднимается. Есть в Украине новая власть, сама управится. А вот что мы будем делать с нашим расколом, в отношении действующей власти, — вопрос другой. Одним она «ндравицца», а другим — нет. Вот те, которым она не нравится, и собрались, чтобы обсудить, почему именно политика власти кажется опасной и самоубийственной. И написали об этом обращение." (известная писательница Людмила Улицкая)

Добавлю: среди подписавшихся под обращением -  Лия Ахеджакова, Владимир Войнович, Эльдар Рязанов, Наталья Фатеева и многие другие. Для россиян - сбор подписей продолжается по адресу [email protected]

В последнее время особенно сверхучастились сверхэкзальтированные "демотиваторщики" кричащие о великой сверхдержаве Россия. Прямо тебе аля Великие Васюки Сверхдержава. На глаза попалось интервью с одним росфилософом утверждающим что "Россия может существовать только как великая держава. Или не будет существовать вовсе". Ну а менее "философские" расияни считают что как раз "вхождение" Крыма в состав РФ как раз свидетельствует о том, что Россия дескать возвращает себе статус великой державы. Собственно "размышления" из самого "нутра" выкладываю здесь, кому не лень, сами можете ознакомиться.

Момент истины

Вернуть себе статус великой державы – это одно. Но как его сохранить?

Вхождение Крыма в состав Российской Федерации свидетельствует о том, что наша страна возвращает себе статус великой державы, считает большинство россиян. Таковы результаты опроса общественного мнения, проведенного на этой неделе экспертами «Левада-Центра».

Социологи ставили перед собой задачу выяснить как наши граждане реагируют на украинские события и что думают по поводу присоединения Крыма.

В целом за вхождение полуострова в состав России высказались 88% респондентов, против – лишь 7%. По мнению большинства опрошенных (62%), за действиями российского руководства в отношении Крыма и Украины в первую очередь стоит «стремление защитить русское население Крыма и Украины от ущемления его прав, угрозы его безопасности и благополучию».

Решение о присоединении Крыма вызвало у россиян одобрение (47%), чувства гордости за страну (34%) и торжества справедливости (31%).

По мнению 79% участников опроса, последние события говорят о том, что Россия возвращается к своей традиционной роли великой державы.

Но вернуть себе статус великой державы – это одно. Другой вопрос: как сохранить его? В конце концов, эйфория от присоединения Крыма пройдет, но проблемы-то останутся.

А статус – не кормит…

- Россия может существовать только как великая держава. Или не будет существовать вовсе. Это аксиома, которая подтверждается на протяжении столетий всей нашей историей, - считает заведующий сектором философии политики Института философии РАН, доктор философских наук Владимир Шевченко. – Но действительно, статус – не кормит. И он должен быть подтвержден действиями.

Как раз сегодня тот самый момент истины. Можно даже сказать, это отправная точка для какого-то нового направления нашего развития. Двадцатилетние дискуссии о национальной идее и о том, куда идет Россия, кажется, заканчиваются и начинается пора практических действий.

«СП»: - Можете пояснить, что это значит?

- Сейчас в столице проходит Московский экономический форум. Смысл происходящего на этом форуме, где выступили уже многие наши блестящие экономисты, заключается в том, что России нужна ускоренная реиндустриализация. Нужна скорейшая деофшоризация экономики, как условие мощного индустриального рывка. Стране необходимо создание целостной концепции развития, прежде всего Сибири и Дальнего Востока. Нужен новый поворот, поскольку либерально-рыночная доктрина потерпела крах. Многие уже сегодня понимают, что государство должно все-таки вернуться в экономику и правильно наметить основные направления развития. Бизнес, может быть, и решает какие-то частные задачи, но не решает задач главных.

«СП»: - А главное – это что?

- Главное, это создание шестого технологического уклада – если мы, действительно, хотим отстоять статус великой державы. США, Германия, Япония – они уже приступили к созданию этого шестого технологического уклада, в основе которого лежат нанотехнологии, биотехнологии, информационные технологии и конвективные технологии. Мы пока только на подступах. И должны все силы положить на создание этого уклада.Это и даст ответ на вопрос: действительно ли мы великая держава или только называем себя таковой.

«СП»: - В нынешних условиях, когда Запад каждый день грозит нам различными санкциями, мы способны это сделать сами?

- Дело в том, что мир сегодня все равно взаимосвязан. Хоть Обама и грозит нам изоляцией, но изолировать Россию так, как изолировали Советский Союз в конце 40-50-х годов, не удастся. Потому что разворот на Восток происходит мощный. И мы его в полной мере должны освоить. Ни Китай, ни Япония не отказываются от сотрудничества с нами. С Юго-Восточной Азией у нас дружеские отношения. И с Индией, и с Ираном. А там создаются новые технологии.

Надо понять, куда движется мир. И по-возможности, его возглавить, если не в одиночку, то, по крайней мере, с Китаем. Иначе, действительно, Запад нас загонит в угол, откуда не будет выхода.

Статус великой державы – это не материальное понятие, уверен главный редактор ИА «Русская народная линия», историк Анатолий Степанов:

- Но он даст то, чего сегодня остро не хватает нашему народу, он даст воодушевление. Потому что после 1991 года, когда распалась великая держава, в течение долгих лет наш народ пребывал в каком-то метафизическом унынии. При том, что русские привыкли чувствовать себя представителями великой державы, великой цивилизации. Господь наградил нас щедро материальными ресурсами и для нынешнего века, и для века будущего. У нас нет технологий. Но технологии – это товар, который покупается, если поставить цель. И мы знаем примеры политики модернизации, которые являет нам эпоха Петра Великого, эпоха Сталина, когда эти проблемы, несмотря на враждебное внешнее окружение, успешно решались.

Не хватало того, что сейчас появляется – народного воодушевления, веры народа в свою силу. Это народное воодушевление, казалось бы, не материальная субстанция, его нельзя пощупать, нельзя продать или купить, но как раз оно может обеспечить то, чего не хватает нашей политической системе – реальной связи власти с народом. Реальной опоры власти на народную энергию.

Всё прошедшее двадцатилетие народ и верховная власть были отделены друг от друга. И власть чувствовала себя, скорей, эксплуататором народа, не получая тех живительных соков, живительных энергий для своей деятельности.

Сегодня возникло новое состояние национального сознания. И перед властью стоит важнейшая задача это состояние сохранить.

«СП»: - Почему это так важно?

- Потому что оно может быть утрачено. И здесь часто приводят пример воодушевления, которое возникло в 1914 году, когда Россией была объявлена война в защиту сербов. Тогда и элита, и народ демонстрировали единство. Но, к сожалению, это народное воодушевление было утрачено, и уже через три года те же самые люди, которые чествовали государя, приняли участие в заговоре против него и свержении монархии. Что привело затем к национальной катастрофе, к распаду страны, к кровавой гражданской войне.

Член экспертного совета Института инновационного развития Валерий Скурлатов, в свою очередь, считает, что до статуса великой державы Россия пока не дотягивает:

- Статус великой державы может вернуть только страна, которая осуществляет модернизацию. Россия – сырьевая периферия. Страна уязвима и зависит от внешних рынков. Поэтому о возвращении статуса великой державы говорить пока рано. Власти больше пекутся не об устремленности в будущее, а о том, как бы сохранить статус-кво – стабильность.

«СП»: - Возможно, как раз Крым даст тот эмоциональный толчок, за которым последуют перемены?

- То, что Крым сейчас в составе РФ, не значит, что все проблемы более-менее решены. Сейчас необходимо превращение Крыма в особый российский анклав, в некий «европейский Сингапур». Это очень серьезная задача. Это качественный прорыв. Малайзия, например, смогла его осуществить за счет применения известных рецептов модернизации. У Крыма, думаю, тоже получится, при условии, что руководство не будет шкурным. То есть, они должны не себе сказочную жизнь устраивать, как Янукович, а заботиться о процветании той территории, которая им досталась. Если это важнейшее условие будет соблюдено, если все будет нацелено на развитие, на модернизацию Крыма, то тогда полуостров станет если не локомотивом, то примером для подражания для всей России" (ссыль)

А вы тоже считаете что Россия это великая держава? Или всё-таки это Империя Зла, страна-агрессор, а?

Вот так, всё очень просто, правда?

Неужели "толстая" - это действительно наихудшее, что может приключиться с человеком? Неужели "толстая"- это хуже, чем "лицемерная", "мстительная", "завистливая", "пустая","тщеславная","скучная" или "жестокая"?

Это уже полный трындец! Люди, вы только "послушайте" что эти московиты долбанутые проделывают, как быстренько подсуетились! И за кого взялись - за школьников! Вот, вот как оно всё начинается, откуда и как эта подлость русская взращивается!

"Городской методический центр Москвы разработал материалы и рекомендации для проведения в школах классного часа по ситуации в Крыму. Уроку дали название "Мы вместе". Об этом говорится на сайте методического центра. Ученые и учителя истории считают, что такие уроки необходимы. Но у них разный взгляд на то, как именно объяснять детям вхождение Крыма в РФ.

В школах уже проводятся разъяснительные уроки по ситуации в Крыму. Учителя сами решают, когда их вести и насколько часто. Все рекомендации по проведению классного часа "Мы вместе" находятся в открытом доступе на сайте методического центра Москвы. Школам предложили воспользоваться этими рекомендациями, если необходимо.

Материалы и рекомендации носят исторический характер. Преподавателям советуют кратко рассказать детям об истории Крыма с древнейших времен до настоящего времени. Учителя могут показать ученикам 5-8 классов также презентацию об истории Крыма. В материалах есть и обращение президента России Владимира Путина к Совету Федерации 18 марта 2014г., а также кроссворд "Путешествие в Крым" и числоворд "Полуостров Крым" с картинками.

В исторической справке по Крыму рассказывается об истории полуострова с VIII века и до наших дней. В заключительной части справки говорится о том, как Крым вошел в состав России. "На фоне разрастающейся дестабилизации политической ситуации и повышения криминогенной обстановки в Украине, стремясь преодолеть кризис в рамках действующего законодательства, 11 марта 2014г. Верховный Совет Автономной Республики Крым и Севастопольский городской совет приняли Декларацию о независимости Автономной Республики Крым и города Севастополя", - сообщается в исторической справке.

Далее в методических материалах говорится о референдуме и о подписании договора о вступлении Крыма и Севастополя в состав РФ. "16 марта 2014г. состоялся референдум о статусе Крыма. За воссоединение с Россией на референдуме в Крыму проголосовали 96,77% жителей", - отмечается в справке. 18 марта 2014г. в Георгиевском дворце Кремля был подписан договор о вступлении Крыма и Севастополя в состав РФ на правах новых субъектов.

Учитель истории и сопредседатель межрегионального профсоюза "Учитель" Андрей Демидов согласен, что такие уроки нужны. Как лучше объяснить эту тему детям - более сложный вопрос. "Проводить такие уроки в школе – это хорошо. Это повышает правовую культуру детей. Но затрудняюсь сказать, какое содержание будет вкладываться в классные часы по Крыму. Если детям будет навязываться одна точка зрения, официозная, то это будет нехорошо. Учителям нужно не только и не столько рассказывать, сколько вести диалог. Гораздо продуктивнее вести такие уроки в форме дискуссии", - говорит Андрей Демидов.

По его словам, в школах надо не только давать детям информацию, но и выслушивать их мнения. "Так, наша школа в Петербурге планирует провести в течение апреля видеомост со школой в Севастополе. Дети зададут друг другу свои вопросы, пообщаются, узнают о ситуации Крыму из первых уст. Это лучше госпропаганды", - считает он.

Директор Института российской истории РАН Андрей Сахаров тоже считает, что подобные классные часы необходимы. Они помогут убрать искажения из российской истории, говорит он. "В течение многих лет история присоединения Крыма к Украине подвергалась искажению, как и многие страницы российской истории. Сегодня надо показать драматическую, сложную, проблемную историю Крыма и постепенное его вхождение в состав России путем завоеваний, путем крови русского солдата, путем подвигов нашей армии под руководством Румянцева, Кутузова, Суворова, Ушакова. Искажения должны быть убраны", - считает Андрей Сахаров.

Надо иметь в виду, что когда Крым был отторгнут от России путем волюнтаристского решения Никиты Хрущева, это вызвало недоумение, рассказывает Андрей Сахаров. "А сегодня наступила историческая справедливость. Это необходимо подчеркивать и объяснять новому поколению. Эта история настолько интересна, настолько убедительна, что она не нуждается в пропагандистских обертках. Когда Владимир Путин выступал, то опирался прежде всего на историческую канву и факты", - пояснил ученый.

Такие занятия нужно проводить, и устная речь должна там доминировать, считает доктор исторических наук, профессор, директор Историко-архивного института (ИАИ) РГГУ Александр Безбородов. "Потому что школьникам нужно живо и интересно рассказать со всеми нюансами, что произошло в последние месяцы и на Украине, и в Крыму. Кроссворды для школьников – это тоже правильно. А еще лучше их в Крым свозить. В Крыму много прекрасных культурных достопримечательностей. Регион уникальный. Именно поэтому нам завидуют и империалисты так злобствуют", - пояснил он.

"Обращение Путина – это документ, предмет отдельного разговора. Не исключено, что школьники его не поймут, документальная часть для них трудная и скучная. Но если они не будут знать, что за документы лежат в основе нынешней ситуации, то они не поймут, как Крым оказался в России", - считает ученый. По его словам, пока немного школ провели такие классные часы, потому что это задание дали недавно.

Но не все ученые сходятся во мнении, что полуостров должен быть российским. Позиция по Крыму дорого обошлась профессору МГИМО Андрею Зубову. Он был уволен из института 24 марта. Скандал вокруг него начался 1 марта 2014г., когда в газете "Ведомости" появилась его статья "Это уже было". В ней профессор сравнивал присоединение Крыма к России с аншлюсом Австрии нацистской Германией в 1938г. "Многочисленные высказывания и интервью Зубова А.Б. о происходящем на Украине и внешней политике России вызывают возмущение и недоумение в университетской среде. Они идут вразрез с внешнеполитическим курсом России, подвергают безоглядной и безответственной критике действия государства", - говорится в сообщении на сайте МГИМО" (с)

Читать полностью:http://top.rbc.ru/society/28/03/2014/914264.shtml

Читать полностью:http://top.rbc.ru/society/28/03/2014/914264.shtml

Ну а дальше предлагается кроссворд "Путешествие в Крым", История Крыма и разумеется предполагаются "госпропагандосские обсуждения" с пидрастающим поколением...

"...мне 35 лет (почти 36 уже). Практически всю свою жизнь я живу в Украине (всё моё пребывание заграницей в сумме не потянет и на один год). Один раз, когда я был студентом, знакомого моего знакомого в Днепропетровске избили скинхэды. Знакомого моего знакомого. И - вот это была мысль, которая пришла мне в голову - за 35 лет жизни в Украине живого скинхэда я видел своими глазами ноль раз. Я был студентом, жил в общаге, одно время играл в рок-группе и тусовался на каких-то хазах, работал грузчиком и ночным сторожем, регулярно ходил на футбол и на рок-концерты, годами ездил в электричках и пил пиво на задворках промышленных районов, служил в МВД, отсобеседовал при приёме на работу, наверное, десять тысяч человек. Я родился в Харькове, вырос в Запорожье, жил в Днепропетровске, потом в Киеве, потом в Днепропетровске и опять в Киеве, объездил всю Украину, был в маленьких городах, в больших и средних, посёлках и сёлах, встречал множество разнообразного народу. И за всё это время я в Украине ни разу не встречал скинхэда, чувака со свастикой в татуировках или на одежде, или просто хоть кого-то, при взгляде на кого можно было сказать - это неонацист. То есть, я не говорю, что скинхэдов в Украине нет. Они есть, конечно, тут 45 миллионов человек живёт, разумеется среди них есть и скинхэды, они где-то живут, по каким-то улицам каждый день ходят, кто-то их даже каждый день видит, кого-то они даже где-то бьют - как вот знакомого моего знакомого 15 лет назад в Днепропетровске. Но я их не видел ни разу.

В России за всю свою жизнь я провёл, наверное, в сумме месяца три. И за эти 90 дней видел скинхэдов дважды. При том, что большая часть моих визитов протекала по схеме “аэропорт-такси-гостиница-такси-офис-такси-аэропорт”, при том, что я ни разу не был в России ни на одном массовом мероприятии - я видел скинхэдов дважды. Натуральных, с бритыми бошками, подтяжками и свастиками.

Мы с русскими живёт в совершенно разных мирах. Со стороны этого не заметно, кажется, что у нас такие же улицы, такие же - более или менее - люди по ним ходят, такая же дебильная хрущёвская застройка спальных районов. А миры разные. В нашем мире среднестатистический человек не встречает в своей жизни скинхэдов. В их мире скинхэды - это часть ландшафта, такая же, как тополя вдоль дороги или трамвайные остановки. В России есть РЕАЛЬНЫЙ фашизм, и его в России много. В 2008 году “Международная амнистия” насчитала в России 85.000 неонацистов. Цифра, поражающая воображение, как для меня - не уверен, что она точная, но и спорить с ней не могу, потому как собственных данных не имею. Тысячи человек подвергаются нападениям неонацистов каждый год, сотни получают ранения, десятки каждый год гибнут. Почти ежегодно в России происходят массовые погромы на национальной почве, иногда со стрельбой и кучей пострадавших - Кондопога, Сагра, Пугачёв, Бирюлево.

А вот украинская статистика: за последние три года было совершено 91 нападение на расистской и ксенофобской почве. Никто не погиб.

Украина - мононациональная страна (я знаю, знаю, из России кажется, что тут русских не меньше половины, но их даже по переписи 2001 года было 17%, а сейчас ещё меньше - не потому, что их кто-то гонит, а потому что они просто ассимилируются и начинают называть себя украинцами). При этом основному населению последние 300 лет рассказывают, что нации у них своей нет, её придумали австро-венгры, языка у них тоже своего нет, это диалект русского, и вообще надо отделить Галичину, а всё остальное вернуть в какой-то неведомый союз непонятно кого непонятно с кем. Так что человек, который в своей стране начинает говорить на родном языке - часто уже только поэтому выглядит бунтарём.

Мои российские знакомые, приезжающие в Украину, с опасением, но и удовольствием ездят во Львов, и по моему предложению ходят в ресторан “Крыйивка” - ну тот, где на входе автоматчик спрашивает “Москали есть?”
- Есть, - отвечают мои знакомые, - мы из Москвы.
- А, - говорит автоматчик, - ну заходите.

Они едят, пьют, идут домой, и даже берёт их лёгкая досада, от того, что не испытали они ну совсем-совсем никакого экстрима. Все, как один, говорят потом, что кухня в ресторане “так себе”.

Русские и украинцы РЕАЛЬНО по-разному понимают слово “националист”. Когда русскому говорят, что в Украине прошёл массовый националистический митинг, на котором был миллион человек, он представляет себе это так:






И, конечно, он начинает истово звонить своему другу в Киев, и кричать в трубку “Дружище, продержитесь там ещё пару дней, мы вас скоро спасём, наши танки рядом!” Картинка беснующихся на “русском марше” неонацистов, захвативших целую страну, может поразить воображение кого угодно.

А украинец представляет себе националистов… ну вот, как Навального. Навальный же тоже, вроде националист, и даже на русский марш ходит.



Представляете себе миллион Навальных (с жёнами и детьми)? Которые машут русским флагом, и поют национальный гимн Российской Федерации? Вот где-то так и выглядит для среднестатистического украинца Майдан. То есть, конечно, на Майдане были разные люди - ну, побойтесь бога, там были сотни тысяч человек, естественно, среди них будут и неадекватные, и откровенные уроды. И неонацисты, наверняка, там тоже были. Но я лично ни одного не видел. И никто из тех, кого я знаю - тоже ни одного неонациста не видел. И когда нам звонят друзья из России и рассказывают про русские танки, которые скоро приедут - это вызывает единственную реакцию: желание записаться в армию, и вооружиться чем-то противотанковым.

И это рвёт шаблон, и русским, и украинцам. Русский, услышав в трубке от своего давнего друга из Украины “Так я и сам бандеровец!” может только пролепетать “как… и ты, Брут...” и решает, что Украину спасёт только целительный напалм, где бы, правда, набрать его в нужном количестве?.. Украинец, узнавая, что Павел Губарев - самопровозглашённый губернатор Донецка - состоял в неонацистской организации “Русское национальное единство” (которая входит во всемирный союз национал-социалистов), или что москвич с финским именем, водружавший русский флаг над Харьковской облгосадминистрацией, фотографируется в нацистской форме - приходят в шок. Да, дорогие россияне, теперь у нас есть фашизм. Вы его сюда привезли.

Я не для того это всё пишу, чтоб устроить в комментариях знатный срач о том, нацист Бандера или не нацист, где правда и где ложь, и спасут ли нас целительные русские танки. Я просто хотел обратить внимание русских и украинцев на то, что мы живём в разных мирах, и оттого одни и те же слова воспринимаем совершенно по-разному.

И - хочется верить - что наш, украинский, мир устоит после всего этого, и что наш путь уже предопределён, и мы не попадём в тёплую ламповую Россию, где скинхэда на улице встретить проще, чем человека в очках. И если Путин таки вернёт в этот мир железный занавес - он опустится на восточной границе Украины, а не на западной. Мы окажемся по ту же сторону от него, что и весь цивилизованный мир." (с)