А як ви зазвичай святкуєте свій день народження?

Мабуть, поки допишу замітку, мені вже стукне 32. А поки тривають останні хвилини мого 31-річчя.
Взагалі, не дуже люблю це свято... і не тому, що старішаю з кожним роком :) може це все осінь, якась хандра. Взагалі думала, як би це краще відсвяткувати. Думала, може понагліти трошки, сказати чоловікові, щоб оплатив мені якусь кафешку, залишився з 3 нашими дітьми, а я б щ подругами відсвяткувала б. Та потім, передумала. Осінь, хандра, нічого не хочу... рішила зробити іншим чином. Нікого не запрошувати, адже 3 дітей, найменшій ще двох років немає... це готовити, не спати, а про прибирання я взагалі мовчу, адже малеча, як той тайфун.
Отак і святкую. Чоловік увесь день на роботі, я з дітьми. Ніби все норм, як завжди. Ну думаю, увесь час готую, якась замухришка... рішила навести марахфет, накрасилась, особо з готовкою не напрягаюсь...нікого не звала, думаю буду гарною сьогодні. Ввечері приїхав чоловік з роботи, привіз торт. Зайшов тато, привітав, повечеряли... тато довго не затримався. Думаю вечір, свято. Проведу цей вечір в колі родини, з коханим чоловіком, вся гарна... Та кульмінація цього дійства мене сразила на повал. Не встигла я прибрати зі столу, чую: " НУ ЛАДНО, ТО Я ПІШОВ" і пішов бухати із своїми друзями. Кароч, з днем народження мене!