В трактате "Весны и осени господина Люя", написанном в четвертом веке до нашей эры, сказано приблизительно так: "В царстве У была принята музыка в стиле Юй, и царство процветало сотни лет, в царстве же Чу начали слушать музыку Лю Чжоу, и царство мгновенно пришло в упадок".

Так будем же слушать только музыку Юй и творить Юй вокруг себя!

ВСЕМ ХОРОШЕГО ВЕЧЕРА!

Официальный сайт: http://www.santossaul.com

Ти у мене єдиний в світі.

Мій коханий. Мій рідний. Мій... Ти яскравим Ярилом світиш, Трохи грішний, трохи святий. Ти у мене найкращий в світі! Як же вдячна Богу й тобі Я за щирість твою, за вірність, За турботливі руки твої. Ти завжди мене зрозумієш І підставиш міцне плече. Твоя ніжність ласкаво гріє, Твоя пристрасть вогнем пече. Ти у мене... і слів забракло... Мабуть, зайві усі слова. Ти - струмок на землі заспраглій.

Я з тобою така жива...

То був останній день мого життя:

Він закінчився, і мене не стало. Під сонцем зігрівалася земля, Десь у садочку солов"ї співали... То був останній день мого життя... А я одразу й не відчула, ні, Засумувала трохи, ненадовго, Думки сховала й почуття дурні, Та жити намагалася ще довго... А я одразу й не відчула, ні. Лиш серце занедужало чомусь Та згодом поступово скам"яніло. Нехай, так легше. Зможу. Обійдусь. І байдуже, що десь душа поділась. Лиш серце занедужало чомусь... Стогнала у жалобі вся земля, Тужила, та про щось мене благала... Та вже, напевно, то була не я - Чужа, інакша... а мене не стало. Стогнала у жалобі вся земля... То мав би бути просто гарний день, А ти його спотворив новиною, І не лише його, а всю мене... Ти одружився. З нею. Не зі мною... А мав би бути просто гарний день...