Сьогодні, ну точніше вже вчора летіла Люфтганзою додому. Здавалося б, німецька якість і все таке. Гімно там, а не якість.Вирішила дорогою дослухати улюблену книжку. Дістаю дибільні свої навушники і один, як завжди, випадає з рук і котиться десь під моє сидіння. За вікном ніч, в салоні темрява, починаю тихенько шарити рукою під собою по підлозі. Бо ж понад 2 години летіти, кортить послухати.. Відчуваю, що вкололась чимось. Дістаю з-під сидіння руку, в палець встромлена голка з якоюсь...
Читати далі...