Алюмінієвий електричний чайник))) Чимало спалених?
- 01.10.24, 10:35
Я народився у СРСР. У нас у сім'ї був алюмінієвий електричний чайник. Уйопіщний чайник, який не мав кнопки, захисту від перегріву і дурну ручку, яка завжди розбовтувалась і нагрівалася від пари.
Я особисто спалив два таких, забуваючи витягнути вилку з розетки.
- А праска така не пам'ятаєш:
нагрівач був спіраль у керамічних конусках, весь час перегорала і доводилися вкорочувати, а контроль температури - "на палець" - послинявив, торкнувся - шипить означає норм
- У нас таких 5 штук згоріло, але тут найпримітніше в іншому: бабуся з дідусем їх (згорілі) не викидали, мовляв, "це ж дефіцит, не можна викидати, коли-небудь обов'язково полагодимо". Так вони і зберігалися багато років, поки що я не підріс і не викинув це барахло на смітник
- Та й той факт, що алюміній небезпечний для здоров'я. А в чайнику він не тільки завжди контактує з водою, але й нагрівається до високої температури, що прискорює реакцію.
- У мене бабуся не користувалася електричними, праска, ще 19-го століття була - на плиті гріла, боялася що електричний струм ударить і не дарма боялася:))
- Нічо не уїбочний (чайник?). Ну тобто, уебищний звичайно, зате в ньому можна було варити картоплю і пельмені. Я в армії дуже так робив
- У мене була Ленінградська алюмінієва сковорода, ручка якої пекельно обпалювала пальці, тому що дерева були тільки зверху і знизу, а з боків ручки - голий метал.
- Радянська техніка побутова – це повний п..ц. Всі ці Малютки, Мрії, Берізки. породження божевільного радянського генія, відсутності нормальних верстатів і комплектуючих, і болт покладений на якість.
----------------------
Помню это прекрасное время, свежий воздух, труд, новые знакомства, веселье. Что ещё надо молодёжи, чтобы зарядиться перед учёбой. А сейчас молодёжь отучили от труда, и сетуют, что не хотят идти на завод. Все заделались блогерами
Мои родители познакомились на картошке на 1м курсе - мама лучше всех танцевала, папа был солист ВИА, картошку собрали, влюбились)
Моя бабушка со своими подругами-бабушками из одной деревни всегда собирались раза два за лето своим «девичником» и уходили через поле ржи к краю леса отдохнуть от хозяйственных дел и забот. Наберут с собой пирогов, ватрушек, картошки, солёных огурцов, грибов, помидоров, с грядки лука, укропа, самогонки, квасу - у кого что есть. Расстелют там большое покрывало и сидя на нём, «отмечают».
Женщинам много спиртного не надо было. По 2-3 стопки выпьют и начнутся разговоры про жизнь, шутки, песни. Нам даже до деревни через всё поле доносились их песни. Так они снимали усталость. Посидят с обеда часов до 17-18 и идут по домам, довольные. А дома вечером опять - скотину накормить, подоить; в огороде всё полить, и т.п. Вспоминаю те времена и радуюсь за них. Никаких ресторанов не надо было - все душевно гуляли.
А чому б не згадати відпочинок в Європі, Турціі, на екзотичних островах. тамтешні ресторани?
Та радецькій владі вигідно, щоб все було примітивно, дешево, навіть шкідливо, щоб менш до пенсіі доживали.
А вот интересно, куда подевались те самые «культурные и разносторонние советские люди с лучшим в мире образованием»?
Из активных адептов совка я вижу только злобных и ограниченных товарищей, которые мечтают всех отправить в ГУЛАГ. Многие из них не любят Путина – за то что тот недостаточно Сталин.
- А их никогда и не было. Читать было нечего. Не считая десятка книг, которые можно было обменять на макулатуру. Не читал народ ни "Малую Землю", ни писателей малых народов, и даже 50 томов полного собрания сочинении В.И.Ленина тоже никто не читал. А нормальные кинги не печатались.
- По мусоркам лазят за просрочкой и клянут америку
12
Коментарі
Саблін
11.10.24, 10:46
А тут подробиці ліквідаціі хамасівців.
http://blog.i.ua/user/10808848/2423837/
nasinynka
21.10.24, 19:06
Таке було імпортозаміщення))
Lukas-67
31.10.24, 19:17Відповідь на 2 від nasinynka
Можливо досі таке.
_R
41.10.24, 22:32
Союз видохся. Не встигав за іншими. Ну а побут, то таке... В різні історичні часи він був різний. За союзу і перші роки незалежності люди в квартирах в містах також співали якісь українські пісні, серед них були і повстанські, на різдвяні свята всюди колядували, поступово переходили на записи на касетах, комп'ютерах, а зараз на різдвяні свята майже тихо. Відбувається якась атомізація, збільшується соціальна дистанція в стосунках...
Lukas-67
51.10.24, 23:24Відповідь на 4 від _R
Збільшується суспільна полярізація.
Ще добавилась війна. Як вона вплинула на стосунки, мені складно казати.
_R
62.10.24, 21:13Відповідь на 5 від Lukas-67
Поляризація також є і часто вона нав'язана зверху.
Ну а суспільна атомізація пов'язана з формуванням певної матриці умов, можливостей, смаків кожної людини. За союзу такі матриці були більш схожі, перед його розпадом почала рости пропозиція інших думок, товарів з-за меж союзу, поступово люди почали відрізнятися одне від одного, не всім хотілося співати, коли в гості ходили, хтось хотів слухати пісні в записі, росла пропозиція можливостей... Хтось залишався тут, хтось виїжджав закордон на заробітки, хтось працював на якійсь роботі, а хтось пробував бізнесом займатися....
Кожен по своєму починав розуміти життя. В кожного ставали більш виразні свої індивідуальні принципи, погляди на життя і кожен поступово відділявся від загальної маси.
Звичний процес. Про атомізація багато є написано.
Lukas-67
72.10.24, 22:19Відповідь на 6 від _R
Так. Це можна назвати індивідуалізацією життя.
А от полярізація, це "наші-не наші".
Щось нахшталт "Схід проти Заходу". Стравлювали ще до 1го майдану. Але це категорія трагедіі. Так би мовити духовного демонтажу країни.
Vivyenn
83.10.24, 00:29
Не пи..... читали. Не электронные книги в широком ассортименте, а дефицитные хорошие книги, выменянные на тонны макулатуры, поменянные с друзьями и взятые под залог документов в библиотеке.
Зато ценились и зачитыаались до дыр.
Молчу про туалетный бачок и плиту, служившие верой и правдой всю жизнь, а ифропейское дерьмо ломается на второй год.
А утюги у меня есть просто куски железа с ручкой. Ставишь такой на конфорку и ждешь пока не раскалится, потом берешь ухваткой-перчаткой, и это еще надо силищу иметь на это, и гладишь что тебе там надо. Электричество не требуется !
Lukas-67
93.10.24, 08:02Відповідь на 8 від Vivyenn
1) Это не я записывал, а отзывы, так что ваше пи неуместно.
По школе помню, подростки предпочитали играть в футбол, а не читать, если не считать обязательного курса литературы. (Правда как у девочек с чтением не знаю).
А если читать, то скорее всего техническую литературу в училищах или ВУЗах.
Ну конечно, если читать, то приключенческое или детективы наверное веселее. Но классику не очень жаловали. Тяжело шла и долго читалась.
Достоевский и Чехов понимались. А Толстой нет. Считаю, нужно писателям не усложнять тему. Чтоб не получалось в итоге сложное и ненужное собрание сочинений типа Ленина. с сомнительным художеством.
2) Не "ифропейское", а скорее всего китайское. Кста, ещё аккуратно пользовать надо. А так вообще ничего держаться не будет.
3) Если электрики нет, то приходится.
Vivyenn
103.10.24, 17:09Відповідь на 9 від Lukas-67
Европейское, в том то и дело. Ненавижу гладить, дышать нечем. Зависит не от пола, и не от футбола, а от молодых людей. Спорт имеет свое место и смысл, это не мешает зачитываться интересными книгами. Для меня они до сих пор свет в окошке) Электрочайник, но не такой, как на фотке, -- единственное в чем можно кипятить воду, чтоб потом не было специфического привкуса, и они долго не ломаются.
+