Моя рідна Батьківщина
У минулому колись славна країна
Знеславлена не ворогами
Не поляками не турками не москалями
А знеславлена рідними синами
Рідними невірними синами
Котрі через жагу влади тебе роздирали
Братів твоїх один на одного натравлювали.
Блин когда они уже успакоятся и будут думать не только о своих з@дниц@х.Не риально ну ведь них... неделают .
Порожні всі твої слова
Правди в них нема
Лиш одна брехня
Для тебе це тільки гра
для мене сенс життя
Ти вже немоя але мені не шкода
Хоч навіть кохаю тебе я
Проживу і без тебе це життя
Ти дуже особлива
Та в світі не єдина
P.S(Ищу вновь свою любовь )
Я сиджу собі, сумую,
Про своє життя міркую,
Не знаю, що мені робити,
Не знаю, як мені без тебе жити,
Як тебе забути, щоб більше не любити.
Може, для цього варто
Мені з життям покінчити,
Але навіть пекло не змусить
Мене тебе розлюбити.
P.S(осенний деприсняк )
зелено-сірим спреєм на стінах в під'їзді нам намалюють сонце обкурені діти (с)
- Як ви мене вже дістали зі своїми виборами
- Так, Вікторе Федоровичу, слухаюсь
- Ффффф…ффф..фатіт!
- Зараз я ось цей кулачьок як комусь кудись засуну
- Я тобі, зараза, покажу, які питання задавати
- Я їм чітко так кажу, любі друзі, цього не буде!
- Я не віддам вам Майдан і не приходьте до мене, не стукайте до зачинених дверей мого серця.
- Вони мені: Тук-тук, Юля Володимірівна…
- А я їм: Що, обісралися, любі мої?
- Достанешь мне, Витя, такие черевички – не пойду на выборы…
- Співаю я не гірше за Януковича: «Чому заплетенааа коса…»
- Повторєюмо зі мною ще раз: «Юля! Юля!..»
- Хто Кучму хвалив? Я? Не може бути, у мене такого не записано.
Фото Павла Ботанова,
текст Александра Куринского и Данила Кравченко
НЕ ЗАЛИШАЙТЕСЬ БАЙДУЖИМИ ДО НАШИХ ДІТЕЙ АДЖЕ ВОНИ НАШЕ МАЙБУТНЄ
І КИМ ВОНИ СТАНУТЬ ЗАЛЕЖИТЬ ТІЛЬКИ ВІД НАС УСІХ