Чуда насправді маленькі

  • 21.04.09, 20:04

...Вогонь свічки на цвинтарі. Не ліхтарика, захищеного від вітру, а звичайної парафінової свічки для звичайного столового підсвічника. Напевно бачили такі відкриті стихіям вогники. Так от, в мене напівобов'язок-напівхобі запалювати на кладовищі свічки. Незалежно від близькості родини, але мені подобається це робити, і чим побільше свічок, тим мені приємніше. Запальничкам не місце в цій моїй роботі, свічку запалити треба сірниками з двох причин: мені так більше подобається і коли вітер постійно гасить сірника, то й свічка горіти не буде довго.  

Так от, то лише був вступ. За свій багаторічний )))  досвід  вже довелось мені поспостерігати за тим, як вони згоряють, оці свічечки. Свічки взагалі-то цікаво на відкритому повітрі горять. Полум'я можна довго не бачити, але свіча не гасне. Коли вітерець заспокоюється, то свіча знову радує веселеньким вогником. Знаю я вже, котрий вітер і коли їх загасить 100-процентово.  Помітите сіренький димок від ґноту - то пропала справа, треба запалювати знову. 

Є, правда, одна могилка, яка позитивно впливає на свічечки. Не буду стверджувати, що п'ятибальне торнадо там вогню не погасить, але запалена мною свічка згорає на ній до кінця. Завжди...П'ятірка свічок на сусідніх могилках гаснуть, але не на тій.

 

Танато танатон патезас

  • 20.04.09, 12:16

Надіюся, що для вашого серця ці слова не потребуватимуть перекладу.

Пашлі дзеці-бєларуси (Братні народи)

Слова: Шалкевіч Віктар
Музика: Шалкевіч Віктар

   


  С
Пашлі дзеці-бєларуси 
  Dm                 C
в лес зельоний пагулять
 Dm                  C
Сідіт маскаль на яліне - |
 G                     C            |
пачали його лапать -      | 2р.

Приспів: 
  Dm C
Тра-ля-ля, тра-ля-ля |
 G                  C          |
Ми злапалі маскаля - | 2р.

І просився і молився 
бедний серий маскальок:
"Атпустітє мєня дєткі 
я жаву не падальок

Ах зачем же нам ругаться 
я ж паваги вашей варт.
Я же вам скарей вядомий    | 
як ваш найстарейший брат" | 2р.

Приспів.

Ах ти брудний неданоску 
ат тєбя смарод і хмель
Ще раз злапім пафарбуєм 
в колір бял-червона-бял

Ти ляті скарей атсюда 
не пагань цієй краси
Не ганьби ти маскаліще  |
бяларускія ляси -            | 2р.

Братєльнік збірку пісеньок студентських випустив. Цю взяв звідти. Також провокативні рядки дописав до цієї http://blog.i.ua/user/696590/193985/

Про пасочки і писанки ще зарано, а от про нього в самий раз.

  • 15.04.09, 23:50

М'яско. Домашнє. Воно, як спражнє вино, щороку отримує свій букет. М'ясце всотує силу харчів, що хрумає паця, аромат повітря, котрим свинка дихає, заряд енергії, котрим живиться порося в своєму життєрадісному вищанні.

Далі йтимуть слади, вегетеріанці та особливо ранимі можуть опустити цю частину замітки. 

[ слайди з елементами жорстокого поводження з м'ясом ]Всі дружно слинки проковтнули, бо піст закінчиться аж в неділю, а от на голосувалку відповісти можна вже.


20%, 4 голоси

15%, 3 голоси

40%, 8 голосів

25%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Приміряємо ярлички... оптом...

  • 12.04.09, 18:04

Давно їх не вішав, треба виправлятися, бо цілі покоління людей бложивих проходять, так і не отримавши бирки.

За законами мерчандайзингу на найнижчих полках лежать якісні товари, з них ми би почали, але життя -- штука несправедлива, то почнемо з тих, кого видно здалеку, з висоти їх ТОП-позиції на стелажах.

Світильники. Самодостатні, назва походить від слова "світило". Не нагружають написами на обгортці а-ля  "Help!!!"  чи "Хана". Стоять високо, тому менеджери вимушені кидати на пошту їхню рекламу, хйз кому то більше треба, бо як правило, знані загалу і не потребують реклами. Тримають себе високо піднятими, в руки для прощупування і пронюхування потрапляють рідко, бо їх дістати важко. В загальному про справи блогомаркету освідомлені, але в нюанси не вникають, бо на чужу полку рідко потрапляють. Воліють триматися вище основної маси, але часто-густо так і не знайдуть покупця. То вже від попиту залежить, як смачна цукерка Кірікурум з полуничною начинкою, то схавають і за дорогу ціну, ну а не повезе їй знайти покупця, то швиденько видалиться, як і не було такого товару.

Бестселери. Знаходяться під руками, рідко зникають з продаж, а коли зникають, то зразу блогоклієнти починають подумувати про настання кризи. Як правило щедрими рядами вишиковуються на полицях. Їм і радувати великою різноманітністю не треба, головний їхній козир - якість. Своєю торговою маркою можуть просунути на ринок ціле співтовариство супутніх товарів. Знаходяться постійно в жорсткій конкуренції, бо посідають найпопулярніші ніші. Дехто таки не витримує, здає свої перші позиції. На запит продавці розводять руками і відповідають "був(ла) 1 місяць тому". Я розумію, нічого нема вічного, і торгові ніки не виключення. Але проходять місяці, жуєш ти батончик М-джой, і верне тебе від канцерогенів, з якого його зробили. Не той тепер чорний шоколад, і гірч його не та.

Японська підробка. В сфері нашого блогомаркету така підробка страшніша за китайську. Втирається в довіру наївним покупцям своєю клонованою сутністю. Радо клюєш на уловки, купуєш катану в піхві з бамбуку, а приносиш додому - а там сталь негартована і піхва дубова. Останнім часом з'явилася підробка і з Узбекистану та інших екзотичних країн.

Ширпотреп. От категорія, на яких найяксравіше видно бирки. Вони змагаютьсяя за те, в кого бирка найеротичніша. Обманюють покупців двома шляхами: або вказаний на речах розмір є недостовірним, або сам товар бракований, або взагалі фотоінформації про товар нема. Хоча тут я скоріше лукавлю, частіше саме навпаки: фотообгортка милує око, а від наповнення верне.

Просрочені товари. Ги. Бояни, як виявилося, мають термін придатності. Продавці марно затирають дату випуску і значок (С) -- несвіжий товар видно здаля. 

VIP товари. Не кожному трапляються на око. Продаються з-під прилавку, і далеко не всім. Треба для покупки мати клубну картку товариства закритого типу, або дістати товар по блату від друга-виробника.

Акційні товари. Не можу сказати, щоб вони були погані. Причини різні бувають, але результат спільний. Вони годинами висять на транспарантах з приємним запрошенням познайомитися з ними поближче. Для них виділяється окреме місце, продавці йдуть на все нові і нові уловки, щоб впихнути вам цей товар. Геніально модна і прибуткова фішка - бліц. Можеш купити партію товару на багато годин наперед, а коли час забирати товар настає, то з сумом дивишся, як ти єдиний на нього покупець. 

Товари з віддділу ХХХ. Ні.ні, не подумайте, що в тому відділі товари тільки для збоченців. Вони там просто лежать, але шкоди решті не завдають. Гірші ті, що під покровом ночі пробираються туди, різні тварі всякі, коти і собаки, деколи зі своїми хозяїнами: там же вони морально у трупи свої і розкладаються. Але й ці збоченці не є небезпечними, просто спокійно реагувати треба на їхнє настирливе бажання послати вас до місць використання їхніх улюблених  іграшок.

Дитячі товари. То і кашка, і дитяче харчування, і анкети всякі, розмальовки. Ссилки на грульки і самі грульки. Найчастіше то дешева поліграфія, яка обсипана питаннями "Що? Де? Коли?" Продається лише з рекомендацією розмістити покупку у свій щоденник. 


На кожен товар є свій покупець. Питання відкрите, що купуєш ти?


З.І. мало не забув про якісний товар написати. Він є у всіх категоріях. Просто треба затрачати більше зусиль на його пошуки .



9%, 1 голос

36%, 4 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

9%, 1 голос

9%, 1 голос

18%, 2 голоси

18%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Питання, на яке я відповідь знайшов.

  • 12.04.09, 00:34

А тепер пропоную здогадатись про правильну відповідь вам.

Скільки в середньому на день часу проводить юзер нашого порталу на i.ua?

Вітання "мишам" з МІ6

  • 08.04.09, 23:45

Вислухав я уважно інформаторів, пошуршав історією блогів і дійшов до висновків, що на днях творці нашого порталу будуть святкувати пшеничний ювілей, тобто три роки разом. 


В І Т А Є М О ! ! !

Хто до смерті готовий, крок вперед.

  • 06.04.09, 17:12

Ви вже заходили в магазин похоронних товарів? Прикинули витрати? Наказали рідним, яку труну купляти? Треба обов'язково зводити рідних і показати вінки, які вам подобаються, не забудьте сказати, якого кольору. Епітафію та дизайн пам'ятника теж можна обговорити . Також накажіть їм, щоб були скромні, хай лишнього не тратяться, бо то все суєта.

Треба також відкласти певну суму грошей, щоб близьким то не було накладно чи несподівано для бюджету. Взагалі, кожен порядний господар колись мав на горищі труну готову, тому я не знаю, чому ви з цим легковажите. Хоча спішити теж не треба, може поправитися, але щоб не було, як в анекдоті: 

" -- Було смішно тоді, коли вуйка ховали, а ноги до труни не влазили. -- Та де то смішно. Смішно було, коли до труни дещо інше у вуйка не влазило."

Також проблема може бути з місцем на кладовищі. Легше, коли маєте фамілійний гробівець, але якщо ні, то застовбити містечно біля родичів не завадить.

І найголовніше. Навчіть близьких тому, як треба поводитися. Зверніть увагу, щоб не поклали вас на дві табуретки, ще може якісь ваші забобони місцеві треба врахувати. Щоб вони труну не розвертали по десять раз зі словами: "Хай ще востаннє на хату погляне", - бо труп ваш нічого вже не бачить. Коротше, в ваших силах все зпланувати так, як цього б хотіли ви самі.


Можете спокійно лежати три дні в хаті навіть літом. Як свідчать блоги, консервантів за життя ми тепер з'їдаємо настільки багато, що на три дні товарний вигляд буде забезпечено. 



10%, 2 голоси

20%, 4 голоси

70%, 14 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Доля ягняти...

Тема замітки доволі богословська, краще навіть охарактеризувати її як християнська, але так як і на футболі, люди вважають, що вони на Біблії розуміються. Тому лише сподіваюся, що після прочитання ви дізнаєтеся щось нове, але не здивуюся, коли подивовані залишитеся Ви.


 А щоб довести Вам вищесказане, спитаю просто: де жив Ісус Христос останні три роки свого життя? Перше, що напрошується відповісти - ніде. Але наївно думати, що Він бомжував. І хто шукає, той знайде відповідь. Ісус жив у домі Симона в Капернаумі. Ще спитаю Вас, як одягався  Ісус, чи мав якийсь достаток? Відповісте - жив скоромно, в білому полотняному плащі ходив. І знову відповідь не зовсім правильна, бо побачили такий образ Його в кінострічках. Йому складали прихильники великі пожертви, достатні для того, щоб Юда міг зі скарбоні красти гроші. І помилково думати, що події його життя складалися випадково. Навпаки, Ісус самостійно виконував план Своєї жертви.

Почнемо з в'їзду в Єрусалим. Про все було домовлено. Ісус сам домовляється про осла, на якому їде до міста, в якому його засудять на смерть. І не думаймо, що книжники та фарисеї хотіли смерті простого прововідника. Скажемо більше, Ісус сам спровокував їх на це, бо перше, що Він зробив, прийшовши до храму, було перевертання столів із крамом у притворі. Тим самим Ісус позбавляє їх прибутків, тому фарисеї і книжники шукають спільника серед апостолів, який би видав їм Ісуса. 

І вони його знаходять у Юді. Але Ісус не дає йому себе зрадити аж доти, поки не сповняться на Ньому всі пророцтва. В черверг посилає він двох апостолів готувати Пасху. І не випадково апостоли на вході до міста зустрічають чоловіка з глечиком (до слова, виключно жіноча справа у юдеїв - носити воду). Як би ми зараз висловилися - було все "схвачено". Ісус сам про все домовився, а від апостолів тримав у таємниці, щоб до того вечора ніхто не знав, де можна буде Ісуса схопити.

Тут є два моменти, які треба вияснити. В юдеїв зміна дня  проходить зі заходом сонця, і за вечерю сіли апостоли по нашому в четверг, але насправді вже почалася п'ятниця. І другий момент - Пасха для юдеїв. Для них - то символ визволення від неволі єгипетської, і святкується вона у суботу. Але починають відзначати її в п'ятниця за вечерею. Вона традиційно поділена на три етапи, розділених розпиттям чаші з вином. Спочатку їдять пісні страви, щоб нагадати як важко було в єгипетській неволі; потім кульмінація вечері - запечене ягня, що символізує ягня, кров'ю якого вимазували одвірки, щоб вберегтися від ангела смерті, що винищив первістків єгипетських. Ну а третя частина - то вже власне забава.

Нагадаю також, що Старий Завіт висічений на кам'яних скрижалях і даний Мойсеєві, але юдеї знали, що Новий Завіт буде викарбуваний у серці кожного кров'ю нового Агнця. Вечеря апостолів проходила за описаним вище сценарієм, але традиційного ягняти не подали. Він звелів їсти Його тіло та пити Його Кров на Його спомин, а Сам повис на дереві хреста опівдні, коли ягня жертовне завели до храму; о третій годині Він помер, Жертва у Храмі скінчилася.

От тепер ми дійшли до таїнства Євхаристії, що в перекладі з грецької означає "подяка". Причастя - це є основний акт нашої віри, яким ми звіщаємо смерть Ісуса Христа. Ап. Павло не даремно казав: "Христос - наша Пасха", Він своєю жертвою звільнив нас від рабства гріха і подарував нам життя вічне дітей Божих. Мало того, хто не їстиме Його Тіла і не питимеме Його крові - не матиме життя в собі. І попивають такі пивко в неділю, відповідаючи на питання: "А чого  не  йдеш до церкви?" таким чином "А що мені з того буде?" Та відповідь проста: "Нічого тобі з того не буде." На Службу йдеться в першу чергу, щоб подякувати. Не бійтеся, що недостойні, не бігайте по вісім раз до сповіді.

П.С. І ще, не вважайте, що Причастя, то якась пігулка, небесні ліки. То не то...


Мушу ставити три крапки, бо крапку ставити напрроти Вічності рука не підніммається. На заключення хочу сказати, що це лише уривок з реколекційної науки о. Корнилія Яремака, ЧСВВ, викладений мною своїми словами і так, як він зафіксований моєю немічною пам'яттю. Складаю йому подяку за ту працю, яку він провадить. 

Субота, весна, пора закладати сад...

  • 04.04.09, 22:01

       

Так колоновидні яблуні виглядають на картинках в ідеалі, а от так вони виглядають посадженими моїми руками в мене на офісі.

Заодно довелося після посадки травичку свіжу підсіяти.


Коли дійшла мова до сіяння, то анонсую, що за годинку-другу буду сіяти Слово. Вартувало би, щоб і воно дало свої плоди