Ангельский голос ця дівчина має,
Ніжним словечко всіх зігріває.
Ніби те сонечко посмішка сяє,
А від очей все в душі завмирає.

Жовтень вже ввійшов в права,
З ним прийшло і свято.
І лунає привітань
Вчителям багато.
Я також не зміг в цей день
Остронь стояти,
Тож і хочу сівачам знань,
Таке бажати,
Щоб добробут і злагода
Щастя у родину,
Вдячних учнів,
І наснаги їм на кожну днину,
Щоби витримку міцну
Вони завжди мали,
Щоб зарплату європейську
Щомісяця давали.

Віра, Надія, сестра їх Любов,
Ось завітали до нас вони знов.
Прийшла з ними також і їхня мати,
Яку як відомо, Софією звати.
Тож з Святом я, друзі, щиро вітаю,
І оберіг від Святих цих бажаю.
Хай завжди із вами поруч крокують,
А почуття із імен їх у душах панують.

До вас свято вже сьогодні знову завітало,
І у танці веселому листя закружляло.
Професійне своє свято сьогодні ви маєте,
Тож вітання звідусіль звичайно приймаєте.
Я не зміг також сьогодні уже промовчати,
На гостини щоб до вас та не завітати.
Побажати я хотів би вам творчої наснаги,
Дуже чемних читачів, і від них поваги.
Хай завжди у вас в душі ВІРА проживає,
А НАДІЯ ні на мить з серця не зникає.
Щоб ЛЮБОВ вас щохвилини ніжно зігрівала,
Матір Божа ваший дім щоб оберігала.

-Дуже хочу вийти заміж,
Я за депутата, -
Промовляє до подруги
Замріяно Злата. -
Бо шикарні в них авто,
Дачі і доходи,
Кожен рік у них курорт,
Де європейські води.
-Ти готова віддатися
Навіть радикалу!? —
Зацікавило бажання
Подруженьку Аллу.
А у відповідь полинув
Емоційний шквал:
-Не цікавить, зрозумій,
Мене його кал!!!
Я ж сказала, що цікавлять
Депутатів хатки,
Ну, звичайно й привабливі
Їхні, Алло, статки!!!

-Чому, Колю, ти сумний,
Чому засмутився? -
Здивовано на Миколу,
Григорій дивився.
А у відповідь Миколка,
Тихо промовляти:
-Та не знаю зоопарк,
Як прогодувати!!
-Що ти маєш на увазі? -
Дивується Гриша.
-Одружився я недавно,
Та їде вже криша,
Бо у жінки в животі,
Метелики літають,
Таргани у голові
В неї проживають,
А учора заявила,
Уявляєш ти?
Що у неї на душі...
Шкрябають коти.

Багато імен є у світі,
Але лиш казкове одне.
Немов би в тенета потрапив,
В полон воно взЯло мене.

Приспів:
Світланка, Світлана, Світуся -
Постійно шепочуть вуста,
Коли її довго не бачу,
У душі вже немов пустота.

Ця красива і ніжна дівчина,
В моїм серці постійно живе,
Коли поруч вона ось проходить,
То немов би лебідка пливе.

Приспів тей самий.

Тож, дівчата, часу ви не тратьте,
Щоб потрапити в серце моє,
Адже місця у ньому немає,
Віднайшов я вже щастя своє.

П-в.

Промайне дуже років багато,
Заплететься у чуб сивина,
Та навіки залишиться в серці,
Моя доля й кохана одна.

Приспів той самий.

Ще з дитинства про принца,
Мріяла Інесса:
—Він приїде, забере,
Й я буду принцеса.
Час минув і ось уже
Жінка одружилась
З того часу в чоловіка
В голові думка поселилась:
—Та невже той принц з конем,
Дійсно заблукав?
Хай би швидше приїздив,
І жінку забрав.

Я хотів би жіночкам Порадоньку дати,
Щоби висновки якісь,
Могли вони взяти.
Не кривіть же ви душею,
Дівчатонька любі,
Адже наслідки, повірте,
Можуть бути грубі.
Всім відомо, як чогось
Душа налякається,
То у п'ятах зазвичай,
Вона опиняється.
Тож коли ваша душа,
В п'ятоньки тікатиме,
То і ніжки стрункі ваші,
Вмить деформуватиме.

-Як мені вже холостяцьке
Життя надоїло! -
Жаліється Опанасу
Колега Данило,-
Тож постійно в Інтернеті
По сайтах блукаю,
Жіночку, собі дружину,
Активно шукаю.
А у відповідь Панас
Щиро посміхається.
Й до Данила зі словами,
Такими звертається:
-Коли будеш ти, грошей,
Багато, друже, мати,
То тоді жінки самі
Прибіжать до хати!!!