Суддя грізно запитав
В жіночки Тетяни:
- Ви навіщо молотком,
Вдарили Івана?!
А у відповідь почув:
- Йвана звісно жаль,
Але кожен щастя свого,
Вірю, є... коваль!!!

Повернувся Гриць додому,
Не тримають ноги.
Як то кажуть, ледь тепленький,
Говорить ніхт змоги.
Жінка грізно промовляє:
-Знову нализався,
І за що мені такий п'яниця,
Людоньки, дістався?
А Грицько, зібравши сили:
-Істина в вині,
А в якій же вона пляшці?
Цікаво мені!!!

Пощастило двом подругам,
Нарешті зустрітись.
Й про життя своє буття,
Звісно ж поділитись.
-Слух до мене, - мовить Катя-
Оксанко, долинув,
Що тебе у тому році,
Микола твій кинув?
А у відповідь Оксана,
Щиро розсміялась,
Потім з відповіддю все ж
Нарешті зібралась:
-І не дивно людям, Катю,
Такеє казати?
Адже він мене не міг
Ніколи, підняти!!!

В цей вересневий день останній,
Хотів би слово я сказати.
Й бібліотекарів зі святом
Їх професійним привітати.
Уже століття двадцять перше ,
І всім доступний Інтернет,
Та він не зможе замінити
Нам книгу, і не замінить нам газет.
На допомогу нам приходять
Бібліотекарі завжди,
Адже про все ці люди знають.
Тож поспішаємо туди,
Де радо, друзі, нас зустрінуть,
Запропонуть прочитать,
Щоби про все нам досконало
Всю інформацію вже знать.
Так побажаю їм здоров'я,
Натхнення, радості в житті,
Щоб матір Божа крокувала,
Й була сопутньою в путі.

-Ідеальна до весілля
Була моя Аня! -
Промовляє до сусіда
Дуже сумно Ваня. -
А це ніби якісь біси
В неї посилились,
Не минає мабуть дня,
Щоб ми не сварились.
Співчутливо похитав
Сусід головою:
-Погоджуюся цілковито,
Друже, я з тобою,
Бо таку і я проблему,
Зізнаюся, маю,
І фізично від дружини,
Часто потерпаю.
Була ніжна і спокійна,
Як свататись ходив,
Та у РАГСі їй пристріт
Певно хтось зробив.

Три години Гриць Наталку,
Вперто домагався.
І в довічному коханні,
До неї він клявся.
Та азарт його швиденько,
Людоньки, пропав,
Коли номер йому дати
В жінки попрохав.
-Тобі Віза? Мастеркард? -
Відповідь почув.
То миттєво чоловіка,
Ніби вітер здув.

-Дуже голосно, кохана,
Ти вночі хропіла!
-Не хропіла я, Микольцю! -
Промовляє Ніла. -
Мені снилося, що інша
Тебе обнімала,
Тож на неї, скажу правду...
Грізно я ричала!!!

В поліцейському відділку,
Дзвінок пролунав.
Як звичайно черговий,
Слухавку підняв.
І почув він у трубочці
Схвильовану Анку:
-Я застукали сьогодні.
Мужа і коханку.
Поліцейський здивувався:
-А чому про це рішили нам ви говорити?
-Я застукали їх так,
Що треба... хоронити!!!

Всі питання вирішує
У ліжку Тетяна.
Хтось подумає, вона
Дешева путана.
Ні, шановні, помилились,
Сама вона спить!
Не потрібно вам на жінку
Бочечку котить.
Дуже швидко вона в ліжку,
Друзі, засинає,
Адже ранок є мудрішим.
Чим вечір, це знає.

Обрію ранкового сонечко торкнулося,
Лагідно і весело людям посміхнулося.
Енергетичний імпульс на землю послало,
Настрою нам гарного трішечки додало.
Квіти орхідеї у душі цвітуть,
Адже ось ефірчик сестрички ведуть.