Про те що сталось, дуже я жалкую

Про те що сталось, дуже я жалкую,

Та час назад на жаль не повернуть.

Журба вогнем мні душу обпікає,

Сумні думки у голові снують.

Чому так сталось? Відповідь шукаю.

Чому тих слів не зміг я зрозуміть?

Тож у душі образи не тримайте,

І якщо можна, то мене простіть.

Пробачення сьогодні я благаю,

Стосунки я хотів би відновить,

Знайомий номер вкотре набираю,

Та лиш гудок набридливий звучить.

В одне ж бо русло двічі не заходять,

Та все ж я намагаюсь це зробить,

І відповідь хотів би я почути,

Чому мене не можете простить?

Про те що сталось, дуже я жалкую,

Та час на жаль уже не зупинить.

В думках я ту розмову повертаю,

Та у душі мов полум'я горить.

Останні статті

Від суми і від тюрми не відрікайся
25.08.2024, 12:17
Він відлетів журавли ком увись
06.07.2024, 17:41
ВІКУСЯ
04.07.2024, 13:47
Вікторія
04.07.2024, 03:31

Коментарі

Elestrago

120.06.18, 23:02

Никогда ни о чем не жалейте вдогонку,
Если то, что случилось, нельзя изменить.
Как записку из прошлого, грусть свою скомкав,
С этим прошлым порвите непрочную нить.

Никогда не жалейте о том, что случилось.
Иль о том, что случиться не может уже.
Лишь бы озеро вашей души не мутилось
Да надежды, как птицы, парили в душе.

Не жалейте своей доброты и участья.
Если даже за все вам — усмешка в ответ.
Кто-то в гении выбился, кто-то в начальство...
Не жалейте, что вам не досталось их бед.

Никогда, никогда ни о чем не жалейте —
Поздно начали вы или рано ушли.
Кто-то пусть гениально играет на флейте.
Но ведь песни берет он из вашей души.

Никогда, никогда ни о чем не жалейте —
Ни потерянных дней, ни сгоревшей любви.
Пусть другой гениально играет на флейте,
Но еще гениальнее слушали вы.
1977
А.Демент